79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.10.09 Справа № 9/43-78
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський механічний завод», за вих. №224 від 29.07.2009 р.
на рішення Господарського суду Волинської області від 17.07.2009 р.
у справі № 9/43-78 (суддя -Соломка Л.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський механічний завод», м. Ківерці, Волинська область
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк
про встановлення факту надання дозволу на здійснення невід»ємних поліпшень частини орендованого державного майна
за участю представників сторін:
від позивача: Лисюк Н.В. -представник (довіреність б/н від 23.06.2009 р.), Романюк Л.С. (наказ за №08 від 21.02.2009 р.);
від відповідача: Сініцина Л.М. -юрисконсульт відділу правового забезпечення (довіреність за вих. №3 від 12.01.2009 р.);
Рішення Господарського суду Волинської області від 17.07.2009 р. у справі №9/43-78 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський механічний завод», м. Ківерці, Волинська область (надалі -Позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м. Луцьк (надалі -Відповідач) про встановлення факту надання дозволу на здійснення невід»ємних поліпшень частини орендованого державного майна.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю згоди орендодавця РВ ФДМ України по Волинській області на поліпшення орендованого майна орендарем -ТзОВ «Ківецівський механічний завод»та невідповідністю предмета спору -вимоги про визнання факту надання дозволу на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна -встановленим законом або договором способам захисту прав юридичної особи, а саме нормам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, відповідно до цього в позові відмовлено.
Позивач -ТзОВ «Ківецівський механічний завод»не погодившись з винесеним рішення подав апеляційну скаргу, за вих. №224 від 29.07.2009 р. та уточнення до неї б/н від 14.10.2009 р., в яких покликається на те, що таке прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а саме:
- судом безпідставно прийнято до уваги посилання Відповідача на лист Фонду державного майна, яким регламентувався порядок оформлення дозволів на здійснення покращення орендованого майна, не звернувши при цьому, що даний лист не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, як того вимагає Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 13.10.1992 р.;
- судом при оцінці обставин справи, не взято до уваги, те, що невід»ємні поліпшення частини орендованих приміщень цілісного майнового комплексу здійснювались за рахунок коштів Позивача (орендаря), що підтверджується висновком незалежного аудитора від 29.05.2009 р. Даний факт також визнаний Відповідачем , що підтверджується додатковими поясненнями, в яких вказано, що амортизаційні відрахування не використовувались Позивачем, а відтак такий здійснював невід»ємні поліпшення за рахунок власних коштів;
- судом не взято до уваги, що частиною 7 наказу Фонду державного майна України №1523 від 03.10.2006 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.10.2006 р. за №1123/12997 «Про затвердження порядку надання згоди орендодавцю державного майна на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого державного майна»вказано, що згода на здійснення поліпшень надається у формі листа орендодавця, у якому міститься погодження на поліпшення орендованого майна , що було здійснено Відповідачем листами №1055-750.27 від 06.06.2007 р. та №908-637-2.7 від 14.05.2007 р. , в яких надається відповідний дозвіл;
- скаржник також вказує, що встановлюючи в рішення, що предмет спору не відповідає встановленим законом способам захисту встановлює факт відсутності надання згоди на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна, що не могло бути здійснено з огляду на норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, що призвело до порушення норм процесуального права.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для зміни рішення місцевого господарського суду, згідно з уточненими вимогами до апеляційної скарги, у відповідності до яких Скаржник просить змінити таке шляхом виключення з мотивувальної частини рішення встановлення факту відсутності надання згоди РВ ФДМ України по Волинській області ТзОВ «Кіерцівський механічний завод»на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна відповідно до Договору оренди №370 цілісного майнового комплексу Ківерцівського механічного заводу від 27.03.2007 р.
Відповідач -РВ ФДМ України по Волинській області у відзиві за вих. №10-06-1889 від 15.09.2009 р. та представник в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись при цьому на те, що Комісією по наданню дозволів на поліпшення орендованого майна 28.12.2007 р. було повернуто на доопрацювання ТзОВ «Ківерцівський механічний завод»пакет документів на здійснення поліпшень орендованого майна, мотивуючи тим, що він не відповідає вимогам вищевказаного порядку. А відтак, у вищезазначеному листі не надавався остаточний дозвіл, а говорилось про певні умови, яке мало виконати ТзОВ «Ківерцівський механічний завод»для того щоб отримати остаточний дозвіл на здійснення невід»ємних поліпшень. З чим , як вказує, Відповідач Позивач погодився і вже листами №67 від 28.02.2008 р. та №68 від 28.02.2008 р. вдруге звернулись до Відповідача з проханням про надання дозволу здійснити невід»ємні поліпшення. Відповідно до цього, Відповідач вказує, що незрозуміло на його думку, чому ТзОВ «Ківецівський механічний завод»в апеляційній скарзі стверджує, що листами №1055-750-2.7 від 06.06.2007 р. та №908-637-2.7 від 14.05.2007 р. йому вже було надано дозвіл здійснити невід»ємні поліпшення і в той же час звертається в другий раз до РВ ФДМ України по Волинській області про надання такого дозволу. Відповідно до цього, доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду вірним, прийнятим у відповідності до норм чинного законодавства та з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить таке залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 15.10.2009 р. представники сторін підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених у апеляційній скарзі, уточненнях до неї та відповідно у відзиві.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, уточненнями до неї та відзивом, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку зміну рішення Господарського суду Волинської області від 17.07.2009 р. в частині виключення з мотивувальної частини встановлення факту відсутності надання згоди РВ ФДМ України по Волинській області ТзОВ «Ківецівський механічний завод»на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна відповідно до Договору оренди №370 цілісного майнового комплексу Ківецівського механічного заводу від 27.03.2007 р., оскільки в цій частині таке прийнято з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.
27.03.2007 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ківерцівський механічний завод” (Орендар) укладено договір оренди №370, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс -Ківерцівський механічний завод, який розташований за адресою: м. Ківерці, вул. Грушевського, 26.
Відповідно до п. 6.4 Договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу Орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
Як вбачається з позовної заяви Позивач вказує, що ним згідно кошторисної документації та акту виконаних робіт було здійснено невід»ємних поліпшень по матеріальному складу інв. 10001 на суму 234,5556 тис. грн. та по приміщенню кузні інв. 10025 на суму 13, 8324 тис. грн., однак Відповідач відмовляється визнати факт, що він надав дозвіл на здійсненнє невід»ємних поліпшень приміщень матеріального складу інв 10001 та приміщення кузні інв. 10025 не заперечуючи при цьому самого факту здійснення цих поліпшень.
Відповідно до цього, просить в судовому порядку зобов»язати Відповідача визнати факти здійснення Позивачем невід»ємних поліпшень матеріального складу інв 10001 на суму 234,5556 тис. грн. та примішщення кузні інв. 10025 на суму 13, 8324 тис грн.
У відповідлності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 ст. 16 визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом , що встановлений договором або законом. Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, способи захисту права та законних інтересів суб»єктів господарювання.
Вимога про визнання факту, як спосіб захисту права, діючим законодавством не передбачена.
Крім того, обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про відмову в позові, оскільки предмет позову -визнання факту надання дозволу не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.
Однак, при відмові в позові про визнання факту надання дозволу на здійснення невід»ємних поліпшень частини орендованого державного майна місцевим господарським судом в мотивувальній частині встановлено сам факт відсутності надання згоди на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна, що не може бути здійснено з огляду на норми ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а відтак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення встановлення факту відсутності надання згоди РВ ФДМ України по Волинській області ТзОВ «Ківецівський механічний завод»на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна відповідно до Договору оренди №370 цілісного майнового комплексу Ківецівського механічного заводу від 27.03.2007 р.
У відповідності до ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, а відтак судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що встановлення самого факту надання дозволу на поліпшення може бути оцінене в розрізі вищезазначених категорій справ.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ківерцівський механічний завод», за вих. №224 від 29.07.2009 р. задоволити.
2. Змінити рішення Господарського суду Волинської області від 17.07.2009 р. у справі №9/43-78. Виключити з мотивувальної частини встановлення факту відсутності надання згоди РВ ФДМ України по Волинській області ТзОВ «Ківерцівський механічний завод»на здійснення невід»ємних поліпшень орендованого майна відповідно до Договору оренди №370 цілісного майнового комплексу Ківерцівського механічного заводу від 27.03.2007 р. В решті -залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
5. Справу № 9/43-78 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Мурська Х.В.