09 лютого 2017 рокусправа № 804/7575/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.
суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі №804/7575/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним дій та скасування рішень, -
ОСОБА_1 07 листопада 2016 року звернулось до суду з позовом до Національної поліції України яку замінено судом першої інстанції на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) згідно з яким, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року №116 Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України;
- визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації позивача;
- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.09.2016 р. та зазначене в Розділі IV атестаційного листа Результати атестування (висновок атестаційної комісії), а саме: 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке прийняте стосовно позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що законних підстав для проведення його атестування не було, рішення атестаційної комісії не є мотивованим, оскільки як під час співбесіди так і в атестаційному листі були відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, проте, за результатами співбесіди прийнято рішення про звільнення через службову невідповідність.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року №116 Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення (висновок) атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.09.2016 р. та зазначене в Розділі IV атестаційного листа результати атестування (висновок атестаційної комісії), а саме: 4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке прийняте стосовно позивача.
У задоволені позову в іншій частині відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного рішення. Крім того інші позовні вимоги є такими, що «втратили свою актуальність».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не були враховані докази подані відповідачем, та не надано їм належної оцінки; не залишено позов без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1о/с відповідно до Розділу ХІ Закону №580-VIII призначено прибувшого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадового окладу згідно з штатного розпису, з 07.11.2015 року позивача, який мав спеціальне звання старшого сержанта міліції, поліцейським полку поліції особливого призначення, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції.
Позивачем складено Присягу поліцейського відповідно до ст.64 Закону України «Про національну поліцію».
Позивача безстроково призначено на постійну, а не тимчасову посаду, та з установленням посадового окладу згідно штатного розпису, позивач вступив на службу у поліції.
13.09.2016 складений атестаційний лист старшого сержанта поліції ОСОБА_1 із висновком «Займаній посаді відповідає».
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.08.2016 №2356 оголошено персональний склад атестаційної комісії №21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Позивачем пройдено тестування, із отриманням за тестом на загальні здібності та навички 33 бали з 60 можливих, за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) 23 бали із 60 можливих.
Згідно із протоколом № 15.00035663.0074867 від 13.09.2016, членами атестаційної комісії під час проведення атестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, які було зібрано на особу, яка проходить атестування, а саме: декларацію про дохід, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», інформацію із відкритих джерел; також були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше, та прийнято рішення « 4 - Займаній посаді не відповідає», виходячи з «низьких результатів тестування та неналежних показників службової діяльності, низького рівня теоретичних знань.
З інформаційної довідки від 29.02.2016 року вбачається, що у позивача відсутні діючі дисциплінарні стягнення, заохочувався 3 рази.
Отже, враховуючи зазначені обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що вони спростовують твердження атестаційної комісії про низькі показники службової діяльності позивача, а надані позивачем відповіді на поставлені питання не дають однозначного висновку про низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, незнання законів України, кримінального процесуального кодексу України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність на займаній посаді.
Крім того, щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Національної поліції України в частині включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, що складений на виконання підпункту 1 пункту 2 наказу Національної поліції України від 26 листопада 2015 року № 116 Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України (які ухвалою суду першої інстанції від 05.12.2016 року було залишено без розгляду) та визнання протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації позивача суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у їх задоволені у зв'язку з втратою ними актуальності.
Правомірність та обґрунтованість вказаних дій та рішень відповідачів є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідачем прийняте протиправно, а інші позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.11.2015 року №1о/с відповідно до Розділу ХІ Закону №580-VIII призначено прибувшого з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та з установленням посадового окладу згідно з штатного розпису, з 07.11.2015 року позивача, який мав спеціальне звання старшого сержанта міліції, поліцейським полку поліції особливого призначення, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції (а.с. 16).
Позивачем складено Присягу поліцейського відповідно до ст.64 Закону України «Про національну поліцію» (а.с. 21).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.08.2016 №2356 оголошено персональний склад атестаційної комісії №21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 17).
01.03.2016 року складений атестаційний лист старшого сержанта поліції ОСОБА_1 із висновком «Займаній посаді відповідає». В який внесено результати пройденого 13.09.2016 року позивачем атестування, згідно з якими позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. За результатами тестування позивачем пройдено тестування, із отриманням за тестом на загальні здібності та навички 33 бали з 60 можливих, за тестом на знання законодавчої бази (професійний тест) 23 бали із 60 можливих. 30.09.2016 року позивача було ознайомлено з результатами атестування (а.с. 15).
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що про порушення його прав діями щодо проведення атестації та рішенням (висновком) атестаційної комісії № 21 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області позивач дізнався після вчинення дій щодо проведення атестації позивача, а саме 13.09.2016 року, а щодо рішення - після ознайомлення його з результатами атестування - 30.09.2016 року про, що свідчить підпис позивача в атестаційному листі (а.с.15).
Таким чином враховуючи те, що з позовом до суду адміністративної юрисдикції позивач звернувся 07.11.2016 року, ним пропущено встановлений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строку для звернення до суду з цим позовом.
Клопотання про поновлення цього строку позивач суду не надав.
З огляду на частину 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вирішуючи спірні відносини допустився порушення процесуального законодавства не застосувавши до спірних відносин місячний строк звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, а також те, що позивач підстави для поновлення строку звернення до суду в позові не зазначив та позовна заява з доданими до неї документами не містить підстав для його поновлення, суд апеляційної інстанції зробив висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду, в зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі №804/7575/16 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 10 лютого 2017 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко