головуючий суддя І інстанції - Наумова К.Г.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Іменем України
« 02 » жовтня 2009 року справа № 2а-2301/09/0570
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін :
від позивача - Кондратенко Г.П. - довір. від 12.01.2009 року № 6.01-103
від відповідачів - Тітов В.А. - довір. від 01.10.2009 року № 34-32/56, Гриню О.М. - довір. від 01.10.2009 року № 34-32/55
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маріупольської митниці Державної митної служби України
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 13.05.2009 року
у справі № 2а-2301/09/0570
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія”
до відповідача:
1. Маріупольської митниці Державної митної служби України
2. Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області
про визнання неправомірною відмову в прийнятті митної декларації, митному оформлені товарів, визнання незаконними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у ВМД, визнання незаконними та скасування рішень, стягнення зайво сплаченого ПДВ в сумі 301682 грн. 05 коп., зобов'язання провести списання коштів в сумі 301682 грн. 05 коп. з рахунків Державного бюджету з зарахуванням на рахунок позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської митниці Державної митної служби України, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною відмову в прийнятті митної декларації, митному оформлені товарів, визнання незаконними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у ВМД, визнання незаконними та скасування рішень , стягнення зайво сплаченого ПДВ в сумі 301682 грн. 05 коп., зобов'язання провести списання коштів в сумі 301682 грн. 05 коп. з рахунків Державного бюджету з зарахуванням на рахунок позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2009 року у справі № 2а-2301/09/0570 (суддя Наумова К.Г.) позовна заява задоволена.
Маріупольською митницею подана апеляційна скарга, в якій вона просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному дослідженні усіх матеріалів справи.
Вказує на те, що, оскільки позивачем не надані на вимогу митного органу документи що підтверджують витрати на транспортування, для визначення ціни товару, митниця правомірно, в межах наданих їй чинним законодавством України повноважень, на підставі вимог Митного кодексу України визначила ціну такого товару з урахуванням відповідних показників.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Для завершення процедури декларування товару - газового конденсату, поставленного за укладеним між ТОВ «АНК» (Покупець) та Компанією «ЛІТАСКО», Швейцарія (Постачальник) Контрактом №1 від 28.02.2008р. з Доповненнями №15 та № 16 від 26.06.2008р. товариситвом до митниці 25.11.2008р. надані наступні ВМД: №703030005/2008/505124, митна вартість товару - 3249071,26 грн., №703030005/2008/505123, митна вартість товару - 9340027,95 грн., №703030005/2008/505122, митна вартість товару - 8374830,06 грн., № 703030005/2008/505118, митна вартість товару - 5419900,81грн., в яких митна вартість товару розрахована відповідно до остаточної ціни товару -1100,282 дол. США за тонну газового конденсату.
Загальний розмір митної вартості задекларованого товару складає 26383830, 08 грн., що за курсом 4,845 грн./дол. США складає 5445578,963 дол. США.
Фактично поставлений газовий конденсат для випуску у вільний обіг раніше задекларований позивачем у спрощеному порядку згідно ст. 82 Митного кодексу України із застосуванням тимчасових ВМД: №703030005/8/503666 від 08.08.2008р., митна вартість товару - 3931400,98 грн., №703030005/8/503708 від 12.08.2008р., митна вартість товару - 11305196,55 грн., №703030005/8/503743 від 14.08.2008р., митна вартість товару - 10130524,70 грн., №703030005/8/503815 від 19.08.2008р., митна вартість товару - 6566063, 34 грн., в яких митна вартість товару розрахована відповідно до орієнтовної ціни товару - 1331,69 дол. США за тонну газового конденсату.
Загальний розмір митної вартості товару, задекларованого у спрощеному порядку, складає 31933185,57 грн., що за курсом 4,845 грн./дол. США складає 6590956,773 дол. США.
За результатами розгляду ВМД, поданих ТОВ «АНК» 25.11.2008р., товаросупровідних та інших документів митницею відмовлено в їх прийнятті та видані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: № 703030000/2008/000338 за ВМД № 703030005/2008/505118, № 703030000/2008/000341 за ВМД № 703030005/2008/505122, № 703030000/2008/000340 за ВМД№703030005/2008/505123, № 703030000/2008/000339 за ВМД № 703030005/2008/505124.
В картках відмови в прийнятті митних декларацій митницею вказано, що митні декларації не можуть бути прийняті, товари не підлягають митному оформленню з причини того, що митна вартість товару, визначена митним органом, є вищою, ніж заявлено у ВМД, та товариству необхідно заявити митну вартість товарів згідно рішень митниці про визначення митної вартості товарів.
Рішеннями про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) від 01.12.2008 р. № МВ-703-471-08, № МВ-703-472-08, № МВ-703-473-08, № МВ-703-474-08 митну вартість товару скориговано Маріупольською митницею у бік збільшення на суму транспортних витрат, а саме: рішенням № МВ-703-471-08 митна вартість газового конденсату визначена митницею у розмірі 1166,81 дол.США/тонна, рішенням № МВ-703-472-01163,67 дол.США/тонна, рішенням № МВ-703-473-08 1165,48 дол. США/тонна, рішенням № МВ-703-474-08 - 1156, 58 дол. США/тонна.
З пояснень митниці вбачається, що митна вартість товару визначена за першим методом згідно ст. 267 Митного кодексу України шляхом додавання до ціни товару згідно контракту (1101 дол. США/тонна) вартості транспортних витрат за доставку товару від станції Опорна (Казахстан) до станції Успенська.
При розрахунку транспортних витрат митницею використовувались дані залізничних накладних та інформація митних органів Російської Федерації щодо розміру плати за перевезення.
Як свідчать матеріали справи, поставка газового конденсату, декларування якого здійснювалось товариством, відбувалась згідно Контракту № 1 від 28.02.2008р., укладеного між ТОВ «АНК» (Покупець) та Компанією «ЛІТАСКО», Швейцарія (Постачальник), з Доповненнями № 15 та № 16 від 28.02.2008р.
Згідно Контракту Постачальник зобов'язується поставити залізничним транспортом, а Покупець оплатити та прийняти нафту сиру та/або газовий конденсат та/або композит нафтовий стабілізований на умовах DDU, ст. Маріуполь-Сортувальний (Донецька залізниця) згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» в ред. 2000р. на умовах, визначених Контрактом та Доповненнями до нього, які є невід'ємними частинами Контракту (п. 1.1 Контракту).
Найменування, щомісячні обсяги та строки поставки товару визначаються сторонами у Доповненнях до Контракту, які є невід'ємними частинами Контракту (п. 1.2 Контракту).
Ціна на товар встановлюється за нетто тонну на умовах поставки DDU, ст. Маріуполь-Сортувальний (Донецька залізниця) згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМС» в ред. 2000р. в доларах США, включає вартість транспортування товару (залізничний тариф) та узгоджується сторонами у Доповненнях до Контракту (п. 6 Контракту).
Оплата залізничного тарифу від пункту відвантаження до залізничної станції Маріуполь-Сортувальний (Донецька залізниця) здійснюється Постачальником (п.4.12 Контракту).
Доповненням № 16 від 28.02.2008р. до Контракту № 1 від 28.02.2008р. встановлено, що газовий конденсат експортується зі станції Опорна (Казахстан), кількість товару, який підлягає поставці протягом 20.07.2008р - 31.07.2008р., 5000 метричних тон газового конденсату +/- 10 %; попередня ціна товару - 1331,69 дол. США за тонну газового конденсату.
На підставі попередніх інвойсів №90108184/5331 від 02.07.2008 р. на суму 150000 дол. США та № 90108183/5330 від 02.07.2008 р. на суму 500000 дол. США товариством здійснена попередня оплата товару на суму 650000 дол. США шляхом перерахування коштів платіжним дорученням № 31 від 04.07.2008 р. на суму 650000 дол. США, що підтверджується банківським витягом АКБ «Укрсоцбанк» від 22.04.2009р. № 32-0004/285.
Остаточну оплату товару здійснене 20.08.2008р. на підставі інвойсу № 90111387/6244 від 04.08.2008р. платежем за акредитивом № 50ІМРО72008 від 16.07.2008р. на суму 4796 74,67 дол. США.
Інвойсом № 90111387/6244 від 04.08.2008р. визначена загальна вартість придбаного за Контрактом № 1 від 28.02.2008р. з Доповненнями № 16 від 28.02.2008р. газового конденсату в кількості 4949, 981 метричних тон, яка складає 5446374,67 дол. США, отже, остаточна ціна товару становить - 1100,282 дол. США за тонну газового конденсату.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених окружним та апеляційним адміністративними судами, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний кодекс України.
Згідно ч. 1, 5 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу в митному оформлені ТМЦ та приймаючи рішення про митну вартість ТМЦ, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Згідно ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Як визначено ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості.
Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
За приписами ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Як визначено п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України до таких подальших витрат, зокрема, відносяться витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору митною вартістю є фактично сплачена або підлягаюча сплаті ціна товарів. При цьому ціна товарів має коригуватись шляхом додавання до неї подальших витрат, вичерпний перелік яких встановлено ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України, за умови невключення таких витрат при визначенні ціни.
Таким чином, витрати на транспортування не повинні включатись до митної вартості товарів у випадку, коли при визначенні остаточної ціни товару їх вже було включено до ціни як її складову.
Як зазначалось, інвойсом №90111387/6244 від 04.08.2008р., на підставі якого здійснювалась остаточна оплата товару, загальна вартість поставки газового конденсату у кількості 4949, 981 метричних тон становить 5446374, 67 дол. США, отже, остаточна ціна товару, придбаного ТОВ «АНК» за Контрактом №1 від 28.02.2008р. з Доповненнями № 16 від 28.02.2008р., визначена сторонами у сумі 1100,282 дол. США за тонну газового конденсату.
Згідно п. 6.1 Контракту №1 від 28.02.2008р. вартість транспортування товару (залізничний тариф) було включено до ціни товару. Отже, при здійсненні повної оплати товару у сумі 5 446 374, 67 дол. США позивачем було сплачено у складі ціни товару вартість його транспортування.
Загальний розмір митної вартості товару, задекларованого позивачем у ВМД № 703030005/2008/505124, № 703030005/2008/505123, № 703030005/2008/505122, № 703030005/2008/505118 складає 5445578,963 дол. США, тобто, відповідає сумі, сплаченій позивачем за товар, поставлений згідно Контракту №1 від 28.02.2008р. з Доповненнями № 16 від 28.02.2008р.
Таким чином, матеріалами справи встановлюється, що витрати на транспортування газового конденсату, придбаного ТОВ «АНК» за Контрактом №1 від 28.02.2008р. з Доповненнями № 16 від 28.02.2008р., включені до митної вартості товару, з огляду на що визначення відповідачем митної вартості товару шляхом додавання витрат на доставку товару є безпідставним.
Посилання митниці на те, що розрахункові формули ціни товару, визначені Контрактом № 1 від 28.02.2008р. та Доповненнями до нього, не містять такої складової як залізничний тариф, у зв'язку з чим в ціні товару не визначено суму витрат на транспортування, не приймаються судом до уваги, оскільки приписами ст. 267 Митного кодексу України не встановлюється, що при визначенні ціни товару, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, декларант повинен окремо зазначати вартість транспортних витрат, які були включені до складу ціни. Умовами Контракту № 1 від 28.02.2008р. із змінами, внесеними Доповненнями № 15 від 28.02.2008р., також не передбачено обов'язку покупця виділяти окремо вартість транспортування товару при визначенні ціни газового конденсату.
Статтею 265 Митного кодексу України визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. №339, яким встановлено процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом, у тому числі, шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. №1766.
Згідно п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, при визначенні митної вартості товару за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору митницею, у тому числі, використовувалась інформація митних органів Російської Федерації щодо розміру плати за перевезення, яка не може вважатись доказами понесених витрат при визначенні митної вартості за першим методом.
Таким чином, митна вартість товару, розрахована митницею, не підтверджена відповідачем відповідними документами, що суперечить вимогам ст. 267 Митного кодексу України.
Тобто, в розумінні ст. 264 Митного кодексу України заявлена позивачем митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При цьому, в підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем подані митному органу необхідні для цього відомості та забезпечена можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, посилання митниці на те, що самостійне визначення митної вартості товару зумовлене неподанням додаткових документів, як встановлено п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766, не відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відмова митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів є неправомірною, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідно пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України є митні органи.
Згідно пп. 3.1.2 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту є об'єктом оподаткування. База оподаткування за приписами п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Як визначено п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ставка податку при цьому становить 20 відсотків.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, загальний розмір митної вартості товару, задекларованого позивачем у спрощеному порядку (тимчасові ВМД: №703030005/8/503666 від 08.08.2008р., №703030005/8/503708 від 12.08.2008р., № 703030005/8/503743 від 14.08.2008р., № 703030005/8/503815 від 19.08.2008р.), складає 31933185,57 грн., сума ПДВ складає 6386637,12 грн.
Сплата коштів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ здійснена позивачем у загальній сумі 6386637,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 440 від 08.08.2008р., № 463 від 11.08.2008р., № 473 від 14.08.2008р., № 498 від 18.08.2008р.
При завершенні процедури декларування газового конденсату загальний розмір митної вартості задекларованого товару (ВМД від 25.11.2008 р. № 703030005/2008/505124, № 703030005/2008/505123, № 703030005/2008/505122, №703030005/2008/505118), складає 26383830,08 грн., отже, остаточна, належна до сплати сума ПДВ складає 5276766,02 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідно до визначеної вартості товару, яка становить 26383830,08 грн., ТОВ «АНК» повинно бути повернуто з бюджету зайво сплачену суму ПДВ у розмірі 1109871,10 грн.
Оскільки 22.01.2009 р. позивачу частково повернута сума надмірно сплаченого ПДВ у загальній сумі 808189,05 грн., неповернення зайво сплаченого ПДВ в сумі 301682,05 грн. зумовлено неправомірним збільшенням першим відповідачем митної вартості газового конденсату на суму транспортних витрат, зайво сплачена при здійсненні митного оформлення товару сума ПДВ у розмірі 301682,05 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2005 р. № 1093 «Про переведення митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства» з 1 лютого 2006 р. митні та інші платежі, які вносяться до/або під час митного оформлення були переведені на розрахунково-касове обслуговування через органи Державного казначейства.
Процедури розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, що вносяться до/або під час митного оформлення, визначені Порядком розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24 січня 2006 р. № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. № 64/11938.
Згідно Порядку від 24 січня 2006 р. № 25/44 надміру сплачені митні та інші платежі - це сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством (п.1.2 Порядку). Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за № 1097/14364 (п. 3.4 Порядку).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Митним кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Маріупольської митниці Державної митної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2009 року у справі № 2а-2301/09/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.05.2009 року у справі № 2а-2301/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська нафтова компанія” до Маріупольської митниці Державної митної служби України, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання неправомірною відмову в прийнятті митної декларації, митному оформлені товарів, визнання незаконними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за ціною, визначеною у ВМД, визнання незаконними та скасування рішень , стягнення зайво сплаченого ПДВ в сумі 301682 грн. 05 коп., зобов'язання провести списання коштів в сумі 301682 грн. 05 коп. з рахунків Державного бюджету з зарахуванням на рахунок позивача - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 02.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 05.10.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г Арабей
С.А.Малашкевич
1. 1)