"13" лютого 2017 р. Справа №912/311/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,
при секретарі судового засідання Євтушенко Є.В.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №2-107д від 08.12.2016р.,
відповідача - не з'явився,
1-ої третьої особи - не з'явився,
2-ої третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№336Х/1-41 від 30.01.2017р.), на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16,
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ,
1-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Карлівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області,
2-а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей", м. Дергачі,
про розірвання договору про спільну діяльність,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. (суддя Бринцев О.В.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.
Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16 скасувати та винести ухвалу, якою прийняти зустрічний позов ТОВ "Цефей" до ПАТ "Укргазвидобування" до провадження.
В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначає, що по-перше, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не встановлено факту, що має значення для справи, стосовно того, що договори від 09.01.2015р. №20/15 та від 09.01.2015р. №19/15, укладені між позивачем та відповідачем, умови яких позивач порушує - були укладені саме на виконання договору про спільну діяльність №927, між простим товариством без створення юридичної особи - спільною діяльністю за договором №927 та ПАТ "Укргазвидобування". Розірвання договору №927 призведе до припинення договорів від 09ю01ю2015р. №20/15 та від 09.01.2015р. №19/15, у зв'язку із припиненням однієї із їх сторін. По-друге, апелянт зазначає, що підстави для зустрічного позову виникли лише у червні 2016 року, тобто після початку розгляду справи по суті. За таких обставин, зустрічний позов з об'єктивних причин не міг бути заявлений до початку розгляду даної справи по суті. По-третє, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено норми статті 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказана стаття не містить такої підстави для відмови у прийнятті позову, як подання його після початку розгляду справи за первісним позовом по суті.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2017р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№1407 від 08.02.2017р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника в призначене судове засідання 13.02.2017р.
Від Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області надійшли пояснення (вх.№1469 від 09.02.2017р.), в яких 1-а третя особа з апеляційною скаргою не погоджується, вважає, що заявлені ТОВ "Цефей" в зустрічному позові вимоги щодо зобов'язання ПАТ "Укргазвидобування" виконувати обов'язки інших договорів (від 09.01.2015р. №19/15, №20/15) шляхом підписання актів приймання-передачі являються самостійним предметом позову та не пов'язані з предметом спору по справі №912/311/16; також, третя особа вказує на можливість подання зустрічного позову виключно до початку розгляду господарським судом справи по суті. Також, 1-а третя особа просить суд провести судове засідання, призначене на 13.02.2017р. без участі представника, зважаючи на неможливість його прибуття.
Від Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області надійшли пояснення (вх.№1470 від 09.02.2017р.), в яких 2-а третя особа з апеляційною скаргою не погоджується, з підстав, викладених у поясненні 1-ої третьої особи. Також, 2-а третя особа просить суд провести судове засідання, призначене на 13.02.2017р. без участі представника, зважаючи на неможливість його прибуття.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№1505 від 10.02.2017р.), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду від 16.01.2017р. у справі №912/311/16 без змін, з підстав того, що розгляд справи по суті було розпочато господарським судом 15.03.2016р., а отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову, поданого 13.01.2017р.
Колегія суддів в судовому засіданні 13.02.2017р., розглянувши надане апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Чинне законодавство України не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти їх в суді, а тому апелянт у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, мав змогу скористатись своїм правом участі у судовому засіданні, надіславши іншого представника.
Відрядження представника, який виступає від імені товариства не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки саме юридична особа є учасником провадження у справі, а не конкретний представник товариства.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того, у відповідності до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання третіх осіб про розгляд справи без участі їх представників, та на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третіх осіб.
Представник позивача в судовому засіданні оголосив клопотання, викладене ним письмово у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1505 від 10.02.2017р.) та в окремому клопотанні (вх.№1507 від 10.02.2017р.), згідно якого просить суд здійснювати одночасний (спільний) розгляд апеляційних скарг ТОВ "Цефей" на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. та рішення господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16, за результатами якого прийняти одну постанову.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання відмовляє в його задоволенні, оскільки чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості об'єднання апеляційних скарг, поданих на два різні процесуальні документи. При цьому, приписами статтей 60, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено оскарження ухвали про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви окремо від рішення суду.
Представник позивача в судовому засіданні оголосив свою позиції по справі, відповідно до якої заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
13.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" звернулось з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про зобов'язання останнього виконувати обов'язок, передбачений п.5.3. договору про спільну діяльність №927 від 19.09.2004р. шляхом підписання та передачі на адресу оператора спільної діяльності за договором №927 від 19.09.2004р. в особі ТОВ "Цефей" довіреності на здійснення директором ТОВ "Цефей" повноважень оператора спільної діяльності, з повноваженнями: діяти під час ведення спільних справ за договором №927, представляти інтереси ПАТ "Укргазвидобування" у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування та їх посадовими особами, державними установами, закладами та іншими організаціями, юридичними особами будь-якої організаційно-правової форми, а також фізичними особами по питанням, пов'язаним з виконанням договору №927; підписувати документи податкової, фінансової, статистичної та інших видів обов'язкової звітності, що складаються по спільній діяльності за договором №927; укладати (підписувати), змінювати та розривати (припиняти) договори (угоди, контракти), що безпосередньо пов'язані з веденням спільних справ за договором №927; підписувати інші необхідні документи з питань спільної діяльності за договором №927, зокрема акти про виконання робіт (надання послуг); відкривати (а також закривати) та бути розпорядником (мати право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій) поточного рахунку, який відкритий для забезпечення спільної діяльності за договором №927; підписувати платіжні документи для здійснення готівкових та безготівкових розрахунків; виконувати інші дії, пов'язані з веденням спільних справ за договором №927; видати довіреність на строк до закінчення терміну договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004р.
Оскаржуваною ухвалою від 16.01.2017р. господарський суд Харківської області відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви, оскільки вона була подана відповідачем ТОВ "Цефей" з порушенням приписів ст.ст.22, 60 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює прийняття її до розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Право подання відповідачем до початку розгляду господарським судом справи по суті зустрічного позову передбачено також частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України (абз. 3 пп. 3.12. п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 8 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Відповідно до абз. 1, 2 пп. 3.15. п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті (пп. 3.12. п. 3 цієї постанови). У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України як такого, що поданий з порушенням припису ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з протоколом від 15.03.2016р. у судовому засіданні місцевого господарського суду головуючий суддя відкрив судове засідання і перевірив та оголосив явку представників сторін: позивача -ОСОБА_1,ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, директор. Сторонам було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, в тому числі право заявляти відводи. Після розгляду заяв та клопотань сторін, суд перейшов до розгляду справи по суті, після чого представник позивача оголосив позовні вимоги.
Отже, проведення судом першої інстанції зазначених у протоколі судового засідання від 15.03.2016р. процесуальних дій свідчить про початок розгляду справи по суті, а наведені ТОВ "Цефей" у апеляційній скарзі доводи цієї обставини не спростовують.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані висновки вже викладені Вищим господарським судом у постанові від 22.12.2016р. у даній справі.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в зв'язку з відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16 має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.01.2017р. у справі №912/311/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 14 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя П.В. Тихий