08.02.2017 року Справа № 904/8907/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
секретар: Погорєлова Ю.А.
за участю:
від скаржника: Горбатко А.І., довіреність №1742/04-03-10-36 від 24.10.2016 р.;
інші учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року
у справі № 904/8907/16
за заявою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області
до боржника Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи", смт. Царичанка
про визнання грошових вимог
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року у справі № 904/8907/16 (суддя - Калиниченко Л.М.) повернуто заяву Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" в розмірі 2 209 882,69 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року у даній справі, заяву Дніпродзержинської ОДПІ з грошовими вимогами до боржника передати на розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- ухвала господарського суду Дніпропетровської області винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права;
- суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не звернув увагу на той факт, що 08.12.2016 року Дніпродзержинська ОДПІ через канцелярію господарського суду надала оригінал платіжного доручення № 1384/1 від 30.11.2016 року, що підтверджується відміткою суду, тобто усунула недоліки, визначені ухвалою господарського суду від 08.12.2016 року;
- заява Дніпродзержинської ОДПІ подана з дотриманням вимог частини 3 статті 23 Закону про банкрутство, зокрема до заяви кредитора листом від 07.12.2016 року № 20209/04-03-10-36 було додано докази сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 року колегією суддів у складі головуючого судді - Вечірка І.О., суддів - Антоніка С.Г., Чимбар Л.О. апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 08.02.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату суду № 245/17 від 07.02.2017 року призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Чимбар Л.О.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.
В судовому засіданні представник скаржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Беручи до уваги, що неявка в судове засідання інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про розгляд справи за відсутності інших учасників провадження.
Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин справи, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи", смт. Царичанка за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфрукт", м. Дніпро, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора в загальній сумі 4 974 508,00 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 23.02.2017 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Андросову Вікторію Євгеніївну, попереднє засідання призначено на 17.01.2017 року.
01.11.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України № 36869 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство.
01.12.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області надійшла електронною поштою заява № 19497/04-03-10-36 від 28.11.2016 року про визнання грошових вимог на суму 2 209 882,69 грн. (грошові вимоги а. с. 3-8).
07.12.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області надійшла поштою заява № 19497/04-03-10-36 від 28.11.2016 року про визнання грошових вимог на суму 2 209 882,69 грн. разом з додатками (грошові вимоги а. с. 9-14).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2016 року відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду заяви Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області до закінчення строку на усунення недоліків в заяві. Зобов'язано кредитора в строк до 27.12.2016 року усунути недоліки заяви про визнання грошових вимог до боржника, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 2 756,00 грн. (грошові вимоги а. с. 1-2).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року повернуто заяву Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання грошових вимог до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" в розмірі 2 209 882,69 грн. (грошові вимоги а. с. 16-17).
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали від 28.12.2016 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно з пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно із статтею 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарськими судами за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
01.11.2016 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 36869 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи".
Як вбачається із матеріалів грошових вимог, 01.12.2016 року, тобто в межах встановленого Законом строку, від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровської області електронною поштою до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про визнання грошових вимог на суму 2 209 882,69 грн. (грошові вимоги а. с. 3-8).
07.12.2016 року до господарського суду Дніпропетровської області від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області надійшла поштою заява № 19497/04-03-10-36 від 28.11.2016 року про визнання грошових вимог на суму 2 209 882,69 грн. разом з додатками (грошові вимоги а. с. 9-14).
Суд першої інстанції, ухвалою від 28.12.2016 року, повернув заяву конкурсного кредитора без розгляду на підставі статті 24 Закону.
Оскаржувана ухвала мотивована тим, що станом на 28.12.2016 року кредитором - Дніпродзержинською ОДПІ не надано до господарського суду Дніпропетровської області докази сплати судового збору у розмірі 2 756,00 грн. за подання заяви про визнання грошових вимог.
При з'ясуванні обґрунтованості повернення судом першої інстанції заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Частинами 1, 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно із частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236 Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Основними завданнями ДФС є, зокрема, контроль за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів.
Згідно зазначеного Положення на органи ДФС покладено наступні завдання: здійснення адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів; контроль своєчасного подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів; здійснення контролю за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; здійснення обліку платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; забезпечення ведення обліку податків і зборів, платежів.
Покладені державою на органи ДФС зазначені вище завдання можуть бути реалізовані у тому числі шляхом звернення до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Як вбачається із матеріалів справи, звертаючись із заявою про визнання грошових вимог до боржника, кредитор додав до заяви клопотання про відстрочення сплати судового збору. За результатами розгляду зазначеного клопотання місцевий господарський суд ухвалою від 08.12.2016 року надав кредитору строк для усунення недоліків в заяві про визнання кредиторських вимог.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини 3 статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.
08.12.2016 року, тобто в день винесення ухвали про надання строку для усунення недоліків заяви про визнання грошових вимог, кредитором - Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області було подано до господарського суду лист № 20209/04-03-10-36 від 07.12.2016 року. Зазначеним листом кредитор повідомив суд про те, що 05.12.2016 року було проведено перерахування коштів казначейством для сплати судового збору за платіжним дорученням № 1384/1 від 30.11.2016 року на суму 2 756,00 грн. До вказаного листа було додано оригінал платіжного доручення № 1384/1 від 30.11.2016 року, копію фіскального чека від 30.11.2016 року, довіреність на представництво інтересів кредитора.
Факт отримання господарським судом вказаного листа та доданих до нього доказів 08.12.2016 року підтверджується штампом суду про прийняття вхідної кореспонденції.
Проте, зазначені вище обставини не були з'ясовані господарським судом при винесенні ухвали від 28.12.2016 року, а тому суд без достатніх правових підстав повернув заяву кредитора - Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області без розгляду.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року необхідно скасувати, заяву з грошовими вимогами слід передати для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Щодо розподілу судового збору за подання апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Звертаючись із апеляційною скаргою Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області просила відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Передбачений державою обов'язок сплати судового збору за звернення до суду, який покладено на органи Державної фіскальної служби України Законом України "Про судовий збір" (в редакції, що діє з 01.09.2015 року) при відсутності відповідного фінансування врегульовано нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, право на зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Враховуючи, що заявлені кредитором вимоги до боржника на суму понад 2 мільйони грн. є неспіврозмірними втратами для державного бюджету з розміром судового збору, відсутність можливості сплати якого була підтверджена ДПІ довідкою від 16.01.2017 року № 3/10/04-03-05-39, колегія суддів апеляційної інстанції ухвалою від 30.01.2017 року відстрочила сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) якщо судом апеляційної інстанції скасовано увалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині 4 статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року у справі № 904/8907/16 скасувати.
Заяву кредитора - Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до Приватного акціонерного товариства "Царичанський завод мінводи" на суму 2 209 882,69 грн. передати для розгляду до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.02.2017 року.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов