Постанова від 19.10.2009 по справі 17/66-1321

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.10.09

Справа № 17/66-1321

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Гулик Н.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ПП»Продторг-Тернопіль»

на рішення господарського суду Тернопільської області від 23.07.09

у справі № 17/66-1321

за позовом - ТзОВ»Захід ТМ»

до відповідача - ПП»Продторг-Тернопіль»

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.07.09 позовні вимоги ТзОВ»Захід ТМ»задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль", м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідентифікаційний код 34473634 -13799,13 грн. основного боргу, 395,45 грн. пені, 100,66 грн. -3% річних, 207,68 грн. інфляційних нарахувань та 1960,03 грн. в повернення сплачених судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ", с. Ступки Тернопільського району Тернопільської області, вул. Тернопільська, 35, ідентифікаційний код 32941822.

Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач подав апеляційну

скаргу з проханням скасувати рішення суду з підстав порушення норм

матеріального права, не повного з»ясування обставин справи. В

обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що між сторонами по справі не має угоди яка б містила посилання на кінцеву дату настання терміну виконання зобов»язання по оплаті за отриманий товар, а тому нарахування пені, інфляційних та річних є безпідставним.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

01 червня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід ТМ" як Постачальником та Приватним підприємством "Продторг - Тернопіль", як Покупцем, укладено договір на поставку товарів № 25 (далі Договір), згідно умов якого Постачальник взяв на себе зобов'язання постачати Покупцю товар згідно заявки, а Покупець, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання прийняти товар в кількості , асортименті, за ціною, погодженими з Покупцем та здійснити розрахунки в термін, вказаний у накладних документах (п. 2.1 договору). Згідно р. 9 договору, термін дії договору встановлений до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Поставка Товару здійснюється на умовах доставки в торгові точки (EXW -склад Покупця) у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (п. 4.1. Договору).

Як стверджує позивач і це не заперечується відповідачем, на виконання умов укладеного Договору, в період з 31.12.2008 року по 04.04.2009р. позивач згідно видаткових накладних № ЗХ-0010515 від 04.04.09р., № ЗХ-0010514 від 04.04.09р., № ЗХ-0010513 від 04.04.09р., № ЗХ-0010512 від 04.04.09р., № ЗХ-0010511 від 04.04.09р., № ЗХ-0010510 від 04.04.09р.№ ЗХ-0010509 від 04.04.09р., № ЗХ-0010508 від 04.04.09р., № ЗХ-0010130 від 14.03.09р., № ЗХ-0010132 від 14.03.09р., № ЗХ-0010131 від 14.03.09р., № ЗХ-0010148 від 17.03.09р., № ЗХ-0010149 від 17.03.09р., № ЗХ-0010193 від 18.03.09р., № ЗХ-0010127 від 14.03.09р., № ЗХ-0010126 від 14.03.09р., № ЗХ-0010129 від 14.03.09р., № ЗХ-0010128 від 14.03.09р., № ЗХ-0005727 від 20.02.09р., № ЗХ-0005729 від 20.02.2009р., № ЗХ-0005644 від 14.02.2009р., № ЗХ-0005643 від 14.02.09р., № ЗХ-0032774 від 31.12.2008р., № ЗХ-0032773 від 31.12.2008р. передав, а відповідач прийняв, зазначений у накладних товар (продтовари) на загальну суму 14978,94 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписами представників відповідача на зазначених накладних, котрі засвідчені печаткою магазину відповідача.

Умовами укладеного договору (розділ 2) сторони визначили ціну товару та порядок проведення розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності до п. 2.1. Договору ціна товару, що постачається визначається у відповідності з ціною, вказаною у прайс-листах Постачальника, які діють на момент виконання Постачальником заявки Покупця і вказуються в накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу з дня отримання товару на протязі 35 днів (п. 2.2. Договору). При цьому, термін розрахунків вказується в накладних документах на кожну партію товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як стверджує позивач, ТОВ "Захід ТМ" свої зобов'язання по договору виконало в повній мірі, однак, відповідач порушив свої договірні зобов'язання, не провівши оплати за отриманий товар в повному розмірі, внаслідок чого, станом на 02.07.2009р. (дата оформлення позовної заяви) заборгованість відповідача за Договором на поставку товарів №25 від 01.06.2007р. становить 13799,13 грн. (з урахуванням останньої сплати боргу в березні 2009р.).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін. Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що товар на загальну суму 14978,94 грн. був переданий відповідачу у власність, не повернутий ним, але у встановлений договором поставки строк, вартість купленого товару не сплачена, що є порушенням умов договору, ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати купленого товару в повній мірі та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.

З огляду на досліджене вище, вимога про стягнення основної суми боргу є правомірною.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами згідно п. 6.1. Договору пенею у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оцінюючи доводи позивача в частині нарахованої пені, та поданий розрахунок пені за період з 05.02.2009р. по 02.07.2009р. в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати по кожній накладній та з урахуванням часткової сплати вартості отриманого товару, в розмірі 395,45 грн., то такі вимоги є такими, що відповідають вимогам ст. 258 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України, вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”та п. 6.1. договору, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором на поставку товарів № 25 від 01.06.2007р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням трьох відсотків річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Також обґрунтованими є вимоги про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 100,66 грн. (за період 05.02.2009 р. по 02.07.2009 р.) та інфляційних нарахувань в розмірі 207,68 грн. (за період з лютого по травень 2009 року включно).

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

Постановив:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 23.07.09 у справі № 17/66-1321 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк

Попередній документ
6469970
Наступний документ
6469972
Інформація про рішення:
№ рішення: 6469971
№ справи: 17/66-1321
Дата рішення: 19.10.2009
Дата публікації: 03.11.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію