21.10.2009 року Справа № Б15/358-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)
суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.
при секретарі судового засідання : Ковзиков В.Ю.
за участю представників сторін:
від ліквідатора: Хорішко А.В., довіреність № б/н від 20.10.09, представник;
від кредитора: Трепалюк О.В., довіреність № 010-01/3379 від 20.05.09, представник; Пархоменко О.Л., довіреність № 010-01/3378 від 20.05.09, представник;
розглянувши матеріали апеляційних скарг ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” Шистопала Петра Миколайовича, м.Дніпропетровськ та публічного акціонерного товариства “Державний експортно -імпортний банк України”, м. Дніпропетровськ в особі філії “Державного експортно -імпортного банку України” в м. Дніпропетровську
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року у справі № Б15/358-08
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Гоголя, 29)
до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” (49044, м.Дніпропетровськ, вул.Гоголя, 29)
про визнання банкрутом,-
Постановою від 30 грудня 2008 року (суддя Петренко Н.Е.) господарським судом Дніпропетровської області визнано товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік -до 30 грудня 2009 року; ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” призначено Шистопала П.М.; зобов'язано ліквідатора Шистопала П.М. вчинити певні дії пов'язані з процедурою ліквідації, зобов'язано ліквідатора у 10-ти денний строк опублікувати оголошення про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі; зазначено про те, що арешт накладений на майно майнових поручителів боржника зберігає свою чинність.
Не погодившись з вказаною постановою, її оскаржує в апеляційному порядку ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” Шистопал П.М. Просить змінити постанову господарського суду, шляхом викладення четвертого абзацу її резолютивної частини в наступній редакції: “Зобов'язати ліквідатора опублікувати оголошення про банкрутство в офіційному друкованому органі протягом 10 робочих днів з дня винесення постанови”.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що постановою від 30 грудня 2008 року суд зобов'язав ліквідатора у 10 -денний строк опублікувати оголошення про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі. Але на думку ліквідатора це є фактично не можливим, оскільки оскаржувана постанова винесена судом 30 грудня 2008 року, а термін опублікування оголошення про банкрутство боржника у 10 -денний строк закінчується 09 січня 2009 року. З урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів, як зазначає скаржник, першим робочім днем після винесення постанови є 08 січня 2009 року. Враховуючи підготовчі дії щодо забезпечення публікації оголошення про банкрутство боржника виконання покладеного на ліквідатора обов'язку в означений термін є технічно неможливим. Скаржник зазначає, що суд повинен був зобов'язати ліквідатора забезпечити публікацію оголошення про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі протягом 10 робочих днів з дня винесення постанови.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 січня 2009 року апеляційне провадження у справі № Б15/358-08 зупинено у зв'язку з надходженням касаційної скарги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” Шистопала П.М. на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 січня 2009 року та подальшим направленням вказаної справи до Вищого господарського суду України.
20 березня 2009 року з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року звернулося також відкрите акціонерне товариство “Державний експортно -імпортний банк України” в особі Дніпропетровської філії. Посилаючись на те, що банк є кредитором боржника, вважає, що господарський суд не мав правових підстав для введення ліквідаційної процедури, оскільки судом не було встановлено, чи дотримано вимог цивільного законодавства при прийнятті рішення та проведення ліквідаційної процедури за рішенням учасників боржника. Скаржник вказує, що господарський суд Дніпропетровської області неправильно застосував норми матеріального права, ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Філія відкритого акціонерного товариства “Укрексімбанк” в м. Дніпропетровську просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року скасувати, справу передати до суду на новий розгляд.
Ухвалою від 24 березня 2009 року апеляційна скарга Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Державний експортно -імпортний банк України” прийнята до розгляду, одразу зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перевірки Вищим господарським судом України ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 січня 2009 року і повернення справи до апеляційної інстанції (т.2 а.с.42).
07 жовтня 2009 року апеляційне провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду на 21 жовтня 2009 року.
21 жовтня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” тричі заявлявся відвід складу судової колегії, в задоволенні їх головою Дніпропетровського апеляційного господарського суду та першого заступника голови апеляційного господарського суду відмовлено.
Також заявлено відвід всьому складу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в задоволенні якого ухвалою голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду відмовлено.
В судовому засіданні 21 жовтня 2009 року представником ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” заявлене усне клопотання:
- про відкладення розгляду справи на тиждень, у зв'язку з необхідністю виклику в судове засідання особисто ліквідатора Шистопала П.М.;
- про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю приймання участі в судовому засіданні всіх кредиторів боржника, оскільки постанова про визнання банкрутом боржника зачіпає інтереси кредиторів.
В судовому засіданні 21 жовтня 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” заявлено спочатку в усній формі, потім в письмовій про відмову від апеляційної скарги.
Філія акціонерного товариства “Укрексімбанк” в м. Дніпропетровську заявила клопотання про зміну організаційно -правової структури банку з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство “Державний експортно -імпортний банк України”.
Відмова від апеляційної скарги апеляційним господарським судом не приймається, оскільки порушує права та охоронювані законом інтереси можливих кредиторів у справі, майнових поручителів боржника.
Перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників ліквідатора та кредитора судова колегія вважає, що апеляційні скарги ліквідатора Шистопала П.М. та філії “Укрексімбанк” в м. Дніпропетровську задоволенню не підлягають.
Провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” порушено 26 грудня 2008 року за заявою підприємства на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).
30 грудня 2008 року господарський суд визнав товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на 1 рік до 30 грудня 2009 року, ліквідатором призначив Шистопала П.М., якого зобов'язав провести певні дії пов'язані з процедурою ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” (т.1 а.с.85).
Незважаючи на те, що ліквідатор Шистопал П.М. оскаржує вказану постанову лише в частині строку, на протязі якого ліквідатор повинен забезпечити публікацію оголошення про банкрутство боржника в офіційному друкованому органі, апеляційний господарський суд згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України повинен перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Матеріали справи свідчать, що голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” Шистопал П.М. звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство підприємства на підставі ст. 51 Закону про банкрутство 25 грудня 2008 року.
До заяви додано протокол загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” від 24 грудня 2008 року на яких було прийнято рішення про ліквідацію товариства (т.1 а.с.23).
В заяві ліквідатор зазначив, що загальна вартість активів підприємства становить 12 452,2 тис. грн., у зв'язку з чим вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог його кредиторів.
До заяви додано баланс товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” станом на 30 вересня 2008 року (т.1 а.с.24), та баланс підприємства станом на 23 грудня 2008 року (т.1 а.с.26).
Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Відповідно ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявления кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (ч.3 ст.110 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст.111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Зі змісту ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 Цивільного кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що голова ліквідаційної комісії Шистопал П.М. звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з порушенням порядку припинення юридичної особи, передбаченого ст. 105 Цивільного кодексу України, публікація в друкованих засобах масової інформації про припинення юридичної особи розміщена не була, орган державної податкової служби про ліквідацію підприємства не повідомлявся, проміжний баланс не складався.
За наведених підстав були відсутні правові підстави для порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” за ознаками ст.51 Закону України про банкрутство.
Оскаржуючи постанову господарського суду від 30 грудня 2009 року Дніпропетровська філія відкритого акціонерного товариства “Державний експортно -імпортний банк України” посилається на те, що він є кредитором боржника, його вимоги розглянуті ліквідатором і включені до реєстру вимог кредиторів.
Стаття 51 Закону про банкрутство передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.
У зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у зазначеній процедурі банкрутства відсутня процедура розпорядження майном боржника та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно з ч.2 ст.51 Закону про банкрутство.
Відповідно до ч.3 зазначеної статті кредитори мають право заявляти свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом.
Таким чином, право на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору, оскільки інших учасників справи на цей час ще не має.
У зв'язку з цим конкурсні кредитори можуть оскаржити тільки ті судові рішення, які винесені після публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, та відповідно безпосередньо стосуються їх прав та обов'язків.
Отже, на час винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкрите акціонерне товариство “Державний експортно -імпортний банк України” не набув статусу кредитора, а відтак не мав права на подачу апеляційної скарги, у зв'язку з чим апеляційна скарга банку задоволенню не підлягає.
Заявлене товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” клопотання задоволенню не підлягають, оскільки ліквідатору Шистопалу П.М. було відомо про час та місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення № 4033 про вручення 16 жовтня 2009 року ухвали апеляційного господарського суду про поновлення апеляційного провадження і призначення дати судового засідання.
Що стосується виклику в судове засідання кредиторів у справі, то оскільки на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом у справі відсутні сторони, крім ліквідатора та боржника, не вбачається підстав для виклику в судове засідання представників кредиторів.
Клопотання філії акціонерного товариства “Укрексімбанк” в м.Дніпропетровську про зміну організаційно -правової форми банку підлягає задоволенню, оскільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2009 року № 375 змінена організаційно -правова форма банку з відкритого акціонерного товариства на публічне товариство, про що внесені відповідні зміни до Статуту відкритого акціонерного товариства “Державний експортно -імпортний банк України”, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
Згідно ст.25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво допускається на будь -якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що провадження у справі порушено безпідставно, без законних на то підстав, у зв'язку з чим постанова господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року підлягає скасуванню, провадження у справі припиненню. Саме з підстав незаконності порушення справи про банкрутство, неможливо прийняття відмови від апеляційної скарги.
Керуючись статтями 22, 25, 99, 78, п.1 ст.80, ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Здійснити процесуальне правонаступництво, змінивши відкрите акціонерне товариство “Державний експортно -імпортний банк України” на публічне акціонерне товариство “Державний експортно -імпортний банк України”.
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” в прийнятті заяви про відмову від апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП” Шистопала Петра Миколайовича, м.Дніпропетровськ та апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Державний експортно -імпортний банк України”, м. Дніпропетровськ в особі філії “Державного експортно -імпортного банку України” в м. Дніпропетровську залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року у справі № Б 15/358-08 скасувати.
Провадження у справі № Б15/358-08 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “ЧІП”, м.Дніпропетровськ припинити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя О.М. Виноградник
Суддя О.М. Лисенко