73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
20.10.2009 Справа № 17/46-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі міського комунального управління "Херсонтеплоенерго", м. Херсон
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про стягнення 2638 грн. 64 коп.
за участю прокурора обласної прокуратури Павленко І. В.
та представників сторін:
від позивача - Ткач Т. А., дов. № 481-15 від 24.02.09р.
від відповідача - не з'явився.
Прокурор Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі міського комунального управління "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 2638 грн. 64 коп. боргу за поставлену в період з грудня 2008 року по квітень 2009 року включно в межах договору від 24.09.07р. № 1089 теплову енергію, з яких 1449 грн. 75 коп. основного боргу, 319 грн. 37 коп. пені, 138 грн. 80 коп. штрафу, 544 грн. 82 коп. інфляційних збитків та 21 грн. 14 коп. річних.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором у повному обсязі, що змусило прокурора звернутися до суду за захистом майнових прав МКП "Херсонтеплоенерго".
06 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог до 3317 грн. 39 коп., з яких 2638 грн. 64 коп. основної заборгованості, 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 34 грн. 92 коп. річних , 424 грн. 82 коп. пені та 184 грн. 71 коп. штрафу.
Заявою від 13 жовтня 2009 року позивач скорегував збільшені позовні вимоги до 3317 грн. 38 коп., що обґрунтовано допущенням арифметичних помилок при оформленні заяви про збільшення позовних вимог.
Заяви позивача прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Відповідач належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, письмового відзиву на позовну заяву не надав, явку свого уповноваженого представника у судові засідання 29.09.09р., 08.10.09р., 16.10.09р. та 20.10.09р. не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Як свідчить поштове повідомлення № 3684118, ухвалу про порушення провадження у справі від 09.09.2009 р. відповідач отримав 15.09.09р.
Суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для використання можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України, та розглядає справу по суті за наявними в ній доказами на підставі ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, суд -
24 вересня 2009 року між МКП "Херсонтеплоенерго" (постачальником) та ПП ОСОБА_1 (споживачем) укладено договір про постачання теплової енергії № 1089, за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу для опалення теплову енергію а останній зобов'язався оплачувати надану послугу у порядку, визначеному договором.
Відповідно до п.6.6 договору, оплата здійснюється споживачем не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, які вручаються споживачу щомісяця, а останній, відповідно до п.6.8 договору, не пізніше 20 числа кожного місяця повинен прибути на підприємство позивача для отримання відповідного рахунку.
Умовами 7.3.3 договору передбачено право постачальника нараховувати пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, а також штраф у розмірі 7 відсотків від розміру грошового зобов'язання, яке не було виконане понад 30 календарних днів.
Згідно з даними облікової картки споживача (а. с. 9), в грудні 2008 року у останнього виникла заборгованість за надані в межах договору послуги у розмірі 255 грн. 55 коп., яка до 01 травня 2009 року збільшилася до 2638 грн. 64 коп.
Виконуючи п.6.8 договору відповідач прибував до позивача для отримання рахунків за послуги надані в грудні 2008 року, січні та квітні 2009 року, в тому числі підписавши без зауважень до якості наданих послуг акти виконаних робіт за дані періоди. Для отримання решти рахунків відповідач не з'являвся, в зв'язку з чим рахунки та акти виконаних робіт за лютий та березень 2009 року були надіслані відповідачу з супровідним листом від 14.04.2009р. за вих. № 382-07.
Оскільки за умовами договірних відносин за даними актами та рахунками повинен був з'явитися сам відповідач, приймаючи до уваги наявність доказів надсилання відповідачу актів та рахунків за лютий та березень 2009 року, суд вважає останнього належним чином повідомленим про наявність та розмір грошових зобов'язань, які виникли в лютому та березні 2009 року.
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Застосування пені за порушення строків сплати грошових зобов'язань умовами обох договорів передбачено.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Заява позивача про збільшення позовних вимог не виходить за межі положень ст.22 ГПК України, та заявлена до вирішення спору по суті. Крім того, заяву позивача підтримав прокурор, та наполягає на її задоволенні.
За таких обставин, заява позивача про збільшення позовних вимог до 3317 грн. 38 коп., з яких 2638 грн. 64 коп. основної заборгованості, 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 34 грн. 92 коп. річних , 424 грн. 82 коп. пені та 184 грн. 70 коп. штрафу суд визнає обґрунтованою. Враховуючи збільшення позовних вимог, суд, станом на 20 жовтня 2009 року, визначає ціну позову у розмірі 3317 грн. 38 коп., з яких 2638 грн. 64 коп. основної заборгованості, 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків, 34 грн. 92 коп. річних , 424 грн. 82 коп. пені та 184 грн. 70 коп. штрафу.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2638 грн. 64 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Положеннями п.2 ч.3 ст.231 ГК України передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково, окрім пені, річних та інфляційних збитків, стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Умови договору в частині розміру та способу застосування штрафу не виходять за межі вказаної норми Закону, а кінцевий строк виконання відповідачем грошових зобов'язань у сумі 2638 грн. 64 коп., які, станом на час звернення прокурора до суду не виконані, настав в квітні 2009 року, тобто більше ніж 5 місяців тому.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 184 грн. 70 коп. (7% від 2638 грн. 64 коп.) також підлягають задоволенню.
З наданих розрахунків пені, річних та інфляційних збитків вбачається, що дані зобов'язання обраховані починаючи з 01 травня 2009 року, тобто після настання строку виконання грошових зобов'язань в сумі 2638 грн. 64 коп. та по 08.10.09р. включно, тобто до перебігу шестимісячного строку для нарахування, зокрема, пені, обмеженого положеннями ч.6 ст.232 ГК України.
Втім, щодо грошових зобов'язань по пені, передбаченої ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнено в разі прострочення.
Так, відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
При перевірці відповідності нормам Закону заявленого до стягнення розміру пені судом також було взято до уваги і зміни розміру облікових ставок НБУ, які відбулися 15.06.09р. та 12.08.09р. та встановлено, що розрахунок пені нормам закону не відповідає.
За обрахунком суду максимально допустимим до стягнення в межах даного спору розмір пені не може перевищувати 256 грн. 02 коп.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 424 грн. 82 коп. пені підлягає частковому задоволенню, в сумі 256 грн. 02 коп.
Норми ст. 625 ЦК України допускають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.
В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.
Перевіркою розрахунків річних та інфляційних збитків встановлено, що заявлені до стягнення 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 34 грн. 92 коп. річних не виходять за межі максимально допустимих до стягнення в межах даного спору сум.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 34 грн. 92 коп. річних підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 3148 грн. 58 коп., з яких 2638 грн. 64 коп. основного боргу, 256 грн. 02 коп. пені, 184 грн. 70 коп. штрафу, 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 34 грн. 92 коп. річних.
Решта позовних вимог в частині стягнення 168 грн. 80 коп. пені підлягають залишенню без задоволення за необґрунтованістю.
Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь держбюджету, стягуються 96 грн. 81 коп. витрат по оплаті державного мита та 223 грн. 99 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час та місце виготовлення його повного тексту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст. ст. 549, 625, 903 ЦК України, ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Визначити ціну позову у розмірі 3317 грн. 38 коп.
2. Позов задовольнити частково, в сумі 3148 грн. 58 коп.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ31653320, р/рах. 26003060153834 в ХФ "Приватбанк", МФО 352479) 2638 грн. 64 коп. основного боргу, 256 грн. 02 коп. пені, 184 грн. 70 коп. штрафу, 34 грн. 30 коп. інфляційних збитків та 34 грн. 92 коп. річних.
4. В решті позовних вимог в частині стягнення 168 грн. 80 коп. пені відмовити.
5. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь державного бюджету (отримувач: Відділення Держказначейства м. Херсон Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, р/рах. 31119095700002, МФО 852010 призначення платежу: держмито в доход держбюджету код 22090200 символ звітності 095) 96 грн. 81 коп. державного мита.
6. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь державного бюджету (р/рах. 31212259700002 Банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 ЄДРПОУ 24104230 отримувач УДК м. Херсона код 22090200 символ звітності 259) 223 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М. Б. Сулімовська
Рішення складене у повному обсязі
та підписане 23 жовтня 2009 року.