Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"20" жовтня 2009 р. Справа № 14/292-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика", м. Суми (вх. № 2858 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.09.09р. про вжиття заходів до забезпечення позову по справі № 14/292-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективного агентства "Барс-3", м. Суми
до Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика", м. Суми
про стягнення 24719,60 грн., -
встановила:
В серпні 2009 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективне агентство "Барс-3", м. Суми звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика", м. Суми 22850,74 грн. заборгованості, 629,07 грн. інфляційних збитків; 1095,45 грн. пені; 144,34 -3% річних та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
В процесі розгляду справи позивач звернувся до господарського суду в порядку ст.. 22 ГПК України із уточненнями до позову, відповідно до яких надав суду першої інстанції акт звірки взаємних розрахунків, який свідчить, що станом на 04 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективного агентства "Барс-3", м. Суми та Відкритим акціонерним товариством "Сумська кондитерська фабрика", м. Суми існує борг у розмірі 21219,52 грн. Тим самим позивач, уточнивши свої вимоги, просив суд стягнути з відповідача 21 219,52 грн. заборгованості, 629,07 грн. інфляційних збитків; 1095,45 грн. пені; 144,34 -3% річних та судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 04.09.2009р. по справі № 14/292-09 (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 21219,52 грн. основного боргу; 629,07 грн. інфляційних збитків; 1095,45 грн. пені; 144,34 грн. -3% річних; 247,20 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог провадження по справі припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Окрім того, позивач звернувся до господарського суду із заявою про застосування заходів щодо забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.09.2009р. по справі № 14/292-09 (суддя Миропольський С.О.) заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Відкритому акціонерному товариству "Сумська кондитерська фабрика" (м. Суми) в межах позовних вимог та судових витрат, а саме 21219,52 грн. основна заборгованість; 629,07 грн. інфляційні збитки; 1095,45 грн. пеня; 144,34 грн. -3% річних; 247,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та відмовити позивачу в задоволенні його заяви щодо забезпечення позову.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду від 27.03.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.
19 жовтня 2009 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективного агентства "Барс-3", м. Суми надійшла заява № 60 від 16 жовтня 2009 року за підписом директора підприємства - Захлебаева А.С., в якому позивач окрім іншого повідомив суд, що справу № 14/292-09 яка призначена на 20 жовтня 2009 року, він просить розглядати без участі його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 5866778 (в матеріалах справи), про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, позицію відповідача викладено в апеляційній скарзі та він не був позбавлений надати додаткові письмові обґрунтування та мав на це достатньо часу, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, після порушення провадження у даній справі позивач звернувся до господарського суду Сумської області із заявою про застосування заходів щодо забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову.
Колегія суддів враховує, що статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Отже заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.
В обґрунтування даної заяви позивач послався лише на те, що в зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по відшкодуванню заборгованості, а також виникненням сумнівів у позивача щодо можливості погашення боргу відповідачем, існують підстави для застосування заходів щодо забезпечення позову, оскільки їх невжиття в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення суми заборгованості після його прийняття.
Проте, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності фактичних обставин, із якими пов'язується застосування вищевказаних заходів, а клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову таких даних не містить. Вказані позивачем у цьому клопотанні припущення не можна визнати достатньо обґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів на його підтвердження та не мотивовано твердження про те, що невжиття таких заходів щодо забезпечення позову унеможливить виконання судового рішення. При цьому, із матеріалів справи вбачається, що відповідач в процесі розгляду справи частково погасив заборгованість перед позивачем, чим спростовується позиція позивача про те, що відповідач взагалі не виконує своїх зобов'язань по відшкодуванню суми боргу.
Крім того, за змістом статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має з'ясувати обсяг позовних вимог, здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів - з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб -учасників судового процесу.
Колегія суддів визначає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали не дотримано вищевказаних вимог та не надано доводам позивача належної юридичної оцінки.
Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно із статтею 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В процесі розгляду апеляційної скарги відповідача колегією суддів з'ясовано, що позивач не довів належними та допустимими доказами неплатоспроможність відповідача. Докази відсутності у відповідача необхідних для погашення заборгованості грошових коштів на рахунках, відкритих в будь-яких банківських установах, в матеріалах справи не містяться. Неможливість виконання підприємством відповідача судового рішення у даній справі не доведена позивачем з урахуванням вимог належності та допустимості доказів, що виключає можливість накладення арешту належних відповідачеві грошових коштів в межах стягнутих сум. Проте господарський суд не взяв ці обставини до уваги, що призвело до прийняття неправомірної ухвали, в зв'язку з чим колегія суддів визначає наявність підстав для її скасування.
Відповідно до пункту 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, у тому числі і про вжиття заходів щодо забезпечення позову, має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.
В даному випадку, судом першої інстанції не зазначено яким чином неприйняття саме таких заходів до забезпечення позову може вплинути на виконання рішення.
Більш того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, господарський суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності господарському суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Однак приймаючи оскаржену ухвалу господарський суд не врахував, що пунктом 4.4. Договору № 6-п про надання послуг охорони від 25.02.2009р., який укладений між сторонами у справі, надходження фінансування на розрахунковий рахунок відповідача (Замовника) здійснюється згідно з положеннями пункту 7 статті 51 Бюджетного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2006 р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти»в розмірі 100% загальної вартості наданих послуг. За таких обставин, вжиті заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах позовних вимог фактично є втручанням у господарську діяльність його підприємства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, змістом якого є накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог, є необґрунтованою та безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
Отже, неправильний висновок суду щодо застосування заходів до забезпечення позову, неповне з'ясування ними суттєвих обставин справи та помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права є підставою до скасування ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову.
З огляду на викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 86, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумська кондитерська фабрика" (м. Суми) задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.09.2009р. по справі № 14/292-09 про вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Охоронно-детективному агентству "Барс-3" (м. Суми) в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 26 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді