06.02.2017 Справа № 904/10701/16
За позовом Приватного підприємства "ТАВРІЯ"
до Фермерське господарство "Скорук Максим Анатолійович"
про визнання права власності на майно
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 1 від 03.01.17р.
Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 1 від 14.10.15р.
Позивач просить визнати за ним право власності на насіння соняшнику, вирощене на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у кількості 6 320 кг.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач у вересні-жовтні 2016р. посягнув на власність - сільськогосподарські посіви - соняшник, який посіяно та вирощено на орендованих землях Відповідачем. Врожай, на який ухвалою від 29.09.16р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області наклав арешт, є результатом господарської (підприємницької) діяльності Відповідача. Право власності на врожай соняшнику належить Відповідачеві, оскільки посівний матеріал соняшнику було внесено та вирощено ним, і земельна ділянка на якій вирощувався врожай соняшнику оформлена та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Відповідачем. Наявність права оренди за Відповідачем на спірні земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується договорами оренди від 12.04.16р. укладеними Відповідачем з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрованими в Томасівській районній державній адміністрації Дніпропетровської області в червні 2016р.
До суду надійшли заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про залучення їх, в якості Третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, оскільки вважають, що прийняте по даній справі рішення може вплинути на їх законі права та інтереси, як власників земельних ділянок та орендодавців по договору оренди від 2016р. укладеного з ФГ "ОСОБА_5А."
У судовому засіданні 21.12.16р. представник Позивача заперечувала подані заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про залучення їх в дану справу, в якості Третіх осіб.
Представник Відповідача підтримала заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про залучення їх в дану справу, в якості Третіх осіб.
Суд відхилив заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про залучення їх до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, як необґрунтовані.
Представник Відповідача пояснила, що при розгляді клопотання слідчого про накладення арешту в судовому засіданні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області 29.09.16р. у справі №182/5304/16-к, представник Позивача - ОСОБА_1 підтвердила, що соняшник у 2016р., на який вони хочуть визнати право власності, ними не засівався. Окрім того, ОСОБА_1 чітко зазначено, що в період з 2012р. по 2016р. земельні ділянки засіває ФГ "ОСОБА_5А.".
Представник Позивача повідомила, що у 2016р. ПП "Таврія", на підставі рішень Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, внесло зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в розділі "Інше речове право" де зазначено, що орендар ПП "Таврія". 25.09.2016р., як добросовісний та законний орендар, ПП "Таврія" приступило до обробітку земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У березні 2016р. придбано насіння соняшнику, 19,20 квітня та 03 травня 2016р. ПП "Таврія" здійснило посів придбаного насіння, що підтверджується обліковими листами тракториста-машиніста.
12.01.17р. від Позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що у якості доказів посіву насіння соняшнику 19, 20 квітня та 02, 03 травня 2016р. на полі №2/3, де розташовані земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до позовної заяви додано відповідні облікові листи тракториста-машиніста за зазначений період. Такі облікові листи тракториста-машиніста є первинними документами бухгалтерського обліку, на підставі яких відображається фактичне використання палива трактором, задіяним на польових роботах, та нарахування заробітної плати. На думку Позивача, облікові листи тракториста-машиніста є первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують виконання робіт з посіву соняшника у квітні-травні 2016р. на полі №2/3, а отже є допустимими письмовими доказами у справі.
18.01.17р. від Відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому Відповідач зазначає, що орендує на умовах оренди спірні земельні ділянки, що підтверджується договорами оренди від 12.04.16р. На підставі договорів оренди Відповідач в 2016р. обробляв (сіяв, культивував, обробляв, вносив мінеральні добрива та ін.) спірні земельні ділянки. Про те, що спірні земельні ділянки сіяв Відповідач свідчать наступні письмові докази, а саме: заява Позивача на ім'я начальника Державної інспекції сільського господарства Дніпропетровської області від 23.05.16р., у якій Позивач зазначає про те, що Відповідач 22.05.16р. здійснив обробіток спірних земельних ділянок. Позивач втратив право оренди у 2012р., коли закінчився строк дії договорів оренди з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На новий строк договори оренди власниками землі з Позивачем не укладалися. Рішеннями у цивільних справах № 182/5326-13-ц та №182/10326/13-ц зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельних ділянок від 14.02.07р. та 24.02.07р. Рішення у зазначених цивільних справах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконані.
23.01.17р. від Позивача надійшли пояснення, в яких він вказав, що доказами посіву насіння соняшнику 19,20 квітня та 02, 03 травня 2016р. на полі №2/3, де розташовані земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є відповідні облікові листи тракториста-машиніста за зазначений період. На думку Позивача, облікові листи тракториста-машиніста відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують виконання робіт з посіву соняшника у квітні-травні 2016р. на полі №2/3, а отже є допустимими письмовими доказами у справі. Розташування земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4І саме на полі №2/3 підтверджується витягом з Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області масиви №1 по 49 2005р. та наказом №7 від 05.02.07р. "Про закріплення полів за розміщенням бригадної ділянки". На момент виконання польових робіт (посіву соняшника) Позивачем на полі №2/3, зокрема, й на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто у квітні-травні 2016р., право оренди Відповідача на таку земельну ділянку було відсутнє. Адже таке право оренди було скасовано Позивачем 11.04.16р. на підставі рішень суду, якими визнано недійсними договори оренди земельної ділянки, укладені Відповідачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а Відповідач зареєстрував своє право оренди лише 13.06.16р. У зв'язку з відсутністю права оренди Відповідача у період з 11.04.16р. по 13.06.16р., Відповідач не міг здійснювати посів соняшнику на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Оптимальний строк сівби насіння соняшнику, з урахуванням його фізіолого-біологічних особливостей настає у той період, коли середньодобова стійка температура на глибині загортання насіння досягає 10-12 о С, тобто можливими строками сівби є період від квітня до травня. Факт сівби соняшнику у с. Новософіївка Нікопольського району Дніпропетровської області, там де знаходяться земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтверджується статистичним звітом №4-сг (річна), затвердженим наказом Держстату України від 02.07.14р. №206. Виходячи з викладеного, саме Позивач здійснив посів соняшнику на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що розташовані на полі №2/3, а отже право власності на таке насіння, належить саме Позивачу.
23.01.17р. від Позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, в якому Позивач просить уточнити п.1 прохальної частини позовної заяви, виклавши його у такій редакції: визнати за Приватним підприємством "Таврія" право власності на насіння соняшника у кількості 6 320 кг, яке вирощене на земельних ділянках площею 7,9011 га та 7,8888 га за кадастровими номерами 1222984500:01:002:0125 та 1222984500:01:002:0126 відповідно, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, Новософіївська сільська рада та є приватною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно.
У судовому засіданні 23.01.17р. представник Відповідача надала свої заперечення та повідомила, що Позивачем до Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській обл., подано заяву про самовільне зайняття земельних ділянок та проведення розрахунку розміру шкоди від 23.05.16р., по тексту заяви ПП "Таврія" зазначає, що 22.05.16р. ФГ "Скорук Максим Анатолійович" здійснило обробіток земельних ділянок серед яких землі ОСОБА_4 та ОСОБА_3
02.02.17р. від Позивача надійшли пояснення про те, що він є платником податку на прибуток на загальних підставах, а тому не подає до органів фіскальної служби податкову декларацію платника єдиного податку. Підтвердженням статусу платника податку на прибуток є відповідна податкова декларація за 2016р., що додається до цього пояснення. Факт сплати Позивачем того чи іншого податку не має ніякого відношення до встановлення факту посіву соняшнику на конкретній земельній ділянці. Земельні ділянки, орендарем яких є Позивач, в тому числі земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходяться у єдиному земельному масиві, що підтверджується Технічною документацією за 2005р. Межі земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично (на місцевості), тобто окремо від масиву, не встановлені, а знаходяться на одному полі №4 (або 2/3 пс за внутрішньою нумерацією) разом з іншими земельними ділянками, що орендує Позивач. А тому без відокремлення таких земель від єдиного масиву Відповідач не має ані фізичної можливості, ані правових підстав для їх обробітку. Відповідачем залучено до матеріалів справи фотокопію заяви Позивача від 23.05.16р., адресовану Державній інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області. Відповідач звертає увагу на зміст вказаної заяви, а саме на те, що в ній зазначено про здійснення останнім 22.05.16р. обробітку земельних ділянок, серед яких є і земельні ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 У зв'язку з цим, Позивач звертає увагу на той факт, що посів соняшнику на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Позивач здійснив 19,20 квітня та 02, 03 травня 2016р., що підтверджується наданими до матеріалів справи обліковими листами тракториста-машиніста за відповідний період. Проте після закінчення посівної на вказаних земельних ділянках Позивачу стало відомо про те, що Відповідач незаконно почав обробляти земельні ділянки, право на оренду яких належить Позивачеві за рішенням суду, в тому числі й ті земельні ділянки, що вже були засіяні насінням соняшнику. Через незаконні дії Відповідача, Позивач 23.05.16р. звернувся не тільки до сільськогосподарської інспекції, але 31.05.16р. повідомив про це Нікопольський відділ поліції Дніпропетровської області, що підтверджується талонами-повідомленнями №8943 та №8865, завдяки чому посів соняшнику на земельних ділянках ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вдалося зберегти. Тобто, саме Позивач здійснив посів соняшнику на земельних ділянках ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що розташовані на полі №2/3, а отже і право власності на таке насіння, належить саме Позивачеві.
02.02.17р. від Відповідача надійшло доповнення до відзиву, в якому Відповідач зазначає що згідно з договорами оренди землі від 2007р., укладеними Позивачем з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 невід'ємними частинами даних договорів був акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, Державний акт про право власності від 2006р. Отже, станом на 2007р. Позивач визначив межі земельної ділянки, доказом чого є акт визначення меж. Також наявність у власників земельних ділянок - Державного акту про право власності на землю - є прямим доказом того, що в свій час земельні ділянки виділялися в натурі (на місцевості). На звороті визначено план-схему землі. Після розпаювання колгоспів, держава не надала б у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельні ділянки , якби до цього не виділила їх в натурі (на місцевості). Не можливо надати (передати) у власність земельну ділянку громадянину без виділення її меж в натурі (на місцевості). Без технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не був би складений державний акт про право власності на земельну ділянку. Встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) власниками земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. І саме та технічна документація, яку Позивач використовує, як доказ знаходження землі в загальному масиві (єдиний масив) є доказом технічної документації, яка виготовлялася при виготовленні державних актів про право власності на землю відповідній кількості громадян, колишнім членам колгоспу. Позивач використовує у справі технічну документацію, яка, як документ, підтверджує не загальний масив, а навпаки виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). На титульній сторінці даної технічної документації зазначено, що вона належить власникам землі. Це є свідченням того, що Позивач не має ніякого відношення до цієї технічної документації. Державний акт власник на земельну ділянку, свідчить про те, що земельна ділянка є сформованою, і може бути об'єктом цивільних прав, тобто предметом договору. Так як громадянин отримав державний акт, тому в нього є всі підстави - можливості передати землю в оренду, і отримувати з неї прибуток (отримувати орендну плату). Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності. Отже, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3І видані акти, значить їх землі в свій час виділялися в натурі (на місцевості) і серед інших земельних ділянок знаходяться з конкретними виділеними межами. Однією з невід'ємних частин договорів оренди землі від 2012р. Відповідача з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був кадастровий план, який виготовлявся на замовлення ТОВ "ДОЗА", під час замовлення відповідного виду землевпорядних робіт, разом з іншими невід'ємними частинами договору. Що є прямим доказом того, що земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості). Земельна ділянка є сформованою, пройшла державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі, містить свій кадастровий номер, має конкретно виділені межі. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знають межі та координати своїх земельних ділянок. Позивач використовував землю на умовах оренди з 2007 по 2012 роки. Зі спливом строку дії договорів оренди землі від 2007р., Позивач втратив на дані землі право оренди. Договори оренди зареєстровані у 2012р. з Відповідачем на законних підставах. Зміст договорів оренди від 2012р. укладених Відповідачем з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передбачали (визначали) всі істотні умови договорів оренди згідно зі ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Судовими рішеннями у цивільних справах зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укласти додаткові угоди з Позивачем, які в порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі" з моменту їх державної реєстрації є підставою фактичного поновлення договорів оренди на новий строк. Суд у цивільних справах, на рішення якого посилається Позивач створив судові рішення, які не породжують у Позивача статусу орендаря - права та обов'язків на дані земельні ділянки. Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 41 Конституції України гарантує громадянину право розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Оскільки земельні ділянки (пай №34 та пай №35) належать ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві приватної власності, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки (поновлення договору оренди), яка перебуває у приватній власності, є наявність додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. За відсутності такої підписаної (укладеної) додаткової угоди власником землі, в судовому порядку поновити договір оренди (після спливу строку договору оренди) є неможливо. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі неможлива без вільного волевиявлення власника землі, а якщо згода власників землі на поновлення договору оренди землі відсутня, то поновити договірні орендні відносини не можливо. У Позивача з 2012р. немає з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договірних відносин. З 2012р. Позивач намагається відчужити (забрати) земельні ділянки у Відповідача та власників землі, що без згоди власників землі є недопустимим.
У судових засіданнях оголошувалися перерви до 23.01.17р., 02.02.17р.та 06.02.17р.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
14.02.07р. та 24.02.07р. Позивачем з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договори оренди земельних ділянок розміром 7,8888 га та 7,9011 га строком на 5 років з моменту їх державної реєстрації та дати їх реєстрації у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
За даними Позивача, не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договорів оренди земельних ділянок Позивач направив на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 листи-повідомлення про поновлення оренди з доданням проекту додаткової угоди. Протягом місяця після спливу строку договорів від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ніяких заперечень у поновленні договорів на адресу Позивача не надходило. Позивач продовжував користуватися земельними ділянками зазначених громадян.
16.06.12р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договори оренди земельних ділянок з Відповідачем.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договори оренди землі з Фермерським господарством "ОСОБА_5А.", ПП "Таврія" (Позивач) звернулося до Нікопольського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3І, Фермерського господарства "ОСОБА_5А.", відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області, третя особа - ТОВ "Дніпропетровська обласна земельна агенція" про визнання недійсним договору оренди землі від 16.06.12р., скасування його державної реєстрації та визнання поновленим договору оренди землі від 24.02.07р. з попереднім орендарем та з позовом до ОСОБА_4І, Фермерського господарства "Скорук Максим Анатолійович" про визнання недійсним договору оренди землі від 16.06.12р., визнання договору оренди землі від 14.02.07р. поновленим з попереднім орендарем.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.14р. у справі №182/5326/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.03.15р. позов ПП Таврія" до ОСОБА_3І, Фермерського господарства "ОСОБА_5А.", відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області, третя особа - ТОВ "Дніпропетровська обласна земельна агенція" про визнання недійсним договору оренди землі від 16.06.12р., скасування його державної реєстрації та визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.06.12р.; визнано договір оренди від 24.02.07р. поновленим; зобов'язано ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення з ПП "Таврія" додаткової угоди.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.07.14р. у справі №182/10326/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.09.14р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.02.15р. позов ПП Таврія" до ОСОБА_4І, Фермерського господарства "ОСОБА_5А.", про визнання недійсним договору оренди землі від 16.06.12р., та визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.06.12р.; визнано договір оренди від 14.02.07р. поновленим; зобов'язано ОСОБА_4 вчинити дії щодо укладення з ПП "Таврія" додаткової угоди щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.02.07р.
За даними Позивача, у березні 2016р. Позивач придбав насіння соняшника, що підтверджується видатковою накладною №1051 від 28.03.16р.(згідно з накладною Позивач придбав насіння соняшника гібрид: ЛГ 5580 (TR.00.00.1265.R.2161, ЛГ 5662 (ESP-15-0581), Тунка (F0964R028227SM) на суму 2 074 812,00 грн. 19,20 квітня та 02, 03 травня 2016р. Позивач посіяв придбане насіння соняшника на полі №2/3, зокрема, й на земельних ділянках, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується обліковими листами тракториста-машиніста.
За даними Позивача, на підставі рішень суду, що набрали законної сили та якими поновлено відповідні договори, а також технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області масиви з №1 по 49 від 2005р., Позивач, 25.09.16р. приступив до обробітку земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на полі 2/3, розташоване на території Новософіївської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Роботу спеціальної техніки підприємства зупинили працівники Відповідача. На місце події, за викликом Відповідача, прибули працівники поліції.
За заявою Відповідача, 25.09.16р. працівниками Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області було вилучено майно Позивача, а саме: автомобілі ГАЗ 3507 з державними номерами АЕ 3751 ВМ, АЕ 3753 ВМ, АЕ 3761 ВМ, насіння соняшнику, яке знаходилось у кузовах та комбайн ДОН 1500 Б без номерних знаків.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.09.16р. у справі №182/5304/16-к за клопотанням старшого слідчого СВ Нікопольського ВП ГУ НП України в Дніпропетровській області ОСОБА_6, яке погоджено прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_7Д у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.16р. за №12016040340003778 про арешт майна, клопотання слідчого задоволено частково, у частині накладення арешту на транспортні засоби відмовлено, а на насіння соняшнику накладено арешт до вирішення спору про право власності на нього.
Заперечуючи позов, на підтвердження посіву соняшника на спірних земельних ділянках, Відповідач надав копії видаткових накладних № ЗП 3948 від 14.04.16р., ЗП 4179 від 14.04.16р., ЗП 594 від 14.04.16р., ЗП 4180 від 20.04.16р., ЗП 6645 від 21.04.16р., за якими він придбав насіння соняшнику: PR 64A71, Тунка, Мегасан, НК Конді Круізер Україна, всього на суму 3 338 462,40 грн. Також Відповідач надав копії звітності до органів статистики, податкової звітності, наполягаючи на тому, що ці документи свідчать про посів соняшнику на спірних ділянках у 2016р. саме Відповідачем.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним та припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 189 ЦК України визначено, що продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно до ст. 775 ЦК України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.
За ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (ст. 4 Закону України "Про оренду землі").
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди землі здійснюється шляхом укладення із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності) додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: … в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України, у редакції з 05.03.2009 р.)
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що, не зважаючи на рішення суду, додаткові угоди про поновлення договору оренди від 08.02.2007р. Позивачем з власниками спірних земельних ділянок не підписані. Відповідно, у Позивача не виникло право оренди спірних земельних ділянок на момент виникнення спірних відносин (з початку посівної до збирання врожаю). Надані Позивачем до матеріалів справи облікові листи тракториста-машиніста, накази підприємства є односторонніми документами, складеними одноособово Позивачем, тому не підлягають прийняттю судом, як належні і допустимі докази. Видаткові накладні на придбання насіння соняшнику підтверджують лише факт придбання насіння і не є беззаперечними доказами посіву цього насіння саме на спірних земельних ділянках.
Крім того, суд вважає, за необхідне відзначити, що оспорюючи право власності Позивача на врожай, зібраний на спірних земельних ділянках у 2016р., Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження наявності у Відповідача права оренди цих земельних ділянок на час посівної 2016р., так як договори оренди землі зареєстровані 08.06.16р., також Відповідачем не надано беззаперечних доказів того, що саме він засівав спірні земельні ділянки у 2016р.
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (з подальшими змінами) зазначено, що відповідно до ст. 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам, з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Господарські витрати у справі покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Юзіков
Повний текст рішення виготовлено ______________