06.02.2017 Справа № 904/12380/16
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського", м. Кам'нське, Дніпропетровська область
про розірвання договору та повернення майна
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 58 від 21.09.2016)
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 15 від 31.01.2017)
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва «Цех виробництв товарів народного споживання (технічне переозброєння)» від 20.01.2011 №141 та зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва «Цех виробництв товарів народного споживання (технічне переозброєння)», який розташований за адресою: вул. Кірова, 18-Б, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область до державної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами договору купівлі-продажу від 20.01.2011 №141 відповідач зобов'язався, зокрема, завершити будівництво об'єкту та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі. Посилаючись на порушення відповідачем умов п. 5.4. договору купівлі-продажу, позивач, на підставі статей 611, 651, Цивільного кодексу України, частини 5 статті 27 та частини 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", просить розірвати договір купівлі-продажу та зобов'язати відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва державі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2016, порушено провадження у справі, а розгляд призначено у засіданні на 23.01.2017.
23.01.2017 представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що предметом спірного договору були вартість обладнання та вартість проектних, будівельно-монтажних та інших робіт. Умовами договору передбачалось сплату за рахунок продавця грошових коштів в розмірі 729376,03 грн., в тому числі ПДВ - 121 562,67 грн. Відповідач вказує, що грошові кошти надійшли продавцю (позивачу) у повному обсязі та в установлений договором строк. Крім того, до укладення договору , за участю представників як позивача так і відповідача, було проведено комісійне обстеження об'єкту незавершеного будівництва «Цех виробництв товарів народного споживання (технічне переозброєння)», за результатами якого було складено акт від 08.07.2010. Згідно з цим актом комісією було встановлено, що більшість обладнання знаходиться не в робочому стані. У п. 5.4. спірного договору передбачено обов'язок покупця завершити будівництво об'єкту та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі. Відповідач вказує, що мав право ввести об'єкт в експлуатацію зі зміною профілю - 08.12.2016. Отже, скориставшись таким правом, відповідач здійснив реконструкцію об'єкту незавершеного будівництва, шляхом приєднання його до іншого об'єкту та ввів в експлуатацію зі зміною профілю. З вищенаведених підстав, відповідач вважає, що умови п. 5.4. договору були виконані ним у повному обсязі, а тому підстави для розірвання договору та повернення майна відсутні. Просив суд у позові відмовити.
В межах строків встановлених ст. 69 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.01.2017 до 06.02.2017.
06.02.2017 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Подав через канцелярію суду письмові пояснення, в яких вказував, що умовами п. 5.4. договору було встановлено обов'язок відповідача здійснити роботи, встановити обладнання та ввести в експлуатацію Цех виробництва товарів народного споживання. Однак, цех виробництва товарів народного споживання, що є предметом договору, обладнання яке знаходилось у вказаному цеху демонтовано та утилізовано в лом. Демонтаж та утилізація відбувалась за рішенням комісії відповідача проте без узгодження з позивачем, що є істотним порушенням умов договору. Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на те, що Цех виробництва товарів народного споживання знаходиться в будівлі відділення обробки металопродукції, яка примикає до сортопрокатного цеху, оскільки предметом договору є не сортопрокатний цех, а Цех виробництва товарів народного споживання. Позивач вказує, що зміна предмету договору відбулось без узгодження органу приватизації, крім того об'єкт незавершеного будівництва не було введено в експлуатацію вчасно, а отже відповідачем, на думку позивача, були порушені умови договору.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав наведених у відзиві. Подав через канцелярію суду клопотання про здійснення заміни найменування відповідача по справі.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.02.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -
20.01.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (продавець - позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" (покупець - відповідач) укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва«Цех виробництва товарів народного споживання (технічне переозброєння)», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б (а.с.11-13).
Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за №141.
Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва «Цех виробництва товарів народного споживання (технічне переозброєння)», що знаходиться на балансі ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" та розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Характеристика об'єкту незавершеного будівництва приведена у акті обстеження об'єкту, що є невід'ємним від договору.
08.07.2010 сторонам було підписано акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкту незавершеного будівництва «Цех виробництва товарів народного споживання (технічне переозброєння)» (а.с.15-18).
Згідно з цим актом, будівля відділення обробки металопродукції, в якій планувалось розміщення цеху виробництва товарів народного споживання, увійшла до статутного капіталу товариства під час приватизації. Обладнання яке планувалось встановити у цій будівлі та вартість усіх проектних робіт, будівельно-монтажних робіт, які були частково виконані в одному із прольотів зазначеної будівлі, до статутного капіталу товариства не увійшли. Будівельна готовність вбудованих приміщень цеху становить приблизно 65%. Цим актом було зафіксовано, що частина обладнання була у не робочому стані.
Отже, предметом договору купівлі-продажу від 20.01.2011 №141 об'єкту незавершеного будівництва «Цех виробництва товарів народного споживання (технічне переозброєння)» були вартість обладнання та вартість проектних, будівельно-монтажних та інших робіт.
У п. 1.3 договору визначено, що відповідно висновку про вартість, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 07.12.2010 №12/07-36-НВМ, початкова вартість продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні без ПДВ становить 552 557,60 грн.
Об'єкт незавершеного будівництва продано з урахуванням ПДВ за 729 376,03 грн. (п.1.5 договору).
Згідно п. 3.2. договору, передача об'єкту незавершеного будівництва продавцем і прийняття об'єкту незавершеного будівництва покупцем здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується сторонами.
Актом приймання-передачі від 17.03.2011 (а.с.14), об'єкт незавершеного будівництва було передано покупцю ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського".
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі (п.1.2 договору).
Відповідно до розділу 5 договору купівлі-продажу на покупця покладено певні зобов'язання щодо:
- в установлений цим договором термін сплатити податок на додану вартість (п. 5.1. договору);
- в установлений цим договором термін сплатити вартість продажу об'єкту незавершеного будівництва (п. 5.2. договору);
- в установлений цим договором термін прийняти об'єкт незавершеного будівництва (п. 5.3. договору);
- завершити будівництво об'єкту та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі (п. 5.4. договору);
- не здійснювати відчуження об'єкту незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до моменту завершення будівництва і введення об'єкту в експлуатацію (п. 5.5. договору);
- здійснювати заходи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови об'єкта незавершеного будівництва та подальшого введення об'єкту в експлуатацію (п. 5.6. договору);
- на вимогу продавця покупець зобов'язаний протягом добудови до моменту введення об'єкту в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва та підписання акту підсумкової перевірки виконання умов цього договору надавати продавцю для ознайомлення необхідні матеріали, відомості, документи, тощо про виконання умов цього договору (п. 5.7. договору).
Відповідно до п.12.3. договору купівлі-продажу, у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду.
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області № 92/05-Н від 19.05.2016 (а.с.19), Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській області здійснено перевірку виконання умов договору купівлі-продажу від 20.01.2011 №141. За результатами проведення перевірки складено акт від 03.06.2016 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 20.01.2011 №141 (а.с.20-24).
Згідно акту від 03.06.2016, під час проведення перевірки було встановлено невиконання відповідачем п.п.5.4, 5.6 договору купівлі-продажу від 20.01.2011 №141 щодо обов'язку завершити будівництво об'єкту та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі та обов'язку здійснювати заходи щодо забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови об'єкта незавершеного будівництва та подальшого введення об'єкту в експлуатацію.
У акті поточної перевірки від 03.06.2016 вказано, що акт вводу в експлуатацію об'єкту незавершеного будівництва - цех виробництва товарів народного споживання - до перевірки не надано; документів , підтверджуючих проведення будівельних та інших робіт по об'єкту приватизації, до перевірки товариством не пред'явлено. Для обстеження пред'явлена будівля сортопрокатного цеху, яка використовується цехом під складське приміщення. Зі слів представників товариства у зазначеній будівлі планувалось розміщення цеху виробництва товарів народного споживання. На момент обстеження обладнання, яке планувалось встановити у цеху виробництва товарів народного споживання, по п'ятдесяти позиціях відповідно до переліку переданого майна товариству, до перевірки не пред'явлено. Згідно з актом фізичного знищення об'єкту «Цех виробництва товарів народного споживання (технічне переозброєння)» від 30.05.2014, наданого товариством, обладнання утилізовано та здано в лом. При цьому, як вказано у акті поточної перевірки, до перевірки не надано узгодження з регіональним відділенням списання вищевказаного майна, яке знаходиться до теперішнього часу у нього на контролі.
27.07.2016 відповідач направив на адресу позивача лист № 01 ВН -796, в якому заперечував проти результатів проведеної поточної перевірки та вказував, що оскільки більшість обладнання було у не робочому стані, то відповідач сплативши в повному обсязі грошові кошти за придбане майно, за певних умов мав права ввести його в експлуатацію зі зміною профілю. Відповідач вказував, що комісійним рішенням було встановлено, що обладнання за давністю років є застарілим, металоконструкції пошкоджені корозією (про що свідчить акт обстеження від 08.07.2010) демонтувати та утилізувати в лом. Списання обладнання відбувалось без узгодження з позивачем на підставі п. 1.2 договору купівлі-продажу та набуттям права власності на об'єкт незавершеного будівництва. Враховуючи, що відповідачем було проведено реконструкцію сучасного стану 400/200 замість введення в експлуатацію цеху товарів народного споживання (технічного переозброєння), відповідач вважає п. 5.4. договору виконаним у повному обсязі (а.с.32).
08.08.2016 позивач направив на адресу відповідача лист №11-05-04384, в якому повідомив відповідача, що в зв'язку з зафіксованими порушеннями п. 5.4. договору купівлі-продажу та на підставі Порядку контролю та виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 №631, позивачем буде розпочата претензійно-позовна робота про розірвання цього договору і відшкодування завданих державі збитків (а.с. 33).
Позивач вважає, що невиконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 20.01.2011 щодо завершення будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі - є підставою для розірвання цього договору з огляду на положення як частини 1, так і частини 2 ст. 651 ЦК України, а також ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", та повернення об'єкту незавершеного будівництва в державну власність, з чим не погоджується відповідач, що і є причиною спору.
Відповідачем на підтвердження своєї правової позиції надано:
- Перелік майна від 07.04.2005 переданого до статутного фонду ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" (а.с.82-84), згідно з яким Фонд державного майна України передав будинок відділення обробки металопродукції до статутного фонду ПАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" згідно з наказом про створення ВАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" від 30.12.1996 №90-АТ.
- Дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.03.2012 №ДП11412034572 (а.с. 65), згідно якого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю було надано дозвіл відповідачу на виконання будівельних робіт з реконструкції сортопрокатного цеху.
- Перелік робочої документації за об'єктами першого пускового комплексу (першої черги) реконструкції сортопрокатного цеху, станом на 01.10.2012 (а.с.73-74);
- Акт робочої комісії про технічний стан об'єкту «Цех виробництва товарів народного споживання», що підлягає ліквідації (а.с. 28-29), відповідно до якого після огляду об'єкту незавершеного будівництва, комісією було прийнято рішення, що на підставі актів - висновків про технічний стан, непридатне для подальшої експлуатації обладнання ліквідувати з оформленням актів про фізичне знищення та з вказанням кількості отриманий та зданих відходів.
- Переліки механічного та електричного обладнання (а.с.30-31) в яких було визначено перелік обладнання, що знаходиться у зоні монтажу та непридатне до подальшого використання;
- Акт фізичного знищення об'єкту «Цех виробництва товарів народного споживання» від 30.05.2014 (а.с. 27), в якому було зафіксовано, що об'єкт незавершеного будівництва фізично знищено. Механічне обладнання та електричне обладнання на об'єкті ЦПТНП утилізовано та здано в лом. Корисні відходи складають: лом сталевий негабаритний - 131,55 тн, лом сталевий габаритний - 34,69 тн.
- Акт приймання здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 03.03.2016, згідно якого будівля відділу обробки металопродукції знаходилась у плановому ремонті (реконструкції) починаючи з 01.04.1987 по 03.03.2014. Після закінчення реконструкції об'єкт пройшов випробування та зданий в експлуатацію (а.с.25);
- Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 21.03.2014 (а.с.26), згідно якого комплектна трансформаторна підстанція х 100-6/0,4 у кількості 1 шт., була передана у експлуатацію;
- Технічні паспорти на приміщення (а.с.77-80);
- Акт готовності об'єкту до експлуатації від 23.11.2016 (а.с.68-72), відповідно до якого будівництво об'єкту "Реконструкція сортопрокатного цеху. Перший пусковий комплекс (перша черга)" вважається закінченим, а об'єкт готовим до експлуатації;
- Сертифікат серії ДП №164163430850 від 08.12.2016 (а.с. 66-67), яким було засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкту "Реконструкція сортопрокатного цеху. Перший пусковий комплекс (перша черга)" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Вказаними доказами доводяться обставини, вказані відповідачем у відзиві на позов.
Надаючи правову кваліфікацію наявним у матеріалах справи доказам та поясненням учасників судового процесу суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" цей Закон визначає особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, включаючи законсервовані об'єкти, а також за ініціативою органів, уповноважених управляти відповідним державним майном, об'єктів незавершеного будівництва, що утримуються на балансах підприємств, які не підлягають приватизації (далі - об'єкти незавершеного будівництва).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", представник органу приватизації та покупець об'єкта незавершеного будівництва в п'ятиденний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта незавершеного будівництва, а в разі надання розстрочки платежу - 50 відсотків (для об'єктів незавершеного будівництва житлового призначення - 30 відсотків) вартості цього об'єкта, підписують акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва. Право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу.
Державна реєстрація договору відбулась 20.01.2011.
Відповідно до частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України за договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, немає будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України № 6-75 цс 13 від 18.09.2013.
Як вже зазначалось вище, позивач, як на підставу для розірвання договору посилається на невиконання відповідачем п. 5.4. договору, яким встановлений обов'язок покупця завершити будівництво об'єкту та ввести його в експлуатацію за початковим призначенням або із зміною профілю протягом п'яти років з дня підписання акту приймання-передачі.
Отже, відповідач сплативши у повному обсязі грошові кошти за придбане майно, за певних умов, мав право ввести його в експлуатацію зі зміною профілю.
Як стверджує відповідач та не заперечує позивач, за своїм місцеположенням об'єкт незавершеного будівництва «Цех товарів народного споживання» був розташований в середині будівлі у відділенні обробки металопродукції, що у свою чергу входила до виробничої будівлі сортопрокатного цеху.
З матеріалів справи вбачається, що проектом реконструкції стану 400/200 сортопрокатного цеху (креслення №78498А-Х) (а.с.76), у тому числі передбачена реконструкція будівлі відділення обробки металопродукції, яка примикає до основного корпусу будівлі сортопрокатного цеху та є його складовою частиною, з подальшим використанням у технологічному процесі сортопрокатного стану.
Судом встановлено, що у 2016 після завершення будівництва об'єкту: «Реконструкція сортопрокатного цеху. Перший пусковий комплекс (перша черга)», до складу якого входить будівля відділення обробки металопродукції, об'єкт прийнятий до експлуатації Управлінням державно-архітектурного будівельного контролю Кам'янської міської ради, що підтверджує сертифікат серії ДП №164163430850 від 08.12.2016, акт готовності об'єкту до експлуатації, технічний паспорт на виробничий будинок, за інвентаризаційною справою №30933.
Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив реконструкцію об'єкту незавершеного будівництва, придбаного за договором купівлі-продажу від 20.01.2011 №141, шляхом приєднання його до іншого об'єкту та ввів в експлуатацію зі зміною профілю.
Отже, у відповідності до п. 5.4. договору, об'єкт, придбаний за договором купівлі-продажу, був введений у експлуатацію відповідачем із зміною профілю, що не суперечить умовам договору.
Відповідачем не було дотримано строк, встановлений п. 5.4. договору, але суд враховує, що таке введення відбулось до звернення позивача до суду. Крім того, порушення строку вводу в експлуатацію було незначне, що дозволяє зробити висновок про неістотність порушення умов договору.
Щодо погодження зміни профілю, суд зазначає, що у договорі відсутній обов'язок покупця погоджувати з продавцем (позивачем) зміну профілю, а тому таке погодження є необовязковим.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає достатніх правових підстав для розірвання спірного договору, тому у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині слід відмовити.
Відповідно відсутні і правові підстави для зобов'язання відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва, оскільки зазначена вимога має похідний характер від вимоги про розірвання договору, що виключає задоволення позовних вимог про зобов'язання повернути об'єкт.
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на сторону, що подала позов покладено зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
06.02.2017 відповідач подав через канцелярію суду клопотання про здійснення заміни найменування відповідача по справі, яким просить суд здійснити заміну назви з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" на Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на Статут Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", відповідно до п. 1.4 якого, Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ" є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського".
Розглянувши клопотання відповідача про здійснення заміни найменування відповідача, суд вбачає наявність підстав для його задоволення.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Замінити найменування відповідача у справі з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ім. Ф.Є. Дзержинського" на Публічне акціонерне товариство "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ".
В позові відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.02.2017
Суддя ОСОБА_4