73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
20.10.2009 Справа № 9/95-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк", м. Одеса
до Малого приватного підприємства "Таврія", с. Нововоронцовка Херсонської області
про стягнення 511389,29 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Каленюк О.М., представник, довіреність №180909/1 від 18.09.2009р.;
від відповідача - не прибув.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду №503 від 21.08.2009р. справу № 9/95-09 передано на розгляд судді Ребристій С.В.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 511389 грн. 29 коп. заборгованості по генеральній угоді факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. по нарахованим і несплаченим відсоткам за користування факторинговим фінансуванням у тому числі поточні проценти у сумі 68287 грн. 44 коп.; прострочені проценти -417750 грн. 61 грн., пеня за прострочення сплати відсотків -25351 грн. 24 коп.
Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови генеральної угоди факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. та додаткових угод до неї, положення ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 1077 ЦК України.
У судовому засіданні 15.09.2009р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по генеральній угоді факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. у загальному розмірі 1 417 967 грн. 66 коп. у тому числі прострочену заборгованість за основним зобов”язанням по кредиту у розмірі 547800,00грн., прострочені відсотки на рахунках 20399018864006, 20393018864206, 20390018864306 (за період з 12.02.2009р. до 13.09.2009р.) -561802,13 грн.; відсотки за рахунком 20388018864006, нараховані за період з 01.09.2009 до 13.09.2009р.- 28365,53 грн. штраф за порушення відповідачем зобов”язань за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. -280 000,00 грн. та понесені судові витрати: 14179,67 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дану заяву суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Також 15.09.2009р. позивач надав до суду письмове пояснення щодо зміни його назви на Публічне акціонерне товариство “Імексбанк” в якому пояснив, що на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 28.07.2009р. №5 відбулась лише зміна назви банку на виконання вимог Закону України “Про акціонерні товариства” і рішення загальних зборів акціонерів банку про припинення юридичної особи шляхом перетворення або іншим способом не приймалось, підстави для здійснення процесуального правонаступництва відсутні. Дане пояснення з доданими до нього документами суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні подав письмовий відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає та стверджує, що позивач не надав належних доказів, які свідчать про фактичне нарахування відсотків за договором факторингу у бухгалтерському та податковому обліку та обгрунтованого розрахунку нарахованих процентів.Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Представник позивача проти доводів відповідача заперечує та наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою суду по справі від 15.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2009р., змінено назву позивача з Акціонерного комерційного банку “Імексбанк” на Публічне акціонерне товариство “Імексбанк” та зобов”язано позивача надати обгрунтований розрахунок нарахованих відсотків, документальні докази виконання договірних зобов”язань перед відповідачем по періодах. Відповідача було зобов”язано надати контрозрахунок штрафних санкцій та відзив за заявою про збільшення позовних вимог.
Відповідач вимоги суду виконав частково та надав суду 13.10.2009р. лише відзив на позовну заяву про зміну розміру позовних вимог в якій просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та стверджує, що договір факторингу, на якому грунтуються позовні вимоги позивача підписаний від імені відповідача не органом, а представником-юрисконсультом МПП “Таврія” -Сахарнадським Р.Р., який діє на підставі довіреності, посвідченої Виноградовою Н.М., державним нотаріусом Нововоронцовської державної нотаріальної контори 24 жовтня 2005р. за реєстровим №2151.
Представник відповідача стверджує, що Сахарнадський Р.Р. в порушення ч.3 ст. 92, ч.2 ст. 203, ч.1 ст. 238 ЦК України підписав вказаний договір з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рада засновників МПП “Таврія” не приймала відповідного рішення про залучення кредитних коштів у позивача, а статут МПП “Таврія” не передбачає права генерального директора передавати свої повноваження на підписання договорів третім особам на підставі довіреності.
Відповідач стверджує, що генеральна угода факторингу з регресом №22-юр/ф від 23.10.2007р., що укладена між позивачем і відповідачем суперечить ч.3 ст.92, ч.2 ст.203, ч.2 ст.207 ЦК України і є недійсною та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов”язані з його недійсністю.
Позивач проти доводів відповідача заперечує.
У судовому засіданні 13.10.2009р. оголошено перерву до 20.10.2009р. об 11 год. 40 хв., з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України та необхідністю витребування у позивача письмового пояснення за доводами відповідача.
У судовому засіданні 20.10.2009р. представником позивача надано письмове пояснення по справі стосовно повноважень осіб, які укладали генеральну угоду факторингу з регресом №22-юр/ф від 23.10.2007р., дане пояснення суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, але надіслав письмові клопотання про продовження строку вирішення спору у справі №9/95-09 строком на один місяць та витребування у позивача обгрунтованого розрахунку нарахованих відсотків за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. Дані клопотання суд долучив до матеріалів справи та прийняв до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні висловила усні заперечення проти клопотань відповідача і вважає їх такими, що спрямовані на затягування розгляду справи, а всі необхідні документи щодо виконання генеральної угоди факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. є в наявності в бухгалтерії відповідача.
Відповідач був належним чином інформований про дату час та місце проведення судового засідання і жодним чином не був позбавлений права забезпечити у судове засідання явку іншого уповноваженого представника, за таких обставин розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, відповідно до положень ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Матеріали справи свідчать, що відповідач- мале приватне підприємство “Таврія” у рамках дії генеральної угоди факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. та додаткових угод до неї, укладених з позивачем Публічним акціонерним товариством “Імексбанк” (Акціонерним комерційним банком “Імексбанк” в особі Нікопольського відділення АКБ “Імексбанк”), у відповідності до п.1.1, 1.2, 1.4 зазначеної угоди передав позивачу (Фактору) права вимоги оплати грошових коштів за поставку товарів з терміном остаточного виконання не пізніше 90 календарних днів з дати складання відповідних рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних по відношенню до третіх осіб та здійснення їх адміністрування з лімітом поточної заборгованості за правами у сумі 2 800 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення 01 грудня 2009 року.
Відповідно до п.2.7 угоди за здійснення факторингу відповідач (клієнт) зобов”язався сплачувати позивачу (фактору) за користування факторинговим фінансуванням на фактичну заборгованість за відступленим правом вимоги за весь період існування відсотки у розмірі 35% річних та 0,6% річних від номінальної вартості відступленого права вимоги за розрахункове обслуговування факторингових операцій.
Згідно п.3.3.1 та п.3.3.3 угоди клієнт зобов”язаний суворо дотримуватися положень угоди та в обумовлені терміни, тобто не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, сплатити нараховані відсотки за факторинговими операціями.
Але відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов”язання і станом на 27.07.2009р. мав борг перед позивачем у сумі 511 389, 29 грн., з якої: 68278,66грн.-поточні відсотки; 417750,61 грн.- прострочені відсотки; 25351,24 грн.-пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією за №134 від 22.07.2009р. з вимогою сплатити наявну заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та реагування.
У судовому засіданні 15.09.2009р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по генеральній угоді факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. у загальному розмірі 1 417 967 грн. 66 коп. у тому числі прострочену заборгованість за основним зобов”язанням по кредиту у розмірі 547800,00грн., прострочені відсотки на рахунках 20399018864006, 20393018864206, 20390018864306 (за період з 12.02.2009р. до 13.09.2009р.) -561802,13 грн.; відсотки за рахунком 20388018864006, нараховані за період з 01.09.2009 до 13.09.2009р.- 28365,53 грн. штраф за порушення відповідачем зобов”язань за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. -280 000,00 грн. та понесені судові витрати: 14179,67 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За своєю правовою природою дана заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідає положенням ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.
Відповідно до додаткової угоди №5 від 31.12.2008р. до генеральної угоди факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р., встановлено графік погашення заборгованості, а саме з серпня 2009р. по грудень 2009 року заборгованість по основному зобов”язанню за угодою має погашатися рівними частинами у розмірі 547 800,00 грн. щомісячно.
Положеннями ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов”язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов”язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов”язання клієнта перед фактором.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п.4.2 генеральної угоди факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. у випадку порушення клієнтом вимог п.п.3.3.1-3.3.15 угоди, клієнт зобов”язаний сплатити фактору штраф у розмірі 10% від ліміту максимальної суми поточної заборгованості за правами вимоги, вказаної в п.1.4 угоди за кожний випадок.
Станом на 14.09.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. становить: 1 417 967 грн. 66 коп. у тому числі прострочена заборгованість за основним зобов”язанням по кредиту у розмірі 547800,00грн., прострочені відсотки на рахунках 20399018864006, 20393018864206, 20390018864306 (за період з 12.02.2009р. до 13.09.2009р.) -561802,13 грн.; відсотки за рахунком 20388018864006, нараховані за період з 01.09.2009 до 13.09.2009р.- 28365,53 грн. штраф за порушення відповідачем зобов”язань за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. -280 000,00 грн.
Відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд відхиляє клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі №9/95-09 строком на один місяць та витребування у позивача обгрунтованого розрахунку нарахованих відсотків за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р., оскільки документів, наявних в матеріалах справи достатньо для вирішення спору по суті.
Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними документальними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі за збільшеним розміром позовних вимог у сумі 1 417 967 грн. 66 коп. у тому числі прострочена заборгованість за основним зобов”язанням по кредиту у розмірі 547800,00грн., прострочені відсотки на рахунках 20399018864006, 20393018864206, 20390018864306 (за період з 12.02.2009р. до 13.09.2009р.) -561802,13 грн.; відсотки за рахунком 20388018864006, нараховані за період з 01.09.2009 до 13.09.2009р.- 28365,53 грн. штраф за порушення відповідачем зобов”язань за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. -280 000,00 грн.
Доводи відповідача суд відхиляє через їх недоведеність та невідповідність як нормам матеріального права так і фактичним обставинам справи.
Понесені позивачем витрати зі сплати Державного мита в сумі 14179 грн. 67 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.
За згодою представника позивача у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного ст.ст. 525, 526, 530, 1077 ЦК України керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги за збільшеним розміром позовних вимог задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Таврія” (74200, Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Степова, 22а, о/п/р 26008018864001 в ПАТ “Імексбанк”,м. Нікополь, МФО 328384, код ЄДРПОУ 14129039) на користь Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна, 12-а, кор.рах. 12000009999027 в НБУ МФО 328384, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість у сумі 1 417 967 грн. 66 коп. у тому числі прострочена заборгованість за основним зобов”язанням по кредиту у розмірі 547800,00грн., прострочені відсотки на рахунках 20399018864006, 20393018864206, 20390018864306 (за період з 12.02.2009р. до 13.09.2009р.) -561802,13 грн.; відсотки за рахунком 20388018864006, нараховані за період з 01.09.2009 до 13.09.2009р.- 28365,53 грн. штраф за порушення відповідачем зобов”язань за генеральною угодою факторингу №22-юр/ф з регресом від 23.10.2007р. -280 000,00 грн., 14179 грн. 67 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
4. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.В. Ребриста
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України,
21 жовтня 2009 року.