"20" жовтня 2009 р.Справа № 28/114-09-2465
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Лукінюк В.В. -за дорученням
від відповідача: Фортуна Є.О. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл, Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області
від 17 серпня 2009 року
у справі № 28/114-09-2465
за позовом Нейтральної експертно-сюрвейерської фірми „Дунайський незалежний сюрвейер” у виді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Ізмаїл, Одеської області
до Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл, Одеської області
про стягнення 131 760 грн. 70 коп.
Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 145 від 31.08.2009 року.
15.06.2009 р. Нейтральна експертно-сюрвейерська фірма „Дунайський незалежний сюрвейєр” у виді товариства з обмеженою відповідальністю (далі позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 131 760 грн. 70 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеними між сторонами у справі договорами про співпрацю в області сюрвейерської діяльності за № 694-КО від 26.07.2002 р. та за № 152 ФКО від 10.08.2008 р. щодо оплати наданих позивачем сюрвейерських послуг, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті за період з 21.08.2006 р. по 19.01.2009 р. в сумі 131 760 грн. 70 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені останнім судові витрати по справі: 1317 грн. 61 коп. -на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відзив на позов не надходив.
Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи місцевим судом, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.53 т.2), але його представник в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2009 р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволений у повному обсязі
Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеними між сторонами у справі договорами про співпрацю в області сюрвейерської діяльності за № 694-КО від 26.07.2002 р. та за № 152 ФКО від 10.08.2008 р. щодо оплати наданих позивачем сюрвейерських послуг, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті за період з 21.08.2006 р. по 19.01.2009 р. в сумі 131 760 грн. 70 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а також відшкодувати понесені останнім судові витрати по справі: 1317 грн. 61 коп. -на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Скарга мотивована лише тим, що позовна заява підписана неуповноваженою на це особа, яка немає ніякого відношення до юридичної особи -товариства з обмеженою відпові дальністю „Нейтральна експертно-сюрвейерська фірма „Дунайський незалежний сюрвейер”, у зв'язку з чим суд першої інстанції повинен був залишити поданий позов цією особою без роз гляду, але допустив грубе порушення норм ГПК та прийняв позовну заяву до розгляду, а тому ухвалив незаконне судове рішення по справі. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засідання представник позивача просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки ЄДРПОУ позивач є юридичною особою, має повну назву -Нейтральна експертно-сюрвейерська фірма „Дунайський незалежний сюрвейєр” у виді товариства з обмеженою відповідальністю та його директором є п. Дрига В.Д.
Довіреністю від 09.06.2009 р. директор позивача п. Дрига В.Д. надав п. Лукінюку В.В. усі права, що надаються законом позивачу, відповідачу та третім особам, в тому числі і право на подачу позову строком на один рік. Зазначена довіреність не лише підписана п. Дригою В.Д., а ще й скріплена печаткою позивача, яка містить в собі повну назву останнього, а саме: Нейтральна експертно-сюрвейерська фірма „Дунайський незалежний сюрвейєр” у виді товариства з обмеженою відповідальністю.
На підставі зазначеної довіреності від 09.06.2009 р. п. Лукінюк В.В. підписав позовну заяву від імені позивача та 15.06.2009 р. звернувся до господарського суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
При викладених обставинах місцевий суд підставне прийняв до свого провадження позовну заяву позивача, оскільки вона підписана уповноваженою на це особою, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки повністю спростовуються вищеназваними матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 26.07.2002 р. між сторонами у справі був укладений договір про співпрацю в області сюрвейерської діяльності за № 694-КО зі строком дії договору до 26.07.2003 р.
Додатками № 2 та № 3 до названого договору строк дії договору № 694-КО продовжений до 31.12.2006 р. та до 31.12.2007 р. відповідно.
10.04.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір про надання сюрвейерських послуг за № 152 ФКО зі строком дії до 31.12.2008 р. Умовами названого договору передбачено, що у разу якщо ні одна із сторін за 30 днів до спливу строку дії договору не заявить в письмовій формі своє бажання щодо припинення дії договору то договір вважається продовжений на тих самих умовах.
В п. 2 додатку до договору № 694 КО від 26.07.2002 р. та в п. 4.1 договору № 152 ФКО від 10.04.2008 р. сторонами передбачено, що оплата робіт по заявкам замовника здійснюється на розрахункові рахунки виконавця, згідно виставленим рахункам протягом 30 банківських днів з моменту отримання сюрвейерського рапорту, рахунку та підписання акту виконаних робіт.
На виконання умов вищезазначених договорів в період з 21.08.2006 р. по 19.01.2009 р. позивачем були надані сюрвейерські послуги відповідачеві відповідно до заявок останнього на суму 131 760 грн. 70 коп. Після виконання кожної заявки позивачем були складені та направлені відповідачеві сюрвейерські рапорти, по кожному з яких сторонами були складені і підписані акти виконаних робіт, після чого відповідачу позивачем були направлені рахунки для оплати виконаних робіт на загальну суму 131 760 грн. 70 коп.
Незважаючи на отримання всіх передбачених умовами договорів документів (сюрвейерських рапортів та рахунків), підписання актів виконаних робіт та акту звірки взаємних розрахунків від 30.06.2009 р. відповідач від оплати виконаних позивачем робіт вартістю 131 760 грн. 70 коп. ухилився.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно, належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 131 760 грн. 70 коп. боргу.
Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на відповідача, тому суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по справі: 1317 грн. 61 коп. -на сплату держмита та 312 грн. 50 коп. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2009 року у справі № 28/114-09-2465 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл, Одеської області -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову підписано 21.10.2009 р.