Суддя І інстанції- Карпушова О.В.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Україна
Ухвала
Іменем України
«25» вересня 2009 року справа № 2-а-190/09/0522
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т.Г.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідачів - не прибули
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Калінінського районного суду м. Донецька
від 29 травня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-190/09/0522
за позовом ОСОБА_1
До
Третя особа Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька
Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області
про
визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня,
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 29.05.2009 р. задоволений частково позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька, внаслідок чого: визнана неправомірною відмову УПСЗН провести донарахування позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інваліду війни за 2009 р.; стягнуто на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2905грн., недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 р. в розмірі3554 грн.. В решті частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Позивач, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав , просив останню задовольнити, а постанову суду першої інстанції, в частині відмови у позові, скасувати.
Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, визнаний інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, отриманого під час ліквідації аварії.
Позивачу фактично щорічна допомога на оздоровлення виплачена за 2009 р. - 120 грн. відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 р. № 836“Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а з 2005 року - Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач є інвалідом війни 2 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у т. ч. має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня.
Фактично позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2009 році -430 грн., при цьому відповідач керувався положеннями Закону України “Про державний бюджет України на 2009 р.» , Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 р. №211.
Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька про перерахунок та виплату йому перелічених вище видів грошової допомоги, але останній відмовив у таких заявах.
Судом першої інстанції визнана неправомірною відмова УПСЗН провести донарахування позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інваліду війни за 2009 р. та стягнуто на користь позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 2905грн., недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 р. в розмірі 3554 грн..
В цій частині постанова суду позивачем не оскаржується.
Позивач оскаржує частину постанови, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати рішення Конституційного суду України від 27.11.2008 р. №26РП/2008 р. та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька моральної шкоди в розмірі 10 тис. грн. на підставі ст.56 Конституції України. Крім того, апелянт просить задовольнити його клопотання від 09.03.2009 р. про забезпечення позову.
Щодо задоволення клопотання від 09.03.2009 р. про забезпечення позову, колегія суддів апеляційного суду зазначає , що ухвалою суду першої інстанції від 17.03.2009 р. позивачу було відмовлено у задоволенні такого клопотання. Зазначена ухвала набула законної сили та не є предметом оскарження в цій апеляційній скарзі, тому апеляційний суд не має підстав для перевірки законності прийнятого судом процесуального рішення про відмову у клопотанні про забезпечення позову.
Стосовно відмови у вимогах позивача про зобов'язання відповідача виконати рішення Конституційного суду України від 27.11.2008 р. №26РП/2008 р., колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неналежний спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем. Вимагаючи зобов'язати відповідача виконати рішення Конституційного суду України від 27.11.2008 р. №26РП/2008 р., позивач обґрунтовує такі вимоги тим, що цим рішенням Конституційний суд України зазначив, що закони України не можуть скасовуватися постановами уряду або Законами України «Про державні бюджети» на відповідні роки та зобов'язав усі органи державної влади виконувати закони України про соціальні гарантії громадян. Позивач вважає, що при виконанні такого рішення відповідачем , в майбутньому в нього не буде потреби звертатися до суду за захистом порушеного права. Тобто, фактично зміст позовних вимог позивача, в цій частині, полягає в зобов'язанні відповідача в майбутньому виконувати закон і проводити виплати соціальних компенсацій у встановлених відповідними законами розмірах.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що норми КАС України встановлюють можливість захисту судом лише порушеного права, а не припущення про можливість порушення таких прав у майбутньому. Вимоги про зобов'язання встановити обов'язки на майбутнє, без наявності, на час звернення, спору між сторонами з цих питань, передчасні та не підлягають задоволенню.
Також обґрунтовано відмовлено судом у задоволенні вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Позивачем вимоги в цій частині не обґрунтовані та не доведені. Зокрема не наведені докази наявності моральної шкоди( моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру) та заподіяння її неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача, а також з чого позивач виходить при визначенні розміру такої шкоди.
В наслідок такого, у суду не було підстав для висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди відповідачем та задоволення вимог про стягнення моральної шкоди.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 29 травня 2009 р. у справі № 2-а-190/09/0522 - залишити без задоволення.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 29 травня 2009 р. у справі № 2-а-190/09/0522 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 28 вересня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т.Г. Арабей