Постанова
Іменем України
31.08.2009 Справа № 2-а-1047/08/2702
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. , Кучерука О.В.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Яковенко С.Ю.) від 15.01.2009
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8, місто Севастополь, 99038)
третя особа: Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі (вул. Балаклавська, 9, місто Севастополь, 99011)
про стягнення одноразової допомоги
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення недоплачену разову грошову допомогу, як інваліду війни другої групи.
Постановою Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя від 15.01.2009 позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу в сумі 2888,00 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постановлене у справі судове рішення і винести нове рішення, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що грошові кошти на виплату щорічної разової грошової допомоги в розмірі, встановленому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в 2008 році не були передбачені бюджетними асигнуваннями, що позбавляє відповідача можливості виплачувати їх в таких розмірах.
У судове засідання, призначене на 31.08.2009, сторони не з'явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Згідно зі статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни другої групи, що підтверджується копією посвідчення від 27.03.2002 НОМЕР_1
Таким чином, на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХII (із змінами та доповненнями).
Позивач просить стягнути з відповідача недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як інваліду війни другої групи, за 2008 рік відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни другої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Зазначена норма закону введена в дію Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.12.1998.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" разова грошова допомога розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною третьою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію Законом України від 25.03.2005 №2505-ІV.
Судом встановлено, що відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Початок перебігу строку давності стягнення заборгованості по зазначених виплатах починається з 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач звернувся до суду з вимогою до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя в липні 2008 року, тобто, строк звернення з адміністративним позовом за 2008 рік не сплив.
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VІ, частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV разова грошова допомога інвалідам війни 2 групи за 2008 рік дорівнює 3848,00грн. (481,00грн. х 8).
Судом встановлено, що позивач за 2008 рік отримав частину разової грошової допомоги, як ветеран війни-інвалід 2 групи в сумі 400,00грн.
Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення разової грошової допомоги ОСОБА_1 в сумі 2888 грн. (411х8-400=2888), оскільки ОСОБА_1 разова грошова допомога, як інваліду другої групи, за 2008 рік повинна складати 3448,00грн. (481,00х8 - 400,00=3448,00), яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 21 Конституції України, зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.
Так, у справі "ОСОБА_2 проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни другої групи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Гагарінського районного суду міста Севастополя від 15.01.2009 підлягає зміні, апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя - залишенню без задоволення.
Керуючись статтею 11, частиною першою статті 195, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 15.01.2009 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2008 рік у сумі 3448,00грн.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Повний текст судового рішення
складено та підписано 07 вересня 2009 р.