Справа № 128/2930/16-к
Провадження №11-кп/772/284/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
06 лютого 2017 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2016 року, якою відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 ,
Адвокат ОСОБА_7 звернулася до суду першої інстанції з заявою про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянин України, з середньою освітою, одруженого, неодноразово судимого, який відбуває у Стрижавській ВК (№ 81) покарання у виді 5 років позбавлення волі, призначене вироком Апеляційного суду Вінницької області від 27.02.2013 року, яким було скасовано вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 1.10.2012 року за ч. 1 ст. 121 КК України в частині призначеного покарання.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2016 року відмовлено адвокату ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбування покарання з огляду на те, що дані на особу засудженого свідчать, що своєю поведінкою він не довів виправлення.
Адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання її підзахисного. Вважає, що для звільнення є всі підстави, оскільки він став на шлях виправлення, має заохочення, відбув три чверті строку покарання, позитивно характеризується, непогашених стягнень немає.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Приймаючи рішення про відмову в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_8 від відбування покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що останній своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення. З такими висновками погоджується і апеляційний суд.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений 1.10.2012 року Могилів-Подільським міськрайонним суду Вінницької області за ч. 1 ст. 121 КК України до 3 років позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Вінницької області від 27.02.2013 року скасовано вказаний вирок в частині призначеного покарання та призначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27.01.2016 року, згідно вимог ст. 72 ч. 5 КК України, ОСОБА_8 зараховано строк попереднього увязнення з 05.02.2013 року по 27.02.2013 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_8 відбуває покарання у Стрижавській ВК (№ 81) з 25.07.2013 року.
За даними установи на засудженого було накладено декілька дисциплінарних стягнень та тричі він заохочувався. На виробництві установи не працевлаштований за власним бажанням. На даний час відбув більше 2/3 строку покарання.Двічі звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, однак належних висновків не зробив та знову вчинив тяжкий умисний злочин.
З наведено вбачається, що ОСОБА_8 не довів свого виправлення.
При вирішенні питання про застосування щодо особи умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, вирішальним фактором є не лише факт відбування ним встановленої частини покарання, а виправлення засудженого.
Зваживши на усі вищезазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_8 не підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання.
Призначене ОСОБА_8 покарання на даний момент не досягло своєї мети - виправлення засудженого.
Доводи апелянта перевірені судом та оцінені в сукупності з матеріалами провадження та обґрунтовано відкинуті.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції законною, належним чином обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10 листопада 2016 року, якою відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим з дня отримання копії судового рішення.
Судді:(підписи)
Згідно оригіналу. Суддя: