"09" лютого 2017 р. Справа № 921/93/17-г/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, 46001
до відповідача ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46000
про визнання продовженим терміну дії договору
За участі представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, договір про надання правової допомоги № 01/17-1 від 10.01.17р.;
відповідача: ОСОБА_3, головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність № 03 від 05.01.17 р.
В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання продовженим терміну дії договору оренди від 16.09.2009 р. № 585 нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зважаючи на фактичну наявність правових підстав для користування орендованим майном, необов'язковість укладення нового договору або внесення змін до нього для продовження його дії, відсутність з боку орендодавця заяви про припинення договору оренди, а також відсутність письмових заперечень щодо продовження дії договору оренди балансоутримувача - відокремленого підрозділу "Вокзал станції Тернопіль" державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" нерухомого майна, тому, в силу існування зазначених вище підстав, товариство з обмеженою відповідальністю "Тер - Пінгвін" вважає, що відбулося продовження терміну дії орендних правовідносин. Однак, ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вказані вище обставини не визнаються, що стало причиною для звернення позивача з відповідними позовними вимогами до суду.
Ухвалою господарського суду від 26.01.2017 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 09.02.2017 р.
Разом з тим, при зверненні до господарського суду Тернопільської області з даним позовом, товариством з обмежено відповідальністю "Тер-Пінгвін" подано заяву від 24.01.2017 р. (вх. № 4473 від 25.01.2017р.) про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити будь-яким особам до набрання чинності рішенням у справі у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо об'єкта оренди - державного нерухомого майна: частини майданчика з покриттям на пероні вокзалу станції "Тернопіль" загальною площею 171,4 (96,3 кв.м + 75,1 кв.м) кв.м за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, що перебуває в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" (ЄДРПОУ 14029705).
Обґрунтовуючи підстави для звернення із даними позовними вимогами до суду, а також доводячи необхідність забезпечення даного позову, позивач посилається на наступне.
16.09.2009 р. між ОСОБА_1 відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та ТОВ "Тер-Пінгвін" укладено договір № 585 оренди нерухомого майна (частини майданчика з покриттям на пероні вокзалу станції "Тернопіль" загальною площею 171,4 (96,3 кв.м + 75,1 кв.м) кв.м за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль), що належить до державної власності.
Строк дії договору оренди неодноразово продовжувався шляхом укладення між сторонами додаткових угод. Зокрема, додатковою угодою № 4 від 29.12.2014 р. строк оренди встановлено з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р.
Враховуючи довготривалі договірні відносини між сторонами, своєчасне виконання зобов'язань орендарем, ТОВ "Тер-Пінгвін" з метою продовження строку дії договору оренди, звернулося до ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області з клопотанням про укладення нової додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди № 585.
Однак, регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, в свою чергу, листом від 29.04.2015 р. № 18-14-01632, повідомило орендаря про те, що договір оренди № 585 від 16.09.2009 р., в силу пункту 10.6 даного договору, припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який він був укладений і продовженню на наступний термін не підлягає.
З метою захисту свого права на користування орендованим майном ТОВ "Тер-Пінгвін" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про визнання продовженим терміну дії договору оренди від 16.09.2009 р. № 585 нерухомого майна, що належить до державної власності з 01.04.2015 р. по 31.12.2017 р. включно, шляхом внесення змін до п. 10.1 розділу 10 даного договору, виклавши його в новій редакції: "Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.04.2015 р. по 31.12.2017 р. включно".
При цьому, рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.10.2016 р. по справі № 921/489/16-г/6 задоволено позов публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" (майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, код 14029705) усунути перешкоди в користуванні майном - частиною майданчика з покриттям на пероні вокзалу станції Тернопіль, за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, загальною площею 171,4 кв. м (96,3 кв. м +75,1 кв.м), шляхом його звільнення по Акту приймання - передачі.
28.12.2016 р. державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження № 53204478.
Так, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначеного ним заходу до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття такого, з огляду на наступне.
Згідно з приписами статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд має право для вжиття заходів до забезпечення позову, визначених ст.67 ГПК України. Такими заходами відповідно є: накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тощо.
При цьому законодавець обумовив, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами та можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову, не порушуючи при цьому прав інших учасників господарського товариства.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається із поданої ТОВ "Тер-Пінгвін" заяви від 24.01.2017 р. про забезпечення позову, основним доказом на підтвердження своїх вимог щодо забезпечення позову позивач вважає постанову від 28.12.2016 р. № ВП № 53204478 про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2016 р. по справі № 921/489/16-г/6, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" (майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, код 14029705) зобов'язано усунути перешкоди в користуванні майном - частиною майданчика з покриттям на пероні вокзалу станції Тернопіль, за адресою: майдан Привокзальний, 1, м. Тернопіль, загальною площею 171,4 кв. м (96,3 кв.м +75,1 кв.м), шляхом його звільнення по Акту приймання - передачі.
Позивач вважає, що передчасне звільнення орендованої частини майданчика в процесі проведення державним виконавцем виконавчих дій з виконання рішення суду від 27.10.2016 р. по справі № 921/489/16-г/6 зумовить призупинення господарської діяльності позивача та призведе до матеріальних втрат, пов'язаних із демонтажем, перевезенням майна, тощо.
При цьому, суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво є діяльністю на власний ризик, та відповідно за порушення договірних зобов'язань та інших правил здійснення господарської діяльності підприємства несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
Крім того, у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", зазначено, зокрема, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору (.п.9.).
Натомість, подана позивачем заява ні приписам процесуального законодавства, яке регламентує порядок та підстави для забезпечення позову, ні наведеним вище правовим позиціям, не відповідає.
Вимагаючи заборонити у судовому порядку "…будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії … " ТОВ "Тер-Пінгвін" не враховано, що статтею 67 ГПК України подібний захід не передбачений. Законодавець у наведеній правовій нормі закріпив за судом право забороняти відповідачу (іншим особам) вчиняти лише певні, тобто точно визначені дії, а не будь-які, як зазначає позивач.
Більше того, за процесуальним законодавством, застосований судом захід повинен забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. У даній справі у разі задоволення позову, жодних труднощів у виконанні судового рішення без застосування запропонованих позивачем заходів, суд не вбачає.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які з точки зору процесуального законодавства слугували б підставою для вжиття заходів до забезпечення позову із наведених позивачем мотивів. Як наслідок, у задоволенні заяви ТОВ "Тер-Пінгвін" з даного приводу, суд відмовляє.
Крім того, суд зазначає, що 03.02.2017 р. на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" надійшла заява від 02.02.2017 р. (вх. № 5172 від 03.02.2017 р.) про відмову від позову та припинення провадження у даній справі.
Також, згідно усних пояснень присутнього в судовому засіданні 09.02.2016 р. представника позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" відмовляється і від заяви про забезпечення позову, однак письмового клопотання про відмову від заяви про забезпечення позову суду не подано.
Окремо, суд звертає увагу на те, що відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову встановлено ставку судового збору у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Тобто, судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову від 24.01.2017 р. (вх. № 4473 від 25.01.2017 р.) становить 800,00 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 800,00 грн за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Платіжним дорученням №105 від 11.01.2017 р. позивачем було сплачено судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову в розмірі 1 600,00 грн, замість належного до сплати 800,00 грн.
Отже, надмірно сплачена сума судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову становить 800,00 грн.
Таким чином, позивач з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір" має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Тер-Пінгвін" (ЄДРПОУ 14029705) у задоволенні заяви про забезпечення позову від 24.01.2017 р. (вх. № 4473 від 25.01.2017р.).
2. Ухвалу надіслати сторонам по справі.
Суддя Н.В. Охотницька