13 лютого 2017 р. Справа № 876/10210/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 року у справі за адміністративним позовом Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства до управління Державної служби України з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Державної служби України з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.07.2016 року за № 07-15-020/267-118 щодо притягнення до відповідальності у виді штрафу у розмірі 87000 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає, що суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог необґрунтовано не прийняв до уваги тієї обставини, що саме рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області від 10.03.2016 року за № 56, затверджено тарифи з водопостачання та водовідведення у складі вартості яких входить і заробітна плата операторів очисних спору. Середньомісячна річна норма тривалості робочого часу, в тому числі оператора очисних споруд становить 166,2 год., тобто висновок відповідача про те, що дані особи у травні місяці 2016 року працювали понаднормово є безпідставним. Працівники, які працювали в святкові та неробочі днів компенсували дані обставини наданим їм частиною 3 статті 107 КЗпП України правом на відпочинок в інший день за власним бажанням.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.03.2016 року, виконавчим комітетом Тячівської міської ради прийнято рішення за № 56, яким встановлено Тячівському виробничому управлінню житлово-комунального господарства скориговані тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення в розмірах водопостачання: для населення за 1 (один) куб.м. - 10,21 грн., для бюджетних організацій за 1 (один) куб.м. - 11,29 грн, інших організацій за 1 (один) куб.м. - 13,26 грн; водовідведення: для населення за 1 (один) куб.м. - 4,24 грн, для бюджетних організацій за 1 (один) куб.м. - 4,68 грн, інших організацій за 1 (один) куб.м. - 6,11 грн.
Згідно розрахунку прямих матеріальних витрат по очисним спорудам, основна заробітна плата оператора очисних споруд І розряду становить 8290 грн, середньомісячна тривалість робочого часу такого працівника 166,2 годин.
15.06.2016р посадовою особою управління Держпраці в Закарпатській області складено протокол за № 07-15-020/214 про адміністративне правопорушення та встановлено, що Тячівське виробниче управління ЖКГ вчинило адміністративне правопорушення щодо порушення трудового законодавства.
07.07.2016 року управлінням Держпраці у Закарпатській області спираючись на вимоги абзацу 4 частини 2статті 265 КЗпП України прийнято постанову за № 07-15-020/267-118 про накладення штрафу на Тячівське виробниче управління ЖКГ у розмірі 87000 грн, оскільки останнім операторам очисних споруд не проводиться нарахування заробітної плати у подвійному розмірі годинної тарифної ставки за роботу у святкові дні, які визначені статтею 73 КЗпП України, а також не проводиться нарахування заробітної плати у подвійному розмірі годинної тарифної ставки за роботу в надурочний час, чим порушує вимоги статті 106 КЗпП України. Відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про оплату праці", норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні) встановлюється КзпПУ та іншими актами законодавства України і є мінімальними державними гарантіями.
Так відносно шести найманих працівників підприємство порушує вимоги законодавства щодо мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Правові засади у даних правовідносинах визначено Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці».
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.
Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Управління Держпраці у Закарпатській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці (далі - Положення), затверджене наказом Держпраці від 04.02.2016 №8 у новій редакції.
Пунктом 4 Положення Управління Держпраці встановлені покладені на нього завдання, зокрема: підпунктами 5 та 49 передбачено, що відповідач здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю та накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
Повноваженими посадовими особами відповідача в період з 06 червня 2016 року по 15 червня 2016 року проведено перевірку Тячівського виробничого управління ЖКГ та встановлено, що останній не проводить нарахування заробітної плати операторам очисних споруд у подвійному розмірі годинної тарифної ставки за роботу в надурочний час, чим порушує ст.106 Кодексу законів про працю України (результати перевірки відображені в акті перевірки
07 липня 2016 року прийнято постанову за № 07-15-020/267-118, якою притягнуто до відповідальності Тячівське виробниче управління житлово-комунального господарства на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, тобто за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Суд погоджуючись з висновками суду першої інстанції звертає увагу на встановлені наступні обставини у даній справі та правові нормативи.
Відповідно до вимог ст.61 Кодексу законів про працю України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
Згідно вимог пункту 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.04.2006р. за № 138 (далі - Методичні рекомендації), норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (чи відповідного скороченого дня) з урахуванням скороченого часу напередодні вихідних днів - до 5 годин і напередодні святкових днів і неробочих днів - на 1 годину. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п'ятиденного робочого тижня.
Норма тривалості робочого часу в годинах за травень 2016 року, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня становить 152,0 години, а розрахованої за календарем шестиденного робочого тижня - 160, 0 годин. Отже: 3, 4, 5, 6 травня - 4 дні по 7 годин; 7 травня - 5 годин; 10, 11, 12, 13 травня - 4 дні по 7 годин; 14 травня - 5 годин; 16, 17, 18, 19, 20 - 5 днів по 7 годин; 21 травня - 5 годин; 23, 24, 25, 26, 27 травня - 5 днів по 7 годин; 28 травня - по 5 годин; 30, 31 травня - 2 дні по 7 годин, тобто, всього за травень - 160 годин.
Згідно абзацу 2 пункту 8 Методичних рекомендацій передбачено, що час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період.
Пунктом 10 Методичних рекомендацій встановлено, що при підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст.106 КЗпП України.
Табелем обліку використання робочого часу за травень 2016 року, визначено, що оператори очисних споруд підприємства відпрацювали: ОСОБА_2 - 173 години; ОСОБА_3 - 179 годин; ОСОБА_4 - 165 годин; ОСОБА_5 - 165 годин; ОСОБА_6 - 165 годин.
Тому наведені працівники підприємства відпрацювали надурочні години, а останнє на порушення вимог ст.106 КЗПП України не провело нарахування заробітної плати даним операторам очисних споруд у подвійному розмірі годинної тарифної ставки за роботу в надурочний час.
У відповідності до вимог статті 107 КЗпП України робота у святковий або неробочий день оплачується у подвійному розмірі або, за бажанням працівника, надається інший день відпочинку.
Згідно вимог статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Табелями обліку використання робочого часу за березень 2016 року встановлено, що 08.03.2016 року оператори очисних споруд відпрацювали ОСОБА_2 8 годин, ОСОБА_3 14 годин, ОСОБА_7 11 годин; за травень 2016 року 01 травня 2016 року ОСОБА_3 14, ОСОБА_2З 8 годин; 02 травня 2016 року ОСОБА_3 8 годин, ОСОБА_4 14 годин, ОСОБА_5 11 годин; 09 травня 2016 року ОСОБА_4 8 годин, ОСОБА_6З 14 годин, ОСОБА_2 8 годин, чим порушено вимоги ст.107 Кодексу Законів про працю України
Відповідно до абз. 4 ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - передбачена відповідальність у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року за № 509 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України за № 55 від 03.02.2016 року .
Пунктом другим наведеного Порядку накладати штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники. Оскаржувана постанова про накладення штрафу за № 07-15-020/267-118 від 07.07.2016 року, винесена першим заступником начальника управління Держпраці у Закарпатській області Грициком Василем Івановичем.
Доречно відзначити, що в Акт перевірки на підставі якого прийнято оскаржувану постанову начальником Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства ОСОБА_9 та головним бухгалтером ОСОБА_10 підписано без жодних зауважень.
Факт виявлених в Акті перевірки порушень встановлений і постановою Тячівського районного суду від 08 липня 2016 року про притягнення за ч.1 ст.41 КУпАП начальника Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили.
Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта стосовно затвердження рішенням виконавчого комітету Тячівської міської ради Закарпатської області від 10.03.2016 року за № 56 тарифів з водопостачання та водовідведення у складі вартості яких входить і заробітна плата операторів очисних спору, оскільки вказана обставина не виключає вини підприємства в порушенні наведених правових норм.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
В силу положень ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Тячівського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 р. у справі №807/920/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвалив повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді Н.Г. Левицька
І.М. Обрізко
Повний текст виготовлено 14.02.2017 р.