ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 жовтня 2011 року < Час проголошення > № 2а-9769/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А., при секретарі Хрімлі К.О. за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2Ю.(дов.01.09.2011р. №84-/10-021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу №164-0 від 07.06.2011р. ,,Про звільнення ОСОБА_1, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.10.2011 року в 12 год. 05 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №164 -0 від 07.06.2011р. ,,Про звільнення ОСОБА_1, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що звільнення її з посади є незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що порушило законне право позивача на працю. Позов просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував, вважав, що при звільнені не було допущено порушень чинного законодавства, надав пояснення по суті заявленого позову аналогічні викладеним у письмових запереченнях ,що містяться у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з огляду про наступне.
27.10.2010 позивача відповідно до наказу № 329-0 від 27.10.2010р. було прийнято на посаду Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника. Також, цим же наказом позивачу було підтверджено спеціальне звання радника податкової служби 3-го рангу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу відповідача від 07.06.2011 №164-о, позивача звільнено з займаної посади за порушення ст.13 Закону України "Про державну службу" (надалі - наказ про звільнення).
Даний наказ про звільнення був виданий на підставі подання начальника ВВБ при ДПА у м. Києві УВБ ДПА України від 30.05.2011 року № 933/2700/15.
У поданні начальника ВВБ при ДПА у м. Києві УВБ ДПА України від 30.05.2011 №933/2700/15 зазначено, що позивач подала неправдиву декларація про доходи за 2010 рік, оскільки в декларації, сума сукупного доходу за 2010 рік в розмірі 31 336 грн. 04 коп., а відповідно до відомостей управління реєстрації та обліку платників податків ДПА України у м. Києві, сукупний дохід складає - 40 343 грн. 32 коп. в таких діях відповідач вбачає порушення присяги державного службовця.
В ході судового розгляду справи, було виявлено, що сума сукупного доходу вказана позивачем помилково, внаслідок відображення в ній доходів отриманих як під час роботи у відповідача, так і за період роботи у минулого роботодавця, яким на прохання позивача не було видано довідку про доходи, тому відображена у декларації про доходи інформація могла містити певні відхилення від дійсного сукупного доходу.
Матеріалами справи встановлено, що крім цього, слід зазначити, що при проведенні перевірки, як це відображено у поданні начальника ВВБ при ДПА у м. Києві УВБ ДПА України від 30.05.2011 № 933/2700/15, у позивача ніякі пояснення щодо помилки в декларації не відбиралися, хоча дана процедура є обов'язковою при даній перевірці. Таким чином, відповідачем допущено грубе порушенням порядку проведення такої перевірки, відомості щодо проведення якої не відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження відповідача про те, що з минулого місця роботи позивачу були надані довідки про доходи і вона навмисно ними не скористалась є недоведеними, оскільки будь -яких підтверджуючих документів суду подано не було.
Відповідно до наказу про звільнення позивача від 07.06.2011 № 164-о, її звільнено за порушення ст. 13 Закону України "Про державну службу" (надалі - Закон), на підставі подання начальника ВВБ при ДПА у м. Києві УВБ ДПА України від 30.05.2011 № 933/2700/15.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону, особа, яка претендує на зайняття посади державного службовця третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, подає за місцем майбутньої служби довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). У декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) зазначаються відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, а також у додатку до податкової декларації зазначаються відомості стосовно членів сім'ї.
Частиною 3 статті 13 Закону України "Про державну службу" передбачено, що декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) державним службовцем подається щорічно до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою.
Податкова декларація була подана своєчасно та у встановлений законодавством термін.
Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання в оскаржуваному наказі від 07.06.2011 № 164-0 про звільнення позивача на підставі ст.13 Закону України "Про державну службу" є незаконним та безпідставним, оскільки податкова декларація була подана своєчасно та у встановлений законодавством термін.
Доводи відповідача про правомірність прийнятого наказу спростовані матеріалами справи.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки судом встановлено, що відповідач по відношенню до позивача діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про особу позивача, недобросовісно, нерозсудливо, адміністративний позов слід задовольнити, а оскаржувані накази слід визнати протиправними, скасувати та поновити позивача на посаді Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”(далі -Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт “з”пункту 1). У відповідності до частини 3 пункту 2 Порядку, збереження заробітної плати “у всіх інших випадках”, до яких відноситься випадок й вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Відтак, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді по Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ № 164 -о від 07.06.2011р. від 07.06.2011 р. ,,Про звільнення ОСОБА_1 з посади Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді Головного державного податкового ревізора - інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Святошинському районі м. Києва виконати негайно.
4. Стягнути з Державної податкової інспекції Святошинському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур