Суддя І інстанції - Качуріна Л.С.
Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.
Іменем України
25 вересня 2009 року справа № 2-а-19419/09/1270
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевич С.А.
суддів Геращенко І.В.,Арабей Т.Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Страшнова С.В., Квак І.В.- за довірен.
від відповідача - Алфьорова Т.В., Шуйський О.В.- за довірен.
розглянувши апеляційну скаргу Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 25 червня 2009 року
у справі 2-а-19419/09/1270
за позовом ДВАТ «Стахановпромтранс»
до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
про Визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року задоволено позов ДВАТ «Стахановпромтранс» та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Стаханівської ОДПІ Луганської області про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Представники відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити.
Представники позивача, вказуючи на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї , вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Під час розгляду спору, судом було встановлено наступне.
Стаханівською ОДПІ Луганської області проведена планова виїзна перевірка ДВАТ «Стахановпромтранс» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 28.10.2008 року №1158/23-00179364 (надалі акт перевірки).
Перевіркою було встановлено порушення ДВАТ «Стахановпромтранс» п.4.1. ст.4, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1632895 грн., у тому числі: у 4 кварталі 2007 року - 4909 грн.; у 2 кварталі 2008 року - 1 627986 грн., а також порушення п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.2.1. п.7.2., п.п.7.4.1., 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1319002 грн., у тому числі по періодах: вересень 2007 року - у сумі 3584 грн.; листопад 2007 року - у сумі 3918 грн.; грудень 2007 року - у сумі 4632 грн.; березень 2008 року - у сумі 4016 грн.; квітень 2008 року - у сумі 1300944 грн.; травень 2008 року - у сумі 1367 грн.; червень 2008 року - у сумі 541 грн.;
На підставі висновків акту перевірки, керівником Стахановської ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 04.11.2008 року № 0001062301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 776 904 грн., у тому числі за основним платежем - 1 632 859,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 144 009,00 грн.; від 04.11.2008 року № 0001072301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 638 004,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 1319 002,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 319 002,00 грн.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятих відповідачем рішень з огляду на наступне.
Стосовно визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 776 904 грн.
В Акті перевірки зроблений висновок про порушення ДВАТ «Стахановпромтранс» п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств у частині неправильного визначення валового доходу, а саме заниження валового доходу в другому кварталі 2008 року на суму передплати за винятком ПДВ - 6 500 000 грн. та необґрунтованого віднесення до складу валових витрат суми 31582 грн.(4 кв.2007 р. - 19637 грн., 2 кв. 2008 р. - 11945 грн.) без підтверджуючих документів.
В частині порушення п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону про прибуток позивач не навів жодних мотивів за якими він не згодний з висновками перевіряючих в цій частині, не спростував факт ненадання ним на перевірку первинних документів, які підтверджують включені до складу валових витрат у податкових декларацій з податку на прибуток за 4 кв.2007 р. суми витрат 9637 грн. та за 2 кв. 2008 р суми витрат 11945 грн. Не надані відповідні первинні документи й при судовому розгляді справи.
За таких умов матеріалами справи доводиться правомірність висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат на вказані суми та, у зв'язку з цим, податку на прибуток в 4 кв.2007 р., 2 кв. 2008 р на загальну суму 7895 грн. Відповідно, підтверджена правомірність визначення в оспорюваному рішенні позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі основного зобов'язання 7895 грн., в частині штрафних(фінансових) санкцій, нарахованих на суму основного зобов'язання у відповідності з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закон № 2181), в розмірі 2561 грн.
Отже, рішення суду першої інстанції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, цій частині, прийнято з порушенням норм матеріального права.
Разом з тим, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про недоведеність правомірності та безпідставність нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі основного зобов'язання 1 625 000 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 141 448 грн. за порушення п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження валового доходу в другому кварталі 2008 року на суму передплати за винятком ПДВ, в розмірі 6 500 000 грн.
Зазначена сума (разом з ПДВ 7 800 000 грн.) надійшла на розрахунковий рахунок позивача на виконання Договору комісії від ТОВ«Енергокапітал» за платіжним дорученням № 91 від 07.04.2008 р. в якості передплати за дизпаливо, про що вказано в самому платіжному документі.
Договор комісії № 20 було укладено між ДВАТ «Стахановпромтранс» та ТОВ «Енергокапітал» 07.04.2008р. У відповідності до п.1.1 ДВАТ «Стахановпромтранс» (Комісіонер за договором) зобов'язується від свого імені за дорученням і за рахунок ТОВ «Енергокапітал» (Комітент по договору) за плату вчинити с третіми особами правочин (або кілька правочинів) на придбання продукції для Комітента. У відповідності із Спеціфікацією до вказаного Договору, яка є невід'ємною його частиною, термин поставки визначено квітень - листопад 2008 р.
У відповідності до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за здійснити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Валовий доход відповідно до п.п. 4.1.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включає доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Відповідно до п. 1.31 ст. 1 цього ж Закону не вважаються продажем операції по наданню товарів у рамках договорів комісії, зберігання (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
З огляду на те, що товари (роботи, послуги) придбаваються Комісіонером за гроші Комітента та, у відповідності зі ст.1018 Цивільного кодексу України, є власністю Комітента, Комісіонер, за такою операцією, може отримати доход лише у вигляді комісійної винагороди, сплаченої Комітентом.
За таких умов, отримані позивачем кошти від ТОВ «Енергокапітал» за платіжним дорученням № 91 від 07.04.2008 р. для виконання договору комісії, не можуть вважатися доходом позивача та , відповідно, відсутні підстави зобов'язувати його включати таку суму до складу валового доходу для оподаткування прибутку підприємства.
Не надання на час перевірки позивачем договору комісії не може змінювати правову природу господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ«Енергокапітал». На підтвердження здійснення саме такої господарської операції вказує цільове призначення перерахованих позивачу коштів зазначене в платіжному дорученні № 91 від 07.04.2008 р., яке надавалося перевіряючим. При виникненні у останніх сумніву щодо проведення операції та її правового змісту, відповідач не позбавлений був права зробити відповідні запити для проведення зустрічної перевірки контрагента позивача. Договір комісії від № 20 від 07.04.2008р. був наданий позивачем та досліджувався судом. Тобто, фактичне не укладення та відсутність, на час здійснення спірних правовідносин, вказаного договору, відповідач не довів.
Стосовно визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1319002 грн.
Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3., п.п.7.2.1. п.7.2., п.п.7.4.1., 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Порушення відбулися в декількох податкових періодах, зміст їх полягає в наступному.
На порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку - ДВАТ «Стахановпромтранс» було невірно визначено суму податкових зобов'язань, а саме, до складу податкових зобов'язань за квітень 2008 року не було включено суму ПДВ із суми передоплати, яка надійшла на банківській рахунок підприємства від ТОВ Енергокапітал» 07.04.2008 року (платіжне доручення за №91 на суму 7800000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1300000,00 грн.), в результаті суму податкових зобов'язань було занижено на 1300000,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність таких доводів відповідача.
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку».
Вище в цій постанові, при дослідженні порушень встановлених при оподаткуванні прибутку підприємства, вказувалося на те, що кошти за платіжним дорученням від 07.04.2008 р №91 надійшли позивачу не від покупця(замовника) в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а за комісійним договором для виконання покупцем зобов'язань по такому договору., а саме закупівлі для Комітента пального.
Враховуючи правові підстави перерахування коштів позивачу, отримана сума, виходячи з приписів пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». не повинна була включатися позивачем при формуванні податкового зобов'язання з ПДВ.
Наступним є порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством помилково у листопаді 2007 року двічі включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 3918,29 грн. по податковій накладній від 19.11.2007 року №199 на загальну суму 23509,75 грн. (у т.ч. ПДВ 3918,29 грн.), отриману від ДП «Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті» (м. Харків, і.п.н. 234608620347), в результаті суму податкового кредиту за листопад 2007 року завищено на вищевказану суму.
На вимогу апеляційного суду, позивач не надав документальні докази, які спростовують факт відображений в акті перевірки. Зокрема, позивачем не надано оригіналу реєстру отриманих податкових накладних за відповідний податковий період, на підставі відомостей з якого позивачем формувався податковий кредит з ПДВ, тоді як з копії такого реєстру зробленого податковим органом під час перевірки дійсно вбачається включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у розмірі 3918,29 грн. по податковій накладній від 19.11.2007 року №199 на загальну суму 23509,75 грн. (у т.ч. ПДВ 3918,29 грн.). Наданими в засідання двома податковими накладними від 19.11.2007 року №199 від ДП «Орган з сертифікації автоматизованих та автоматичних систем управління та умов процесу перевезень на залізничному транспорті» не спростовуються відомості в попередньому документі, оскільки одна з наданих податкових накладних має невірне визначення суми ПДВ від загальної вартості поставленого товару, тоді як в обох випадках відображення податкової накладної накладної від 19.11.2007 року №199 загальну суму сплаченого товару вказано позивачем 23509,75 грн., а суму ПДВ в розмірі 3918,29 грн. До того ж позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що надані ним для огляду податкові накладні з однаковими реквізитами ( окрім суми ПДВ), були виписані контрагентом по різним поставкам, у зв'язку з чим позивач мав право віднести суми ПДВ до податкового кредиту за двома податковими накладними.
За вказаних умов, завищення суми податкового кредиту в розмірі 3918,29 грн. доведено податковим органом.
В акті перевірки зазначено, що на порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, оформленим неналежним чином у розмірі 1485,16 грн., а саме:
- у квітні 2008 року по податковій накладній без порядкового номера від 09.04.2008 року, отриманої від підприємства Брянківська виправна колонія (м. Брянка, і.п.н. 0868031 12039) на суму 3030,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 505.00 грн.),
- у квітні 2008 року по податковій накладній без порядкового номера від 30.04.2008 року, отриманої від підприємства Брянківська виправна колонія (м. Брянка, і.п.н. 086803112039) на суму 2635,20 грн. ( у т.ч. ПДВ 439,20 грн.). в результаті суму податкового кредиту за квітень 2008 року завищено на загальну суму 944,20 грн.
- у червні 2008 року по податковій накладній без порядкового номера від 30.05.2008 року, отриманої від ДП Донецька дорога локомотивне депо Попасна (м. Донецьк, і.п.н. 010749505096) на суму 3245.76 грн. ( у т.ч. ПДВ 540.96 гри.), в результаті суму податкового кредиту за червень 2008 року завищено 540,96 грн.
Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що п.п. «а» п.п. 7.2.1., абзаців 1, 3 п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлений обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т.ч. й порядковий номер податкової накладної.
Відсутність в даному випадку такого реквізиту як порядковий номер податкової накладних не є підставою їх недійсності з огляду на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, сплати продавцями по ним податку на додану вартість у вказаних податкових накладних сумах та відсутності інших недоліків при заповненні податкових накладних. Тому, колегія суддів погоджує виновок суду першої інстанції в цій частині.
На порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, вартість яких не відноситься до складу валових витрат підприємства та не підлягає амортизації, а саме:
У вересні 2007 року по податковій накладній на суму 21502,43 грн. ( у т.ч. ПДВ
3583,74 грн.), яка була отримана підприємством 17.09.2007 від Донецької залізниці Вагонне депо Попасна (м. Донецьк, і.п.н. 010749505096) за №22/0432 до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за пошкодження вагону, якій не знаходиться на балансі ДВАТ «Стахановпромтранс» та належить Донецькій залізниці у розмірі 3583,74 грн., в результаті чого, на думку відповідача, суму податкового кредиту за вересень 2007 року завищено на 3583,74 грн.
У грудні 2007 року:по податковій накладній на суму 6195,94 грн.( у т.ч. ПДВ 1032,66 грн.), яка була отримана підприємством 18.12.2007 р. від Донецької залізниці Вагонне депо Попасна (м. Донецьк, і.п.н. 010749505096) за №33/0482 до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за пошкодження вагону, який не знаходиться на балансі ДВАТ «Стахановпромтранс» та належить Донецькій залізниці у розмірі 1032,66 грн.; по податковій накладній на загальну суму 11952,00 грн. (у т.ч . ПДВ1992,00 грн.). яка була отримана підприємством 30.11.2007 від ЗАТ «Луганський патронний завод» (м. Луганськ, і.п.н. 322018812364) за №375 до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за пам»ятний знак «80 років ДВАТ «Стахановпромтранс» у розмірі 1992,00 грн.; по податковій накладній на суму 480,00 грн. (у т.ч. ПДВ 80,00 грн.),яка була отримана підприємством 29.11.2007 від ТОВ «Луганський Станкобудівний завод» (м.Луганськ, і.п.н. 316730712368) за №214 до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за нагрудний знак «Шахтарська слава» III ступеню у розмірі 80,00 грн.; по податковій накладній на суму 9165,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1527,50 грн.), яка була отримана підприємством 07.12.2007 від ПП ОСОБА_1 (м. Стаханов, і.п.н. НОМЕР_1) за №1032 до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за придбаний набір цукерок у розмірі 1527,50 грн.
