09 лютого 2017 року Справа № 916/2295/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіШвеця В.О.,
суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016
у справі№916/2295/16 Господарського суду Одеської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз"
доПублічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"
простягнення коштів
за участю представників сторін від:
позивача: Горпинченко Л.В. (дов. від 25.11.2016),
відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги
Товариство з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", в якому, з урахуванням збільшення вимог, просило стягнути з відповідача 94 736 265,37 грн. основного боргу, 2 622 993,20 грн. пені, 291 542,99 грн. 3% річних та 12 368 351,85 грн. штрафу. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості природного газу, поставленого у травні 2016 року за договором купівлі-продажу природного газу №20/СН-193/1 від 31.05.2016. При цьому позивач посилався на приписи статей 526, 530, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.10.2016, ухваленим суддею Желєзною С.П., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 94 736 265,37 грн. основного боргу, 254 327,37 грн. 3% річних, 1 500 000 грн. пені та 5 736 813,27 грн. штрафу. В решті частині позову відмовлено. Вмотивовуючи рішення, суд першої інстанції виходив з обставин порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманого природного газу. Часткове задоволення вимог щодо стягнення 3% річних вмотивовано судом помилковістю розрахунку цих вимог позивачем. Окрім цього, врахувавши наявність підстав, суд дійшов висновку про зменшення заявленого до стягнення розміру пені та штрафу. При цьому суд керувався приписами статей 526, 530, 549, 551, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючого, Пироговського В.Т., Туренко В.Б., постановою від 19.12.2016 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" звернулосьз касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні пені та штрафу у зв'язку зі зменшенням їх розміру судом. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що зменшуючи розмір неустойки, суди врахували майнові інтереси лише однієї сторони та не надали належної оцінки скрутному фінансовому становищу позивача, яке спричинене в тому числі неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань. Окрім цього, скаржник зазначає про те, що судами не було встановлено сукупності виняткових обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення неустойки. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 617 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 16.01.2017 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого судді - Швеця В.О., суддів - Корсака В.А., Сибіги О.М., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2017.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2017 розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" відкладено на 09.02.2017 на 12 год. 05 хв.
Від Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" 03.02.2017 судом також отримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке залишається колегію суддів без задоволення через обмеженість строків розгляду касаційної скарги, крім того колегія суддів зауважує, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, а розгляд справи вже відкладався.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Вищий господарський суд України, заслухавши суддю Швеця В.О., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" 94 736 265,37 грн. основного боргу, 2 622 993,20 грн. пені, 291 542,99 грн. 3% річних та 12 368 351,85 грн. штрафу. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, визнав доведеним факт порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманого газу у визначені договором купівлі-продажу №20/СН-193/1 від 31.05.2016 строки, у зв'язку з чим стягнув з відповідача на користь позивача 94 736 265,37 грн. основного боргу, 254 327,37 грн. 3% річних (з урахуванням здійсненого судом перерахунку), та зменшив розмір пені до 1 500 000 грн. та штрафу до 5 736 813,27 грн., відмовивши у решті цих позовних вимог. Як убачається зі змісту касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" не погоджується з судовими рішеннями у справі в частині зменшення судом розміру пені та штрафу, відтак рішення і постанова переглядаються судом касаційної інстанції в оскаржуваній частині. Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання через застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За приписами статті 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Згідно зі статтею 549 цього ж Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачене пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи. Як убачається зі змісту судових рішень у справі, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, зменшуючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені до 1 500 000 грн. та штрафу до 5 736 813,27 грн., на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність тих виняткових обставин, з якими законодавство пов'язує можливість зменшення розміру пені. Зокрема, судами установлено, що відповідача віднесено до об'єктів державної власності, які відіграють стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Також, судами попередніх інстанцій взято до уваги як істотний розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, так і те, що попри важкий майновий стан, відповідач здійснив заходи з часткового погашення заборгованості за договором. Щодо доводу скаржника про те, що при зменшенні пені та штрафу суди не дослідили негативні наслідки спричинені позивачеві, то відповідно до приписів статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, між тим, під час вирішення даного спору, позивачем не надано, а відтак матеріали справи не містять доказів, підтверджуючих наявність у позивача збитків, які б були спричинені простроченням саме відповідача. Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру неустойки, так і визначення розміру, до якого вона підлягає зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, враховуючи установлені судами обставини, висновок судів обох інстанцій про наявність правових підстав для зменшення розміру пені до 1 500 000 грн. та штрафу 5 736 813,27 грн., а також відмову у стягненні їх решти, визнається правомірним. Посилання скаржника, як на судову практику, на інші постанови Вищого господарського суду України, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у даній справі, оскільки вони ухвалені за різних установлених судами попередніх інстанцій обставин справи. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами приписів статті 617 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Інші доводи скаржника також визнаються неспроможними, оскільки не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Відтак, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "Укргаз" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 у справі №916/2295/16 Господарського суду Одеської області залишити без змін.
Головуючий суддя: В. Швець
Судді: В. Корсак
О. Сибіга