Справа: № 379/1348/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
14 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року, -
ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області, у якому просила визнати неправомірним рішення відповідача про відмову провести їй перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача провести з 31 жовтня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної в розмірі 81 відсотка заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 01 травня 2016 року відповідно до постанови КМ України від 06 квітня 2016 року №292 «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» і довідки Управління соціального захисту населення Таращанської райдержадміністрації Київської області про складові заробітної плати.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а відтак дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії згідно статті 37-1 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, є протиправними.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію як державний службовець відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 81 % заробітної плати працюючого державного службовця.
31.10.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадових окладів державним службовцям.
Рішенням від 03.11.2016 року №80 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі по тексту Закон № 213- VIII), з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб відповідно до Закону України «Про державну службу».
Надаючи оцінку зазначеному рішенню відповідача, колегія суддів ураховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої та п'ятої статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року №432-IV пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.
Відповідно до статті 371 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції, яка була чинна до 15.12.2015, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру, у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.
Так, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, в статті 90 якого визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії до законодавства, яке регулює питання щодо пенсійного забезпечення, внесено зміни, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Колегія суддів звертає увагу на те, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави (пункт 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011).
Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року N 3-рп/2012).
При цьому, колегія суддів наголошує, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, тобто, не відбулося звуження обсягу вже набутих нею прав та/або позбавлення її права на соціальний захист.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, на підставі пункту 3 статті 198, пунктів 3, 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області задовольнити.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Кузьмишина
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.