Справа № 127/26440/16-к
Провадження № 1-кп/127/317/17
09.02.2017 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 06 лютого 2016 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020010000847 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, тимчасово непрацюючого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Летківка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, тимчасово непрацюючого, не одруженого, з неповною вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , 03.02.2016 року о 19-00 годині маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, підбурювані жагою до легкого збагачення, упевнившись в тому, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, таємно з метою вчинення крадіжки, відкрили автомобіль моделі «Тойота Селіка», д.н.з. НОМЕР_1 , розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Лебединського, 4Б, та вчинили крадіжку вогнегасника вуглекислотного моделі ОУ-2 (ВВК-1,4) (з кронштейном), вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №293 6-2938\16-21 від 11.11.2016 року становить 392,00 грн., пляшку пластикову 3 літра в середині якої знаходиться авторідина «Тосол-ТУ 42, марки «Метелица», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2936-2938\16-21 від 11.11.2016 року становить 107,00 грн., зарядний пристрій для акумулятора «Юпитер 10А», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №293 6-2938\16-21 від 11.11.2016 року становить 485,90 грн.
Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 довести свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, не змогли з причин, які не залежали від їх волі, оскільки одразу, після вчинення крадіжки, були затриманні працівниками поліції.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що 03.02.2016 року приблизно о 07 год. гуляв разом з ОСОБА_5 та вони вирішили вчинити крадіжку з автомобіля, який стояв біля АЗС по вул. Лебединського 4 в м. Вінниці. Він разом з ОСОБА_5 відкрили автомобіль моделі «Тойота» та викрали з багажника вогнегасник, пляшку з авторідиною та зарядний пристрій до акумулятора. В той час поруч їхав автомобіль з працівниками поліції та їх одразу затримали.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся та суду пояснив, що він разом з ОСОБА_4 03.02.2016 року гуляли та, перебуваючи по вул. Лебединського вирішили вчинити крадіжку з автомобіля, який стояв біля АЗС по вул. Лебединського 4А в м. Вінниці. Вони відчинили автомобіль марки Тайота, за допомогою викрутки відчинили багажник з якого викрали вогнегасник, авторідину та зарядний пристрій до акумулятора, проте поруч проїжджали працівники поліції, які затримали їх одразу після вчинення крадіжки.
З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 05.02.2016 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_6 . Згідно заяви, в період часу з 01.02.2016 по 05.02.2016 року невідомі особи вчинили крадіжку з автомобіля, належного йому, який перебував на території АЗС в м. Вінниці по вул. Лебединського, що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.02.2016 року.
Вказана заява зареєстрована у встановленому порядку 06.02.2016 року, що підтверджується витягом з ЄРДР.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2936-2938\16-21 від 11.11.2016 року ринкова вартість вогнегасника вуглекислотного моделі ОУ-2 (ВВК-1,4) (з кронштейном), авторідини «Тосол-ТУ 42» марки «Метелиця» - каністра 3 літра, зарядного пристрою для акумулятора моделі «Юпитер 10А», станом на 03.02.2016 складала 984,90 грн.
Відповідно до постанови про визнання предмета речовим доказом від 12.11.2016 року вогнегасник, авторідина «Тосол-ТУ 42» та зарядний пристрій для акумулятора визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання потерпілому.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Заслухавши показання обвинувачених, дослідивши надані під час судового провадження докази, суд дійшов наступних висновків.
Під час судового провадження обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали свою винуватість у вчинені злочину, повідомили, що жодні обставини встановлені під час досудового розслідування та викладені в обвинувальному акті ними не оспорюються, надали показання та повідомили про обставини вчинення злочину. Суд приймає до уваги як належні та допустимі докази у справі показання обвинувачених, які повідомили, що діючи за попередньою змовою, таємно, за допомогою викрутки відкрили багажник автомобіля, з якого вчинили крадіжку вогнегасника, пляшки з авторідиною та зарядного пристрію для акумулятора, проте в подальшому, на місці вчинення злочину, були затримані працівниками поліції.
Вказані показання повністю доводять обґрунтованість обвинувачення, узгоджуються з письмовими доказами у справі, як то заява потерпілого, висновок експертизи, постанова про визнання вилучених речей речовими доказами.
Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд кваліфікує дії обвинувачених за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення закінченого замаху на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, осіб винних, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до довідки КП ВОНД «Соціотерапія» від 04.11.2016 року та довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 11.11.2016 року ОСОБА_4 на обліку у вказаних закладах не перебуває.
З характеристики за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 від 08.11.2016 року вбачається, що за час проживання скарг про неналежну поведінку, порушення громадського порядку або спокою до квартального комітету «Малі Хутори-Центр» не надходило.
З вимоги про судимість вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинив закінчений замах на умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав, шкоду потерпілому відшкодовано.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
В той же час, суд враховує, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, шкоду потерпілому відшкодував та вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Відповідно до довідки ВОПНЛ ім. Ющенка та довідки КП ВОНД «Соціотерапія» ОСОБА_5 на обліках у вказаних закладах не перебуває.
З характеристики МКП «ЖЕК №5» від 08.11.2016 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , вбачається, що він зі слів сусідів характеризується з позитивної сторони.
З вимоги про судимість від 04.11.2016 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, вчинив замах на умисний корисливий злочин середньої тяжкості, вину у вчиненні злочину визнав.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, думки потерпілого щодо міри покарання, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
В той же час, суд враховує, що ОСОБА_5 у вчиненому щиро розкаявся, шкоду потерпілому відшкодував та вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Крім того, з обвинувачених слід стягнути судові витрати у справі, а саме витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 264,30 гривень та на підставі ст. 100 КПК України вирішити питання про речові докази.
Керуючись ст.ст. 65-67, 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік.
На підставі п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати на користь держави за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) гривні 30 копійок.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: вогнегасник вуглекислотного моделі ОУ-2 (ВВК-1,4) (з кронштейном), пляшку пластикову з авторідиною «Тосол-ТУ 42, марки «Метелица» та зарядний пристрій для акумулятора «Юпитер 10А», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити у власності останнього.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: