Справа № 2а/2570/162/2011
25 січня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Ткаченко О.Є.,
за участю секретаря Маруфенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Приватного підприємства «Інформаційні комерційні структури» про стягнення податкового боргу,
06 січня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Інформаційні комерційні структури» (далі - ПП «Інформаційні комерційні структури») та просить стягнути з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 3913,17 грн. та заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2762,78 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і згідно статей 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов'язаний сплачувати належні суми податків та зборів у встановлені законодавством строки, а також відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність оплати податків та зборів та дотримання вимог податкового законодавства. Але відповідач несвоєчасно та не повному обсязі сплачує податки до бюджету.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП «Інформаційні комерційні структури» (ідентифікаційний код 22828283) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 25.04.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.11.2010 року (а.с.5-6).
Як платник податків ПП «Інформаційні комерційні структури» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові з 15.06.2000 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.06.2000 року № 11407 (а.с.7).
Відповідно до статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року платник податків зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування» платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
Станом на 28.12.2010 року ПП «Інформаційні комерційні структури» має заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 3913,17 грн. та заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2762,78 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість від 20.12.2010 року (а.с. 4).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168 відповідач являється платником податку на додану вартість.
Податковий борг по податку на додану вартість виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість № 99008 від 19.07.2010 року, № 116508 від 16.08.2010 р., № 128186 від 20.09.2010 р., № 169100 від 09.11.2010 року, № 177679 від 19.11.2010 року (а.с. 8-9,10-11,12-13,14-15,16-17).
Також за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2762,78 грн., що виникла на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 140784 від 07.10.2010 року, № 140782 від 07.10.2010 року, № 218814 від 18.11.2010 року (а.с. 18,19,20).
Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ передбачає, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно із підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що відповідачу направлено дві податкові вимоги: перша податкова вимога від 05.08.2010 року № 1/800 та друга податкова вимога від 10.11.2010 року № 2/1310, які не були вручені відповідачу у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акти про встановлення факту повернення податкової вимоги від 08.10.2010 року та від 13.11.2010 року (а.с. 21,22).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги відповідачем в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржені.
ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення № 260 від 16.12.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 23).
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 3913,17 грн. та заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2762,78 грн.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Приватного підприємства «Інформаційні комерційні структури» про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Приватного підприємства «Інформаційні комерційні структури» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «Інформаційні комерційні структури» (ідентифікаційний код 22828283, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка,47): - заборгованість по податку на додану вартість в сумі 3913 (три тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 17 коп. до Державного бюджету на р/р 311100297000002, банк отримувач: ГУДК в Чернігівській області, код 22825965, МФО 853592;
- заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 78 коп. до місцевого бюджету на р/р 33217812700002, банк отримувач: ГУДК в Чернігівській області, код 22825965, МФО 853592.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.