Ухвала від 28.09.2009 по справі 2-а-854/09/9/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

28.09.2009 Справа № 2-а-854/09/9/0170

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Кучерука О.В.

секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.

сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 05.03.2009

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Садова, 4 - а, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної державної допомоги "Дітям війни"

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 позов задоволено частково. Відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку звернення з адміністративним позовом щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 - 2007 роки. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим нарахувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за червень-грудень 2008 року у розмірі 684,50грн. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за червень-грудень 2008 року у розмірі 684,50грн. Стягнуто на користь позивача з державного бюджету України судовий збір в розмірі 1,70грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009, у позовних вимогах відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Сторони у судове засідання, призначене на 28.09.2009, не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, на час закінчення Другої світової війни йому було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.

Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.

Стаття 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визначає прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік, затверджує у розмірах: з 1 січня -470,00грн., з 1 квітня -481,00грн., з 1 липня -482,00грн., з 1 жовтня -498,00грн.

Таким чином, розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за червень 2008 року (481,00грн.х30%)=144,30грн., з липня по вересень 2008 року (482,00грн.х30%)=433,80грн., з жовтня по грудень 2008 року (498,00грн.х30%)=448,20грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що строк для звернення до суду у частині вимог про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2006 - 2007 роки пропущено, оскільки позивач звернувся до суду в січні 2009 року, з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку, тому приймаючи до уваги, що поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 - 2007 роки позивач суду не надав, суд вважає, що підстави для поновлення зазначеного строку відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судове рішення є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції правильно дійшов до висновку щодо нарахування позивачу не доплаченої суми "Дітям війни", але суму стягнення замість 684,20грн., зазначив 684,50грн.

Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.

З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Повний текст судового рішення

складено та підписано 05 жовтня 2009 р.

Попередній документ
6470638
Наступний документ
6470640
Інформація про рішення:
№ рішення: 6470639
№ справи: 2-а-854/09/9/0170
Дата рішення: 28.09.2009
Дата публікації: 20.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: