Справа № 357/12543/16-ц
2/357/368/17
"13" лютого 2017 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А. Ю. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до: 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
В листопаді 2016 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1
Ухвалою судді від 02.12.2016 року позовну заяву, відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, а також не обґрунтовано зміст позовних вимог та не надано доказів на підтвердження викладених в позовній заяві обставин.
Копія вищевказаної ухвали судді про залишення позову без руху надсилалась двічі позивачу супровідними листами від 05.12.2016 року та 17.01.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі отримав копію вищевказаної ухвали судді про залишення позову без руху, однак у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви.
Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» від 15.07.2002 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене та оскільки позивач по справі протягом тривалого часу не вжив будь-яких заходів для виконання ухвали судді від 02.12.2016 року про залишення позовної заяви без руху та не цікавився станом провадження в даній справі, тому на підставі вищевказаної правової норми вважаю за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повернути її позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до: 1) ОСОБА_2, 2) ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_4