Копія
Постанова
Іменем України
08.09.2009 Справа № 2-а-1964/08/2703
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Курапової З.І. , Санакоєвої М.А.
при секретарі судового засідання Антонової Н.В.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 26.11.99,представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі - Мелешко Роман Борисович довіреність № 3895/09-04 від 02.07.09,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі на постанову Ленінського районного суду м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 22.12.08 у справі № 2-а-1964/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (вул. М. Музики, 54,Севастополь,99007)
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 22.12.2008 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни".
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі .
В судовому засідання позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в них.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився 15.08.1937, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується пенсійним посвідченням від 01.04.1998 № 267061 у тому числі на передбачену статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячну державну соціальну допомогу, підвищену на 30% мінімальної пенсії за віком.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003. № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003. № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України таабо будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державній бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 № 107, котрими стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», викладена в новій редакції, а також є неспроможними, оскільки підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»визнаний неконституційним рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і відповідності конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 10-рп/2008 від 22.05.2008. Рішення Конституційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону “України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003. № 105 8-1У мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 № 2505-1У.
Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений також частиною 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма введена в дію Законом України від 15.03.2007 № 749-У, який набрав чинності після прийняття Закону України від 25.03.2005 № 2505-1У, яким встановлені обмеження в частині 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-1У, тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше.
Відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-У1 «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня -470 грн., з 01 квітня -481 грн., з 01 липня -482 грн., з 01 жовтня -498 грн.
Судова колегія вважає, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про Пенсійний фонд України визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ПФУ і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
З постанови суду вбачається, що судом першої інстанції було поновлено позивачу строк звернення до суду з липня 2007 по грудень 2007 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом у листопаді 2008 року. Колегія суддів зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача має бути стягнуто недоплачену щомісячну разову грошову допомогу за листопад - грудень 2007 року.
Таким чином, на користь позивача має бути стягнуто суму за листопад -грудень 2007 року в розмірі 246,60 грн. Крім того, колегія суддів зазначає, що сума, що має бути сплачена за період з травня по грудень 2008 року має бути розрахована без врахування суми, що було сплачено позивачу за 2008 рік, тобто в розмірі 780,40 грн. Отже, на користь позивача має бути нарахована та сплачено недоплаченої щомісячної разової грошової допомоги в розмірі 1027,00 грн.
Враховуючи вищевикладене. колегія суддів вважає, що постанова суду має бути скасована, тоді як апеляційна скарга має бути задоволена частково, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
Керуючись статтями 195, п. 2 ч. 1 ст.198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м.Севастополь від 22.12.08 у справі № 2-а-1964/08 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з листопада по грудень 2007 року в сумі 246,60 грн. та за період з травня по грудень 2008 року в сумі 780,40 грн., всього в сумі 1027,00 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис З.І.Курапова підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко