73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
26.10.2009 Справа № 7/147-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Петропласт", м.Каховка
до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі регіонального відділення у м.Херсоні,
про розірвання договору поруки
за участю
представників сторін:
від позивача: Поперечна Л.В., представник, дов. від 17.08.2009р., Літвінова Т.В., представник, дов. від 27.11.2008р.
від відповідача: Пуляєва Н.С.- представник, дов. від 20.10.2009р. (у справі)
Сутність справи: Позивач (ТОВ "Петропласт", м.Каховка, код ЄДРПОУ 31947354) звернувся з позовом, в якому просить суд розірвати укладений з відповідачем ( Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі регіонального відділення у м.Херсоні, м.Херсон, ідент. код 21685166) договір поруки №SR 08-205/Н00 від 15.05.2008р., відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником кредитних зобов'язань за договором кредиту №CR 08-217/Н00 від 07.05.2008р.
Обгрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що згідно договору про надання кредиту №CR 08-217/Н00 від 07.05.2008р. приватному підприємству "Примтекс" (позичальник) було надано кредит у сумі 2988 тис. доларів США.
Виконання зобов'язання по поверненню кредита було забезпечено укладеним 15.05.2008р. між позивачем і відповідачем договором поруки № SR 08-205/Н00. Відповідно до п.2.2 договору поруки розмір забезпеченого порукою зобов'язання дорівнює сумі фактично наданого кредиту, нарахованих процентів, пені, штрафів, сум компенсацій, відшкодувань, витрат; збитків, понесених (здійснених) кредитором у зв'язку з виконанням договору кредиту.
На момент укладення договору поруки позивач виходив з того, що сума основного зобов'язання дорівнює 17 856 288грн., що відповідає офіційному курсу долара США до гривні у еквіваленті 5,976грн. за 1 дол. США станом на 15.05.2008р. відповідно до офіційного курсу Національного банку України.
За період з травня 2008р. по теперішній час відбулось непередбачуване зростання курсової різниці між офіційним курсом гривні до долара, який на момент подачі позову становив 7грн. 60коп. за 1 долар США, в зв'язку з чим сума основного зобов'язання по тілу кредита зросла до 22 708 800грн., що на 4852512грн. більше первісної суми.
З посиланням на приписи ч.1 ст.559 ЦК України зазначає, що в зв'язку зі збільшенням курсової різниці без фактичної згоди поручителя мала місце зміна зобов'язання, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Зазначена обставина є підставою для припинення поруки.
Незважаючи на те, що сума кредиту у доларах США залишилася незмінною, з врахуванням положень статті 99 Конституції України, статті 533 ЦК України, статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, хоча стаття 524 ЦК України дозволяє сторонам у зобов'язаннях виражати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, його виконання має бути проведено у гривнях.
На момент укладення договору поруки ТОВ "Петропласт" як поручитель розраховував на суму зобов'язань, виходячи з курсу 5,976грн. за 1 дол. США, для погашення якого мав достатньо грошових коштів та активів.
В наступний час суттєво змінилася фінансово-економічна ситуація в державі, що призвело до зменшення прибутку, збільшення вартості сировини, значного збільшення виплат за кредитними угодами, що робить неможливим в подальшому виконання зобов'язань за договором поруки №SR 08-205/Н00 від 15.05.2008р.
Крім того, банк, не повідомивши поручителя, застосував збільшену процентну ставку за користування кредитними коштами.
Зважаючи на викладені обставини, позивач звернувся до відповідача з листом від 22.06.2009р. за вих.№198-01, в якому повідомив про розірвання договору поруки в порядку, передбаченому статтею 188 ГК України.
Відмова банка прийняти пропозицію про розірвання договору поруки була підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач позов не визнає, у наданих суду запереченнях зазначає на безпідставне посилання позивача на приписи ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки протягом періоду дії кредитного договору жодних змін щодо збільшення зобов'язань до нього учасниками не вносилося.
Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, порукою забезпечено вимоги кредитора щодо виконання позичальником за кредитним договором всіх та кожного зобов'язання у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк та у такому порядку, як це встановлено в договорі про зобов'язання, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями, які можуть бути укладені кредитором та позичальником у майбутньому.
Що стосується збільшення на 2% процентної ставки за користування кредитом у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником кредитних зобов'язань, то її застосування відповідно до укладених договорів кредиту та поруки передбачено у автоматичному режимі без укладення будь-яких додаткових угод шляхом повідомлення позичальника про таке збільшення. Зазначена умова прописана у пункті 2.1 договору поруки і входить до обсягу відповідальності поручителя.
Відповідач зазначає, що договір поруки, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед кредитором за виконання позичальником кредитних зобов'язань за договором кредиту №CR 08-217/Н00 від 07.05.2008р. укладений відповідно до положень чинного законодавства та в межах наданих банку повноважень, має виконуватися в порядку та на умовах згідно з досягнутою сторонами домовленістю, підстави для його розірвання відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
07 травня 2008р. між відповідачем (банк) та суб'єктом господарювання - ПП "Примтекс", м.Херсон, код ЄДРПОУ 30768411 (позичальник) укладений договір кредиту №CR 08-217/Н00 , згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в межах встановленого ліміта фінансування 2988 тис. доларів США, а останній виконувати зобов'язання по його погашенню на умовах, встановлених домовленістю сторін.
У пункті 1.4 кредитного договору сторони передбачили умови повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, умови збільшення (зменшення) процентної ставки, уплати пені за несвоєчасне погашення основного зобов'язання за кредитом та процентах, штрафу за нецільове використання кредиту.
Позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 07.05.2014р. (п.1.6 договору кредиту).
Відповідно до п.1.11 договору кредиту платежі щодо повернення кредиту, сплати процентів за кредитом мають бути здійснені позичальником у валюті кредиту в порядку та на умовах, встановлених договором; інші платежі, що розраховуються у валюті кредиту, підлягають виконанню у валюті України (гривнях), виходячи з курсу Національного Банку України або міжбанківського валютного курсу на день виконання (сплати).
Виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечено укладеним між відповідачем (банк) і позивачем (поручитель) договором поруки №SR 08-205/Н00 від 15.05.2008р.
Відповідно до розділу 2 договору поруки, порукою забезпечено вимоги кредитора щодо виконання позичальником усіх зобов'язань у такому ж розмірі, такій валюті, строки та порядку, як передбачено в договорі кредиту, у тому числі з будь-якими змінами та доповненнями, укладеними до договору кредиту в майбутньому. Так, порукою забезпечено повернення кредиту, що складає 2988тис. доларів США у строк до 07.05.2014р.; процентів за користування кредитом в доларах США за ставкою LIBOR+ 8,25%; комісії за управління кредитом - у гривні із застосуванням встановленого Національним банком України курсу гривні до долару США; збільшення процентної ставки; пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на момент нарахування пені за кожен день прострочки платежу; штрафу за нецільове використання кредиту в розмірі 25% від суми, використованої не за цільовим призначенням; будь-яких інших сум, що підлягають сплаті згідно зобов'язань за кредитною угодою. У разі змін розміру зобов'язання після укладення договору поруки, у тому числі й збільшення, таке зобов'язання забезпечується порукою у повному обсязі.
У застереженнях, встановлених у розд.2 договору поруки, сторони поширили дію поруки та надали свою згоду на забезпечення зобов'язання позичальника з врахуванням змін та доповнень до кредитного договору незалежно від їх відображення в договорі поруки.
Пунктом 2.3 розд.2 договору поруки його учасники також передбачили, що у разі зміни розміру зобов'язання за кредитним договором після укладення договору поруки, у тому числі й в частині збільшення, таке зобов'язання забезпечується цією порукою у повному розмірі.
В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за договором кредиту в частині своєчасної та у повному обсязі сплати основного зобов'язання за кредитом та процентів за користування кредитними коштами, банк звернувся до позивача як поручителя з листом за вих.№НОО-01-10/410 від 12.05.2009р., у якому повідомляв про існування у ПП "Примтекс" кредитного боргу та звернувся з вимогою до позивача як поручителя виконати умови пунктів 2.1 та 3.1 договору поруки, після чого ТОВ "Петропласт" звернувся до відповідача з листом за вих.№198-01 від 22.06.2009р. про розірвання договору поруки з моменту отримання пропозиції відповідно до ст.188 ГК України та заміну поручителя на іншого.
Одержавши відмову (лист. ЗАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення в м.Херсоні від 03.07.2009р. №400-01-10/557), позивач ініціював позов про розірвання укладеного договору поруки у судовому порядку.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм юридичну оцінку, суд визнав позов необгрунтованим та відмовляє у його задоволенні з врахуванням наступного.
Як встановлено з фактичних матеріалів справи, на підставі договору про надання кредиту №CR 08-217/Н00, відповідач надав суб'єкту господарювання - ПП "Примтекс" кредит у сумі 2988 тис. доларів США, а останній зобов'язався його повернути на умовах, встановлених цим договором.
Належне виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено укладеним між банком та ТОВ "Петропласт" договором поруки №SR 08-205/Н00 від 15.05.2008р.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. (ст.553 ЦК України)
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч.1, 2 ст.554 ЦК України)
Отже, Цивільний кодекс встановлює рівний обсяг відповідальності поручителя та боржника перед кредитором, якщо інше не передбачено договором поруки. Це означає, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання, поручитель зобов'язаний сплатити кредитору не лише основну суму боргу, але й проценти, пеню, штрафи та збитки, визначені відповідно до положень основного зобов'язання, укладеного між кредитором та боржником.
З системного аналізу кредитної угоди та договору поруки вбачається наступне: відповідно до пункту 1.4 (п.п.1.4.1-1.4.7) кредитного договору №CR 08-217/Н00 позичальник зобов'язався сплатити банку кредит, проценти за користування кредитними коштами, збільшену на 2% процентну ставку за користування кредитом у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.2.3.1 (з підпунктами), 2.3.5-2.3.7, 2.3.9-2.3.11, 2.3.13-2.3.20. При цьому сторони погодились, що таке збільшення процентної ставки здійснюється автоматично в разі настання зазначених у цьому пункті обставин та не потребує укладення будь-якої додаткової угоди до цього договору. Банк повідомляє позичальника про таке збільшення протягом 10 банківських днів з дати перегляду процентної ставки.
У пункті 2.1 (підпункти 2.1.1-2.1.5) договору поруки, порукою забезпечено вимоги кредитора щодо виконання позичальником всіх та кожного зобов'язання, передбаченого кредитним договором, у таких розмірі, порядку та валюті, як встановлено кредитним договором, а також змінами та доповненнями, які можуть бути укладені між банком та позичальником у майбутньому.
Порукою також забезпечено і збільшення процентної ставки за умови настання обставин, що передбачені положеннями кредитного договору (про зобов'язання), зокрема, його пунктами 1.4.1, 1.4.2, 2.1.2 Процентна ставка збільшується на 2% річних в порядку та на умовах, що встановлені кредитним договором, тобто автоматично без укладення будь-яких додаткових угод.
Отже, сторони добровільно, на договірних засадах досягли домовленості щодо обсягу поручительства, у тому числі й відносно автоматичного збільшення на 2% процентної ставки за користування кредитом у випадку порушення позичальником кредитних зобов'язань.
Враховуючи викладене, посилання позивача на односторонню зміну кредитором зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, не грунтується на фактичних обставинах справи, є безпідставним і судом до уваги не приймаються.
Частиною 1 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Збільшення процентної ставки на 2% у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором прописано та передбачено умовами як кредитного договору, так і договору поруки, отже, це збільшення основного зобов'язання входило до обсягу забезпечення та відповідальності поручителя, і не може бути підставою для розірвання та подальшого припинення договору поруки.
Не є збільшенням основного зобов'язання у розумінні приписів частини 1 ст.559 ЦК України і зростання суми зобов'язання в зв'язку з непередбачуваним ростом курсової різниці української гривні, внаслідок чого тіло кредита у гривнєвому еквіваленті до долару з 17 856 288грн. зросло до 22 708 800грн.
Основне зобов'язання залишилось незмінним і складає 2998 тис. долларів США, сплату яких сторони передбачили та зобов'язались проводити за встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долару, що не суперечить умовам кредитного договору (п.1.11 "застереження щодо валюти платежів"), а також правовим нормам ст.99 Конституції України, ст.ст.524, 533 ЦК України, ст.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч.3 ст.1 Закону України "Про Національний банк України".
Цивільний кодекс України у статті 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.
Правовими нормами статей 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, розірвання договору внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання не допускається.
У пункті 8.2 договору поруки сторони досягли домовленості, що договір поруки припиняється з моменту виконання кожною з сторін своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки.
Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
За приписами частин 1 та 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Позивач не довів належними доказами факту істотного порушення відповідачем договору поруки, тому вимога про розірвання договірних відносин з банком є безпідставною.
Щодо значного збільшення курсової різниці гривні до долару та фінансової кризи, і, як наслідок погіршення фінансового стану підприємства, то виходячи з правової норми статті 42 ГК України, підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність.
Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на суб'єкт підприємницької діяльності тягаря несприятливих наслідків такої діяльності, навіть коли такі наслідки не пов'язані з винною поведінкою останього.
З огляду на викладене, суд не має правових підстав для розірвання укладеного між сторонами договору поруки, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.О. Задорожна