В результаті вищевикладеного, суму податкового кредиту за грудень 2007 року, на думку відповідача, завищено на загальну суму 4632,16 грн.
У травні 2008 року по податковій накладній №310301 від 31.03.2008 на загальну суму 8200,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1366,67 грн.). яка була отримана від ТОВ «Маркетингова група «ЕксМаркет» (м.Київ, код 32376480, і.п.н. 323764826517) до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за послуги по організації конференції, без належного підтвердження, що ці послуги пов'язані з господарською діяльністю підприємства у розмірі 1366,67 гри. До того ж в первинних документах по цій господарській операції(договір, рахунок фактура, акт здачі - прийняття робіт(надання послуг)) вказані інший вид наданих позивачу послуг ніж в податковій накладній від 31.03.2008 р.№310301, виданою за цією ж операцією. Тобто, відомості в податковій накладній, яка була підставою для включення ПДВ до складу податкового кредиту, не підтверджуються (суперечать) іншими первинними документами. В результаті такого, перевіряючі вважають суму податкового кредиту за травень 2008 року безпідставно завищеною на 1366,67 грн.
Колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність включення позивачем перелічених сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.
Виходячи з приписів п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», до складу податкового кредиту з ПДВ, платником податку можуть бути віднесені лише ті витрати по сплаті ПДВ, вартість яких відноситься до складу валових витрат підприємства або підлягають амортизації.
За вимогами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат відносяться суми будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, валовими можуть визнаватися лише витрати, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства, якою є будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Позивач не обґрунтував належним чином та не надав відповідних доказів стосовно зв'язку понесених ним витрат, у вищеперелічних випадках , з його господарською діяльністю, такі витрати фактично не були віднесені позивачем до складу валових витрат при оподаткуванні прибутку підприємства, тому висновки відповідача про необхідність виключення суми ПДВ в розмірі 9582,57 грн. правомірні, податкове зобов»язання з цього податку в сумі 9582,57 грн, нараховано обґрунтовано. Висновок суду першої інстанції, в частині визнання недійсним рішення відповідача на таку суму заниженого ПДВ та штрафних санкцій на нього, є помилковим.
У березні 2008 року по податковій накладній №150 від 27.03.2008 на загальну суму 24200,00 грн.(у т.ч. ПДВ 4016,60 грн.), отриманій від ТОВ «Видавництво «Ярмарок» (м. Київ, код 31611720,і.п.н. 316117226541) до складу податкового кредиту підприємства включено суму ПДВ за рекламно - інформаційне обслуговування без належного підтвердження, що ці послуги пов'язані з господарською діяльністю підприємства у розмірі 4016,60 грн., що, на думку відповідача, також є порушенням п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», внаслідок якого суму податкового кредиту за березень 2008 року завищено на 4016,60 грн.
Колегія суддів вважає такий висновок безпідставним та погоджує в цій частині постанову суду першої інстанції, з огляду на те, що позивачем, окрім самої податкової накладної, надані необхідні документи(договір від 24.03.2008 р.№0521/вк, акт здачі - приймання робіт за ним, рахунок - фактура тощо) на підтвердження того, що понесені по такій господарській операції витрати повинні, відповідно до п.п. 5.1.1 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відноситися до складу валових витрат позивача як пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції(товарів, послуг). Зокрема, сума ПДВ, за податковою накладною №150 від 27.03.2008 р., була сплачена позивачем у сумі вартості послуг з розміщення його інформації в каталозі «Торгово - промислова Україна» та Інтернет мережі стосовно історії, сфери діяльності позивача, його досягнень у бізнезсфері, структури тощо. Поширення такої інформації створює умови для популяризації (реклами) позивача на ринку товарів(послуг) з метою розширення кола покупців(споживачів) продукції (послуг) підприємства для збільшення доходу від господарської діяльності.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Стахановської об»єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 р. по справі № 2-а-19419/09/1270 - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 р. по справі № 2-а-19419/09/1270 - скасувати.
Позовні вимоги ДВАТ «Стахановпромтранс» до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області: від 04.11.2008 року № 0001062301/0 в частині визначення ДВАТ «Стахановпромтранс» податку на прибуток в сумі 1 625 000 грн., штрафних санкцій в сумі 1 141 448 грн.; від 04.11.2008 року № 0001072301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 305 501грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1305 501 грн.
В решті частини позовних вимог - у позові відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 30 вересня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С.А. Малашкевич
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко