.[1]
30 січня 2017 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а його висновок про те, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Зазначає, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер проводився без участі понятих, а наявні в матеріалах справи пояснення підписані невідомими особами після проведення огляду. Крім цього, копія протоколу, врученого ОСОБА_2, не містить підписів понятих. Звертає увагу на невідповідність зафіксованого часу проходження огляду в поясненнях свідків та протоколі, що свідчить про те, що на момент залучення свідків огляд уже було проведено.
Просить врахувати, що ОСОБА_2 не погоджувався з результатами огляду і просив направити його для проведення огляду до медичної установи, однак працівниками поліції йому було відмовлено.
За результатами апеляційного перегляду просить оскаржувану постанову скасувати та направити протокол, складений відносно ОСОБА_2, до Управління патрульної поліції в місті Києві для належного оформлення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За оскаржуваною постановою ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 30.07.2016 року о 03 год. 40 хв. керував автомобілем «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Паркова дорога в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Свій висновок про винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху суд першої інстанції обґрунтував даними протоколу про адміністративне правопорушення, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків.
Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 30.07.2016 року працівниками патрульної поліції було зупинено водія ОСОБА_2 та в присутності двох понятих проведено його огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Оскільки результати огляду підтвердили, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння (0.47‰), відносно нього працівниками поліції було складено протокол серії АП2 № 489722 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який підписаний особою, яка його склала, понятими та ОСОБА_2, без застережень та зауважень.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить необхідні відомості, передбачені законом, в тому числі і підписи понятих, що заперечується апелянтом.
Не містять матеріали справи про адміністративне правопорушення і даних про те, що ОСОБА_2 не погоджувався з результатами огляду та просив провести його огляд в медичній установі, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції також не вважає порушенням порядку проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння і наявні відмінності в часі проведення огляду з різницею в декілька хвилин, зафіксованому в тесті та поясненнях, оскільки дані тесту занесені до акту огляду на стан сп'яніння, результати якого підтверджені понятими.
Наведені в судовому рішення докази є належними, допустимими та в сукупності достатніми для встановлення в діях ОСОБА_2 порушення п.2.9а ПДР України, та відповідно складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону. Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Мосьондз
Справа № 33/796/239/2017
Категорія КУпАП: ст.130
Головуючий в 1 інст.: Карабань В.М.