про повернення апеляційної скарги
"23" січня 2017 р.справа № 215/412/16-а (2-а/215/24/16)
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 2 лютого 2016 року у справі № 215/412/16-а (2-а/215/24/16) за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02.02.2016 року адміністративний позов повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу. Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись при цьому на скрутне матеріальне становище.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту встановлений строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
20.01.2017 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом повторного заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись при цьому на скрутне матеріальне становище. На підтвердження своєї позиції надав відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків № 26668/10/04-83-08-24 від 10.11.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити її від сплати судового збору.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Положеннями статті 10 КАС України розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про відстрочення від сплати судового збору.
До того ж, звільнення від сплати судового збору на певний строк є безпосереднім правом, а не обов'язком суду.
Сплата ж судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
При цьому, посилання ОСОБА_1 на відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.11.2016 року не підтверджує його тяжкий майновий стан, оскільки документ не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан особи на час подання апеляційної скарги, яка може мати і інші джерела доходу.
Також безпідставним є посилання на положення п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", оскільки ця норма містить обмеження щодо справляння судового збору при поданні позовної заяви та не застосовується при поданні апеляційної скарги.
За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки апелянтом вимоги ухвали суду від 12 грудня 2016 року, якою апеляційна скарга апелянта залишена без руху, не виконані і недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 2 лютого 2016 року у справі № 215/412/16-а (2-а/215/24/16)- повернути апелянту.
Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя С.Ю. Чумак