Ухвала від 27.08.2009 по справі 5020-5/601

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

27.08.2009 Справа № 5020-5/601

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Курапової З.І. , Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Клюкіна Н.С.

за участю представників сторін:

представник позивача, Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - Кухаренко Віра Миколаївна, довіреність № 04-03 від 08.01.09,

представник відповідача, Приватного підприємства "Сигнал"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сигнал" на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Євдокимов І.В. ) від 02.02.09 у справі № 5020-5/601

за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гоголя 20-а,Севастополь,99011)

до Приватного підприємства "Сигнал" (вул. Руднєва, 1-г,Севастополь,99003)

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2841,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Севастополя від 02.02.2009 (повний текст складно та підписано 04.02.2009) позов Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Сигнал" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2841,74 грн., задоволено. Постановлено: стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2617,34 грн. та суму пені в розмірі 224,40 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Сигнал" .

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Звукозапис судового процесу не здійснювався у зв'язку з перепадами напруження в приміщенні суду.

Згідно зі Звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) за 2007 рік, наданим відповідачем, на підприємстві працює 14 осіб, норматив для працевлаштування інвалідів склав 1 робоче місце, фактично на підприємстві протягом 2007 року працював 1 інвалід 2-ої групи ОСОБА_1, середньорічна заробітна плата на одну людину на підприємстві склала 5407,78 грн.

Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем соціальних інтересів держави внаслідок невиконання ним вимог діючого законодавства в сфері соціального захисту інвалідів, а саме: Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”

Правовідносини сторін регулюються статтями 10, 17-20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів”, Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002, Положенням про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженим директором Фонду соціального захисту інвалідів України 10.06.2004, „Інструкцією зі статистики кількості працівників”, затвердженою наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 під № 1442/11722, „Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженим наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 30.07.2003 №101.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно зі статтею 8 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення затверджує директор Фонду.

За змістом статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Тобто саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” фінансування заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється Фондом соціального захисту інвалідів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Виходячи з Положення про Севастопольське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого директором Фонду 10.06.2004, дане відділення є територіальним органом урядового органа державного управління - Фонду соціального захисту інвалідів, на яке, зокрема, покладений контроль за своєчасним і повним перерахуванням у бюджет відділення штрафних санкцій підприємствами, установами, організаціями за недотримання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, вживання заходів по стягненню штрафних санкцій у випадку їхньої несплати в судовому порядку.

Основні правила щодо працевлаштування інвалідів, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та штрафних санкцій за його невиконання, містять статті 17-20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 (зі змінами та доповненнями, далі -Закон №875).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами другою, п'ятою статті 19 Закону №875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно зі статтею 20 Закону №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Статтею 18 Закону №875 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Середньоблікова чисельність штатних працівників облікового складу та працюючих інвалідів, про яку йде мова у статтях 19, 20 Закону №875, розраховується відповідно до пункту 3 „Інструкції зі статистики кількості працівників”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722).

Середньоблікова чисельність працюючих інвалідів складає 1 одиниця, тобто менш ніж встановлений норматив для працевлаштування інвалідів на одну одиницю.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів, наданого відповідачем до Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів за 2007 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2007 році склала 14 чоловік. Норматив для працевлаштування інвалідів склав 1 робоче місце. В тому ж звіті вказано, що фактично на підприємстві на протязі 2007 року працівником інвалідом було зайнято одне місце. Але прийнятий інвалід у 2007 році працював лише 4 місяці.

Середня річна заробітна плата на підприємстві за рік склала 5234,68 грн.

Таким чином, враховуючи вимоги Закону №875, відповідач за недотримання нормативів робочих місць по кількості працюючих інвалідів, зобов'язаний сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції у розмірі 2617,34 грн.

В добровільному порядку погашення визначених позивачем по результатам звітності про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2617,34 грн. відповідачем не проведено.

Матеріалами справи підтверджується, що чисельність працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менш, ніж встановлено нормативами, а тому відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції, передбачені статтею 20 Закону №875.

Відповідач самостійно у звіті форми 10-ПІ за 2007 рік зазначив загальнооблікову кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві: 1 одиниць.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та їх сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223,у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені та дату її подання. Таким чином, позивачем вірно було нараховано відповідачу пеню в сумі 224,40 грн.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, тоді як постанова суду має бути залишена без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сигнал" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Севастополь від 02.02.09 у справі № 5020-5/601 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 вересня 2009 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис З.І.Курапова підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко

Попередній документ
6470484
Наступний документ
6470486
Інформація про рішення:
№ рішення: 6470485
№ справи: 5020-5/601
Дата рішення: 27.08.2009
Дата публікації: 20.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: