Господарський суд Чернігівської області
Пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
від "13" лютого 2017 р. у справі № 927/1040/16
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є», юридична адреса: вул. Центральна, 43, с. Малинівка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15043
про відстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016 у справі №927/1040/16
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є», вул. Центральна, 17, с. Малинівка, Ріпкинський район, Чернігівська область, 15043
про стягнення 76985грн.33коп.
у відсутності представників сторін, які в судове засідання не з'явились,
Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є» подано заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016 у справі №927/1040/16 до 01 вересня 2017 року.
Заява обґрунтована знаходженням товариства у складному фінансовому становищі. Зокрема, заявник зазначає, що враховуючи сезонний характер роботи, врожай кукурудзи та соняшника, який дає підприємству значну частину прибутку залишається не зібраним, кошти на купівлю паливно-мастильних матеріалів, вартість яких зросла майже вдвічі, відсутні, крім цього товариство має своєчасно виплачувати податкові збори та інші обов'язкові платежі, а також заробітну плату, щоб не допустити масового звільнення працівників. Також заявник повідомляє, що у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0013611700 від 30.12.2015 ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівській області до товариства застосовано штрафні санкції в сумі 156316,9грн. у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням в період часу з 01.03.2013 по 30.06.2015 сум податку на доходи фізичних осіб, які стягуються і на даний час. Вказані обставини, на думку заявника, значно утруднюють виконання рішення суду, а його примусове виконання ставить підприємство за межу виживання.
Позивач просив відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду до 01.09.2017, оскільки, на його думку, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження тяжкого фінансового стану. Також позивач повідомляє, що він знаходиться на тривалому стаціонарному лікуванні, для якого йому потрібні кошти. На думку позивача, відповідач не хоче виконувати рішення суду й навмисно затягує такою заявою процес примусового виконання рішення.
Крім того, позивач повідомив, що не зможе з'явитись в судове засідання, а тому просив провести засідання без його участі.
Сторони в засідання господарського суду, яке відбулось 13.02.2017, не з'явились.
До початку судового засідання від відповідача надійшла факсограма з заявою від 13.02.2017, підписаною директором відповідача, про «відкладення розгляду справи» на більш пізній термін у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.
Вказана заява судом відхиляється з огляду на таке:
За змістом ст.28 Господарського процесуального кодексу України юридичну особу - сторону в господарському процесі можуть представляти керівник, інші особи, повноваження, яких визначені законодавством або установчими документами; особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; адвокат.
Тобто, відсутність керівника юридичної особи не позбавляє відповідача права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника за довіреністю з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України). Вищевказана правова позиція викладена в підп.3.9.2. підп.3.9. п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Доказів неможливості явки в судове засідання керівника відповідача або іншого представника, неможливості розгляду справи без його участі відповідач суду не представив, а тому дане клопотання розцінюється судом як дії, направлені на затягування вирішення заявленої вимоги по суті та зловживання стороною своїми процесуальними правами.
Оскільки явка сторін не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторін, яке вони реалізують на власний розсуд.
Враховуючи, що сторони не скористалися правом на участь в засіданні господарського суду, з огляду на встановлений ст.121 Господарського процесуального кодексу України скорочений десятиденний строк розгляду заяв про відстрочку виконання судового рішення, а також враховуючи, що неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви за відсутності сторін в засіданні господарського суду за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.8 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши подану заяву, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016 у справі №927/1040/16 з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є» на користь ОСОБА_1 присуджено до стягнення 66519грн.11коп. інфляційних нарахувань та 6116грн.47коп. трьох процентів річних.
20 грудня 2016 року на примусове виконання вищевказаного рішення господарським судом видано наказ.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Зі змісту вищенаведеної норми господарського процесу, вбачається що передумовою звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду є наявність відкритого виконавчого провадження, оскільки відповідно до вказаної норми звернутись із відповідною заявою має право сторона виконавчого провадження, якою відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» є стягувач або боржник.
На вимогу суду відповідачем докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.12.2016 у справі №927/1040/16 не надані, що перешкоджає встановленню наявності передумов (відкритого виконавчого провадження) для реалізації права відповідача на звернення до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду.
Крім того, за загальним правилом відстрочка виконання рішення суду полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, що фактично означає зміну строків виконання рішення.
Зі змісту ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду є обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
При цьому наявність таких обставин відповідно до принципу змагальності сторін, закріпленого в ст.33 Господарського процесуального кодексу України, має доводити саме особа, яка звертається до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду.
В порушення вищенаведеного правила господарського процесу відповідачем не надано ані до заяви, ані на вимогу суду жодного доказу на підтвердження наявності викладених у заяві обставин, які, на думку відповідача, ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим та які є підставою його вимоги про відстрочку виконання рішення суду.
Крім того, наслідком відстрочки виконання рішення суду є віддалення реального повного виконання цього рішення, що зачіпає інтереси позивача. А тому, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з наданих суду позивачем документів, виданих медичними закладами, позивач тривалий час і по даний момент знаходиться на стаціонарному лікуванні, в зв'язку з чим потребує значних коштів.
А тому суд приходить до висновку, що зміна строків виконання рішення може суттєво нашкодити позивачу та викликати негативні наслідки, пов'язані із затримкою виконання рішення та надходженням грошових коштів.
Враховуючи викладене та інтереси позивача, фінансове становище якого залежить від виконання рішення суду у встановлений строк, а також приймаючи до уваги, що позивач проти відстрочки виконання рішення заперечує, суд доходить висновку, що заява відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.22, 28, 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпров'є» про відстрочку виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 06 грудня 2016 року у справі №927/1040/16 ВІДМОВИТИ.
Суддя Т.Г. Оленич