Суддя першої інстанції Кутіщева Л.П. справа №2а-1188/09/1215
Суддя-доповідач Дяченко С.П.
Україна
Іменем України
06 жовтня 2009 року м. Донецьк
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П.,
суддів: Сіваченко І.В.,
Нікуліна О.А.,
при секретарі судового засідання Запорожцевій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області
на постанову Лутугинського районного суду Луганської області
від 22 квітня 2009 року
у справі № 2-а-1188/09/1215 (суддя Кутіщева Л.П.)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області
Про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни,-
Позивач 13.03.2009 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги «Дітям війни» та стягнення державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2007 роки, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є «дитиною війни» та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком. Просить визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати виплатити підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» «дитині війни» починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 22 квітня 2009 року позов задоволений частково. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області провести ОСОБА_1 нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсі за віком, як дитини війни з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з постановою Лутугинського районного суду Луганської області не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, не враховано відсутність фінансових можливостей Державного бюджету на зазначені виплати та обчислення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни», не вирішено у законодавчому порядку. Просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.- відмовити.
Судове рішення переглядається в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відноситься до категорії «діти війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове -забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15 ) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
В 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом ( 489-16 ), на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.
Колегія суддів звертає увагу на те , що Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-111, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення , щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Проте , задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції не звернув уваги на процесуальні обмеження , встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк на звернення до суду за захистом свого права. Згідно з положенням ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як свідчать матеріали справи , позивач звернувся до суду 13.03.2009 року . Крім того , відповідач в запереченнях на позовну заяву наполягав на відмові в позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Суд першої інстанції , поновляючи позивачу процесуальний строк на звернення до суду , посилався на похилий вік позивача , необізнаність у законодавстві. Колегія суддів вважає , що ці причини не можуть бути визнані поважними, оскільки діючі Закони та рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, вони друкуються в засобах масової інформації та кожен бажаючий має можливість ознайомитись з ними в будь який час.
З огляду на наведене , колегія суддів вважає , що рішення прийнято передчасно, без проведення належної перевірки та з»ясування всіх обставин по справі , що мають значення для встановлення істини. Постанову суду першої інстанції слід скасувати ; у задоволенні позову - відмовити.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Лутугинському районі Луганської області - задовольнити. .
Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 22квітня 2009 року по справі № 2-а-1188/09/1215 ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Лутугинському районі Луганської області і про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги «Дітям війни» та стягнення державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2007 роки- скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Лутугинському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, визнання незаконним рішення про відмову у виплаті державної соціальної допомоги «Дітям війни» та стягнення державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2006-2007 роки- відмовити .
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.