06.02.2017 р. Справа № 145/116/17
Провадження №2-а/145/16/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області
Суддя Мазурчак А. Г. ,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тиврівської селищної ради про визнання нечинним п. 1 рішення № 143 Тиврівської селищної ради, про зобов'язання вчинити дії - розглянути акт від 20.10.2016 р.,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить визнати нечинним п. 1 рішення Тиврівської селищної ради 11 сесії 7 скликання від 04.11.2016р. в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства по вул.Мічуріна б/н на території Тиврівської селищної ради ОСОБА_2 площею 0,03 га.
Зобов'язати Тивірівську селищну раду включити до порядку денного питання про розгляд висновків комісії Тиврівської селищної ради, що викладені в акті від 20.10.2016р. щодо вирішення питання упорядкування та благоустрою ділянки вулиці Мічуріна біля будинку №38, запросивши його на розгляд даного питання та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.7 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" №3 від 01.03.2013, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, ВСУ на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах 16 грудня 2015 року розглянув справу № 6 - 2510 цс 15, предметом якої був спір про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки оскаржене рішення не містить ознак нормативного акту і вичерпує свою дію після їх реалізації, дані позовні вимоги повинні розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.106 КАС України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його адміністративним позовом до Тиврівської селищної ради про визнання нечинним п. 1 рішення № 143 Тиврівської селищної ради, про зобов'язання вчинити дії - розглянути акт від 20.10.2016 р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня винесення ухвали.
Суддя А. Г. Мазурчак