ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 жовтня 2011 року < Час проголошення > № 2а-10152/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качур І.А., при секретарі Хрімлі К.О. за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 24.03.2011р. № 08-2800)
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 3 081,55 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.10.2011 року в 15 год. 48 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
Київський міський центр зайнятості (надалі -позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (надалі -відповідач) заборгованості у розмірі 3081,55 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем добровільно не сплачується заборгованість. Позивач просив позов задовольнити.
Відповідач представника у судове засідання не направила, своїми процесуальними правами не скористалася, хоча на адресу, зазначену у позовній заяві, були направлені повідомлення про час та місце слухання справи. При цьому в матеріалах справи є підтвердження особистого отримання відповідачем кореспонденції суду.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про задоволення позову, з огляду про наступне.
Відповідач зареєструвалась у Дніпровському районному центрі зайнятості (надалі Дніпровський РЦЗ) як така, що шукає роботу 21.09.2010 р.
28.09.2010р. відповідач подала до Дніпровського РЦЗ заяву з проханням надати статус безробітного.
На підставі наказу Дніпровського РЦЗ № 10676 від 28.09.2010 p., згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»та ст.ст.32,33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року № 307, відповідачці був наданий статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю з 28.09.2010р.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звернулась до Дніпровського РЦЗ із заявою від 21.09.10 з проханням направити її на курси до Вищого комерційного училища Київського державного-економічного університету, за професією «кухар». На підставі заяви було укладено договір № 517 від 14.10.10 р. між Дніпровським РЦЗ та відповідачем.
Наказом Дніпровського РЦЗ №11934 від 26.10.2010 р. відповідача направлено на курси до Вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету.
Відповідач закінчила навчання та здобула професію кухаря, отримала свідоцтво №01668 від 04.04.2011 р.
Відповідно до абзацу 2 ч.З ст.36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №308 від 20 листопада 2000 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 14 грудня 2000 року за №916/5137 (надалі Порядок), та п.З Договору у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрат на проживання.
Матеріалами справи встановлено, що наказом Дніпровського РЦЗ №НТ110422 від 22.04.2011 на підставі пп.1 п.20 вищезазначеного Порядку ОСОБА_2 знято з обліку з 18.04.2011 зв'язку з відмовою безробітної від роботи за спеціальністю, професією, набутою після проходження підготовки, перепідготовки, або підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості.
Дніпровським РЦЗ відповідачу була виплачена матеріальна допомога (з 18.10.2010 по 26.01.2011) в період професійної підготовки, перепідготовки, або підвищення кваліфікації за направленням служби зайнятості в сумі - 2 166,77 грн.., довідка-розрахунок № 17-84/07/23 від 11.05.2011.Вартість навчання ОСОБА_2 становить 914 грн. 78 коп., лист Київського міського центру зайнятості № 03-4128 від 04.05.2011. Загальна сума відшкодування - 3 081,55грн. (три тисячі вісімдесят одна грн. 55 коп.)
Відповідачу відповідно до вимог чинного законодавства направлявся лист - попередження №1787-07/23 від 11.05.2011 про необхідність відшкодувати кошти, проте кошти нею добровільно на момент подачі позову не сплачені.
Відповідно до ст. ст.7, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
В результаті несплати відповідачем вказаних коштів, до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не надходять кошти спрямовані на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що зачіпає інтереси держави.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються в судовому порядку.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів -виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 3 081,55 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, адміністративний суд, -
1.Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_2 (02218, м. Київ, бул.Перова, 23-а, кв.67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 3 081,55грн. (три тисячі вісімдесят одну грн. 55 коп.) на р/р 37179301900001 Головне Управління Державного казначейства України м. Києва, МФО 820019, код 03491091.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А.Качур