Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
Головуючий у 1 інстанції - Попова С.А.
Україна
Іменем України
24 вересня 2009 року справа № 2-а-20/09/0538
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Яманко В.Г., Лях О.П.
при секретарі судового засідання Кондрашовій Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5
на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя
від 20 травня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-20/09
за позовом
до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, що діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Секретариату Президента України, Глави Секретариату Президента України, керівника служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України О.Паракуда, посадової особи служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України С.Остафійчук, Донецької обласної державної адміністрації, начальника відділу роботи із зверненням громадян Донецької обласної державної адміністрації Читах Н.М.
про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У січні 2007 року позивачі звернувся до суду із вищевказаним позовом, який було уточнено в ході судового розгляду справи.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачі посилались на те, що Донецькою обласною державною адміністрацією вчинено дії і допущено бездіяльність, які полягають у порушенні вимог ст.ст. 7 п. 4, 8, 15, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян", оскільки звернення ОСОБА_1., який діє в інтересах членів сім"ї годувальника ОСОБА_6., з питання порушення житлових прав, передбачених ст. 46 Житлового Кодексу України і ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", щодо забезпечення родини у встановлені законодавством строки житлом з використанням привілеєвого і визначального права перед іншими особами-позачерговиками, розглянуто необ"єктивно, у відсутність заявника, попри його прохання, на підставі неповної або недостовірної інформації, без усунення порушень прав заявника, без відновлення його матеріальних прав. Такі дії потягнули безпідставне позбавлення права позивача на звернення. Тому вважали прийняте рішення від 24.02.2006 року незаконним і просили його скасувати. В свою чергу, Секретаріат Президента України, Служба з питань звернень громадян і його посадові особи, залучені у якості співвідповідачів, на порушення вимог ст.ст. 7 ч. 4, 28 Закону України "Про звернення громадян, не здійснюючи контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян, не вирішивши по суті постановлені питання, не передавши на безпосередній розгляд Президентом України, не видавши обгрунтованої відповіді, укривши в реєстраційних документах пільговий статус ОСОБА_1. інваліда війни - 1 групи, незаконно переадресували звернення позивачів від 11.04.2006 р., 03.05.2006 р., 15.05.2006 р., 16.05.2006 р., 14.07.2006 р. до Донецької обласної державної адміністрації, дії якої вони оскаржували. Викладені дії, бездіяльність посадових осіб Секретаріату Президента України і Донецької обласної державної адміністрації просили визнати незаконними. Крім того, цими діями Секретаріату Президента України і Донецької облдержадміністрації в результаті грубого порушення прав позивачів їм спричинена матеріальна шкода в сумі 800 тис.грн., як витрачена сума коштів на придбання житла іншим громадянам, яку просять стягнути в рівних частках з зазначених суб"єктів владних повноважень. Також в рівних частках з цих осіб просили стягнути на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди 100 тис.грн., яка полягає у позбавленні родини свята, пригніченість від неправомірних дій відповідачів, негативному відбитті на стані здоров"я, тощо.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 травня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ОСОБА_2, що діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Секретариату Президента України, Глави Секретариату Президента України, керівника служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України О.Паракуда, посадової особи служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України С.Остафійчук, Донецької обласної державної адміністрації, начальника відділу роботи із зверненням громадян Донецької обласної державної адміністрації Читаха Н.М. було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивачи подали апеляційну скаргу, в якій просять постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином.
З огляду на приписи частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, за умови, що явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи за відсутністю осіб, що беруть участь у справі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У преамбулі Закону України „Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР визначено, що цей Закон забезпечує громадянам України можливість для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Порядок розгляду звернень громадян регулюється розділом 2 вищенаведеного Закону, відповідно до статті 18 якого громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою, зокрема, до органів державної влади, має право одержувати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно із протоколом № 1 засідання комісії з розгляду обставин надходження повторних та колективних звернень громадян від 24.02.2006 р., на яке заявник ОСОБА_1. не запрошувався, оскільки листування з ним припинено у 2003 році, прийнято одноголосне рішення внести пропозицію голові облдержадміністрації про припинення листування з Аношкіним О.В. з питань надання сім"ї статусу потерпілих внаслідок радіоактивного забруднення території Рубіжанської філії ДХТІ, у зв"язку з отриманням радіаційного випромінювання на підставі ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" та у подальшому його звернення в облдержадміністрації з цих питань не розглядати тому, що всі його питання розглянуті по суті та неодноразово надані вичерпні відповіді. З мотивувальної частини, що стосується звернення з приводу надання родині житла, то ОСОБА_1. перебуває у списку першочергового надання житла, як прирівняний до інваліда війни, яке буде надано за чергою; законні підстави для вирішення питань відсутні; на всі звернення заявнику надані вичерпні відповіді.
Відповідно до приписів ст. 39 ч. 1 п. 9 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" комісія із розгляду обставин надходження повторних та колективних звернень до обласної державної адміністрації є дорадчим органом облдержадміністрації, утвореним для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що комісія, що ухвалила пропозицію 24.02.2006 року зі спірного питання, була утворена за розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 668 від 04.11.2003 року і на виконання п. 9 Положення про комісію із розгляду обставин надходження повторних та колективних звернень громадян до обласної державної адміністрації надала голові облдержадмінстрації висновки щодо причин виникнення повторного звернення заявника і пропозиції застосування ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" щодо припинення листування із Аношкіним О.В.
Головою Донецької облдержадміністрації Чупруном В.П. прийняте рішення з припинення листування із заявником, яке доведено до відому позивача листом Донецької облдержадміністрації № 15-А-00870-2 від 13.03.2006 року, де відзначено, що надання житла заявнику ОСОБА_1., як особі, прирівняній до інваліда війни, буде проводитися згідно із чергою.
16.08.2006 року за вих. № А-04768-15-2 на звернення ОСОБА_1. з приводу поновлення розгляду його звернень Донецькою облдержадміністрацією надано відповідь, що всі порушені питання щодо встановлення членам сім"ї статусу постраждалих внаслідок радіаційного опромінювання та видачі відповідних посвідчень, надання сім"ї житла вже були предметом розгляду облдержадміністрації, на них надано відповіді по суті, у зв"язку з чим не знайдено підстав для поновлення листування із заявником.
Відповідно до ст. 8 ч. 2 Закону України "Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
За частиною 1 ст. 8 даного Закону рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме неодноразових звернень ОСОБА_1. до Донецької обласної державної адміністрації, які маються в справі, зазначені звернення є зверненням від одного і того ж громадянина, з одного і того ж питання, які були вирішені по суті.
Враховуючи надання позивачу відповідей по суті Донецька обласна державна адміністрація в особі керівника цього органу в межах своїх повноважень, не порушуючи норм чинного законодавства, керуючись ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", правомірно прийняла рішення про припинення листування із заявником Аношкіним О.В., а не рішення щодо фактичного позбавлення його сім"ї права на отримання квартири, яке не могло бути прийнятим, зважаючи на ст. 35 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якою регламентовано заборону втручання обласної державної адмінстрації у здійснення виконавчими органами міських рад владних (самоврядних) повноважень, в тому числі щодо розподілу житла
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про створення Секретаріату Президента України" створено Секретаріат Президента України як допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень, до структури якого відноситься відповідно до п. 4 цього Указу Служба з питань звернень громадян.
За п. 4 п.п. 19 Положення про Секретаріат Президента України, затвердженого Указом Президента України від 4 листопада 2005 року N 1548/2005.Секретаріат відповідно до покладеного на нього основного завдання: організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян тощо.
За п. 5 "Положення про службу з питань звернень громадян", затвердженого Першим помічником Президента україни Керівником Кабінету Президента України О.Третьяковим 17 травня 2005 року. Служба з питань звернень громадян опрацьовує звернення громадян і надсилає їх для розгляд) до структурних підрозділів Секретаріату Президента України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів прокуратури, інших державних органів та установ, судів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх компетенції.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що звернення ОСОБА_1. правомірно були направлені Службою з питань звернень громадян Секретаріату Президента України в межах її компетенції за належністю до відповідних органів, зокрема, Донецької обласної державної адміністрації. В даному випадку посилання позивачів на ст. 7 ч. 4 Закону України "Про звернення громадян", не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів, зокрема, фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Колегія суддів зазначає, що у приписах Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема у статті 2, йдеться про захист не будь-якого-інтересу, а тільки правового, або інакше - легітимного.
Конституційний Суд України визначив зазначений законний інтерес як «прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що порушення прав, свобод та інтересів, які захищають адміністративні суди відбувається у публічно-правових відносинах та виходить від суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з матеріалів позовної заяви та матеріалів справи не вбачається якою саме бездіяльністю відповідачей і який саме правовий інтерес позивача був порушений.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів відзначає, що такі докази представники відповідачей надали суду першої інстанції, і вони є належними.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.
Повний текст виготовлено 30 вересня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 20 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2, що діють в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Секретариату Президента України, Глави Секретариату Президента України, керівника служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України О.Паракуда, посадової особи служби з питань звернень громадян Секретариату Президента України С.Остафійчук, Донецької обласної державної адміністрації, начальника відділу роботи із зверненням громадян Донецької обласної державної адміністрації Читах Н.М. про визнання незаконними дій, бездіяльності, скасування рішення, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Г.М. Міронова
Судді : О.П.Лях
В.Г.Яманко