Головуючий у 1 інстанції - Карпенко О.М.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
08 лютого 2017 року справа № 234/15626/16-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участі позивача особисто, відповідача Готуна І.В., представника апелянта Семібратової Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 11 листопада 2016 року у справі № 234/15626/16-а за позовом ОСОБА_4 до інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську рядового поліції Готуна Івана В'ячеславовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач 17.10.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську рядового поліції Готуна В'ячеславовича, в якому просив: визнати дії інспектора роти № 4 УПП м. Краматорська та Слов'янська рядового поліції Готун І.В. щодо складання постанови серії АР № 336588 від 11.10.2016 року про притягнення його за ч. 2 ст. 122 КУпАП - неправомірними; скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 336588 від 11.10.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 11 листопада 2016 року у справі № 234/15626/16-а адміністративний позов задоволено.
Визнано незаконною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 336588 від 11.10.2016 року, складену відносно ОСОБА_4, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Справу про адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрито.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управлінням патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив права Департаменту патрульної поліції, що виразилося в незалученні останнього до участі у справі, хоча частина позовних вимог впливала на права та обов'язки Департаменту, що позбавило останнього можливості висловити свою позицію у справі та порушило принципи законності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом.
Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції при винесенні постанови, порушив норми матеріального та процесуального права, неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, і, як наслідок, судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Посилається на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України та зазначає, що під час патрулювання 11.10.2016 року відповідачем разом зі своїм напарником було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме: водій, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2, порушив правила користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, чим порушив п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою припинення вказаного правопорушення, а також забезпечення дотримання вимог Правил дорожнього руху було складено постанову серії АР № 336588 та було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425,00 грн.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 69-71, 146 КАС України, ст. 251 КУпАП, що виразилося у не прийнятті до уваги показання свідка ОСОБА_5 та відеозапису, який був наданий відповідачем.
25.01.2017 року апелянтом було надано до суду доповнення до апеляційної скарги.
Представник апелянта та відповідач у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, переглянувши відео фіксацію, зроблену інспектором Управління патрульної поліції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено.
11.10.2016 року інспектором роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську рядовим поліції Готун І.В. було винесено постанову серії АР № 336588 у справі про адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення про порушення ОСОБА_4 п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. (а.с. 4).
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що законодавство України зобов'язує суб'єкта владних повноважень, після встановлення факту правопорушення, викликати особу для складання постанови по справі про адміністративне правопорушення та у разі незгоди особи з допущеним правопорушенням, скласти протокол про адміністративне правопорушення. Відповідачем такий протокол складений не був.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_4, але вважає, за необхідне мотивувальну частину викласти наступним чином.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Органи Національної поліції на виконання статті 222 КУпАП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: в тому числі про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно оскаржуваної постанови 11.10.2016 року о 15:00 годині ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1, порушив п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, а саме: порушив правила користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху (а.с. 24).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктами 9.1, 9.2 Правил визначено, що попереджувальними сигналами є: а) сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; б) звукові сигнали; в) перемикання світла фар; г) увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; ґ) увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; д) увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п. 9.4 Правил, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути незрозумілим для інших учасників руху.
Пунктами 10.1, 10.3, 10.4 Правил визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Перестроювання - це зміна в процесі руху положення транспортного засобу в межах поперечного профілю, пов'язане зі зміною смуги руху.
Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов'язаний хоча б з незначною зміною напрямку руху по відношенню до поздовжньої осі проїзної частини.
Пункт 1.10 Правил маневрування (маневр) визначає як початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
В позовній заяві позивач зазначає, що 11.10.2016 року він рухався по провулку Трудовому сел. Іванівка м. Краматорська, який є головною дорогою.
Колегією суддів було досліджено відеозапис з камери поліцейського, з якого вбачається, що позивач 11.10.2016 року о 15:00 годині керуючи автомобілем ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 рухався по провулку Трудовому сел. Іванівка м. Краматорська, вказана дорога є головною.
З відеозапису вбачається, що позивач не змінював напрямку руху, не здійснював повороту, не змінював смугу руху (вона на цій дорозі взагалі одна щодо напрямку руху).
Отже, твердження відповідача щодо порушення позивачем правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху, що передбачено п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, є хибними.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, наведеними нормами визначено, що позивач, як водій транспортного засобу, повинен виконувати встановлені діючим законодавством правила дорожнього руху.
Суд першої інстанції мав можливість належно перевірити дійсні обставини справи, дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України та дійти правильного юридичного висновку щодо прав і обов'язків сторін, правомірності їхніх дій у спірних правовідносинах.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи не знайшло своє підтвердження наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому відповідач неправомірно притягнув його до адміністративної відповідальності та визначив адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно задовольнив позовні вимоги позивача, але із помилковим застосуванням норм матеріального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлене судове рішення з частковим порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його зміни.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в м. Краматорську та Слов'янську Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 11 листопада 2016 року у справі № 234/15626/16-а - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в іншій редакції.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 13 лютого 2017 року.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко