ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 2-5252/09
(з а о ч н е)
23 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Блажівському С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди,
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача депозитний вклад в сумі 18000,00 грн. та 5000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи це тим, що між нею та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір банківського вкладу.
Після закінчення строку дії договору, відповідач вклад не повернув, повідомивши позивача про неможливість повернення вкладу в зв'язку з введенням в банку тимчасової адміністрації та мораторія на задоволення вимог кредиторів.
В судовому засіданні позивач підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
За викладених підстав, а також враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу № 1015/0308581000429001 від 05.03.2009 року (вклад „КАПІТАЛ”, строк вкладу з 05.03.2009 року по 03.09.2009 року, сума вкладу 18000,00 грн., зі сплатою 20,0 % річних).
Після закінчення строку дії вказаного договору, позивач зверталась до банку із заявою про поверненя вкладу, проте банк вклад не повернув, повідомивши позивача про неможливість повернення вкладу в зв'язку з введенням в банку тимчасової адміністрації та мораторія на задоволення вимог кредиторів.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу.
Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладений вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає банківський вклад в сумі 18000,00 грн.
Разом з цим, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, виходячи з наступного.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Частина 1 ст. 23 ЦК України закріплює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди з вини відповідача в судовому засіданні не підтвердився та відсутній будь-який причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями відповідача, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Крім того, оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 120,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 180,00 грн. у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223, 224-226 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення банківського вкладу та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1015/0308581000429001 (вклад КАПІТАЛ) від 05.03.2009 року в сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 18120 (вісімнадцять тисяч сто двадцять) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь держави 180 (сто вісімдесят) гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ М.І. ОНІЩУК