08 лютого 2017 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Поливач Л.Д.
БолотоваЄ.В.,
при секретарі Гоін В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3; треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири та просила стягнути з відповідачки на її користь 8 568 грн. 20 коп., з яких: 7 017 грн. 00 коп. - розмір матеріального збитку, 1000 грн. 00 коп. - послуги оцінювача та 551 грн. 20 коп. - судовий збір.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на її користь 8 017 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 551 грн. 20 коп., а всього стягнуто 8 568 грн. 20 коп. (а.с.118-120 - рішення суду першої інстанції).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Справа № 753/1917/16-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/793/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачка зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та таким, що ухвалене з порушеннями норм матеріального та процесуального права, оскільки залиття нею квартири ОСОБА_2 не було жодного разу, про що немає відповідних актів.
Крім того, позивачка жодного разу не зверталась з приводу огляду ванної кімнати відповідачки, на залиття чи проникнення вологи ніколи не скаржилась. Лише в грудні 2015 року ОСОБА_2 повідомила, що їй необхідний ремонт коридору і почала вимагати грошові кошти, а коли вона відмовила, позивачка оформила акти про залиття квартири, на які посилається в суді.
Таким чином, жодних належних доказів того, що збитки спричинені позивачці внаслідок вини відповідачки, не надано, причина залиття не встановлена, акти про залиття від 28 грудня 2015 року та 05 січня 2016 року складені без участі відповідачки, а викладені у них припущення не відповідають дійсності, а тому висновки суду є незаконними та не відповідають дійсності.
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник - ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Треті особи, ОСОБА_4 та представник ТОВ «Перший український експертний центр» в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, які містяться в матеріалах даної справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_2 та її чоловікові - ОСОБА_4 на праві власності; відповідачка ОСОБА_3 є власником вище розташованої квартири АДРЕСА_2.
Згідно Акту №1318 від 28.12.2015 року, складеного комісією ТОВ «Перший український експертний центр» було встановлено факт залиття коридору квартири АДРЕСА_1 - з вище розташованої квартири АДРЕСА_2. Причина залиття згідно даного Акту - відсутність герметизації у ванній кімнаті між стіною та ванною (а.с.9 - копія Акту).
Дані обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи, показами свідка ОСОБА_11, крім того, фактично не заперечувались сторонами на час розгляду справи судом першої інстанції.
Згідно Звіту №11/16 від 11.01.2016 року оцінювача ОСОБА_12 - ФОП, розмір матеріального збитку, завданого власнику квартири АДРЕСА_1, в результаті залиття квартири, станом на момент складання Звіту становив 7 017 грн. 00 коп. Крім того, за проведення дослідження позивачка сплатила 1 000 грн. 00 коп. (а.с.11-34 - копія Звіту; а.с.35 - копія товарного чеку).
Відповідачка ОСОБА_3 була повідомлена про дату проведення огляду та оцінки (а.с.67-68 - копії конверту, фіскального чеку та листа).
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири власника АДРЕСА_1 - позивачки ОСОБА_2 від грудня 2015 року є доведеним фактом, сталося з вини відповідачки ОСОБА_3, як власника квартири АДРЕСА_2, оскільки останньою не доведено, що шкоди завдано не з її вини; при цьому суд першої інстанції враховував той факт, що станом на грудень 2015 року в квартирі АДРЕСА_2 з дозволу відповідачки ОСОБА_3 проживали треті особи, що не заперечувалось представниками останньої.
Колегія суддів вважає, що даний висновок суду відповідає наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, виходячи з вищевказаної норми, позивач зобов'язаний надати суду докази в підтвердження завданої йому шкоди, а відповідач повинен довести, що дана шкода була завдана не з його вини.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що залиття квартири позивачки ОСОБА_2 від грудня 2015 року сталося саме з вини відповідачки ОСОБА_3, як власника вище розташованої квартири АДРЕСА_2, а відповідачкою в свою чергу не доведено, що залиття сталося не з її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У порушення вказаної норми процесуального права, відповідачкою чи її представником не було надано належних та достатніх доказів для спростування наданих позивачкою доказів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визнав належним доказом у підтвердження вини відповідачки у залитті квартири позивачки, наданий нею Акт від 28 грудня 2015 року, а тому доводи апеляційної скарги в частині його незаконності не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, доводи апеляційної скарги в частині того, що позивачка жодного разу не зверталась до відповідачки з скаргами на залиття чи проникнення вологи також не відповідають дійсності, оскільки з матеріалів справи, крім іншого, вбачається, що ОСОБА_2 зверталась як до відповідачки з пропозицією бути присутньою при проведенні огляду та оцінці збитків, так і до правоохоронних органів.
Таким чином, судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини справи, оцінені надані в судових засіданнях докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Крім того, судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо стягнення з відповідачки на користь позивачки матеріальної шкоди, а також судового збору згідно ст.88 ЦПК України.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 серпня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: І.М. Вербова
Судді: Л.Д. Поливач
Є.В.Болотов