Справа № 2-4916/09
20.10.2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Супрун Г.Б.
при секретарі: Костюк А.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд постановити рішення про стягнення суми банківського вкладу 25 000 грн., судові витрати у розмірі 4532 грн., відсотки за затримку виплату процентів по вкладу - 70,12 грн., суму відсотків за невиконання зобов'язань (3% річних) 162,33 грн. Мотивує позов тим, що 20.05.2008 р. між нею та відповідачем було укладено договір банківського вкладу на суму 25 000 грн. строком по 13.06.2009 р. Термін дії договору закінчився, зверталася до банку з заявою про видачу вкладу. Проте до цього часу їй відмовляють у виплаті коштів.
В судове засідання позивач не з'явилась. Про день та час розгляду справи повідомлялася належно.
Представник позивача позов підтримала, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно, тому суд вважає можливим слухати справу за їх відсутності та постановити заочне рішення в порядку ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
20.05.2008 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу на суму 25 000 грн. на строк до 13.06.2009 р. ( а.с. 4).
Після закінчення терміну дії договору позивач зверталась до банку з заявами про повернення вкладу.
Проте відповідач позивачу суму вкладу не сплатив, сплачені лише відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Таким чином, відповідач не виконав умови договору та вимоги ст. 1060 ЦК України і безпідставно не повертає вклад.
Оскільки вимоги ст. 1060 ЦК України є однією з умов, на яких між сторонами укладено зазначений договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобов'язання, фактично позбавивши позивача його права, передбаченого Законом на повернення вкладу за першою вимогою.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що з 21.01.2009 р. у ТОВ «Укрпромбанк» введено тимчасову адміністрацію строком на один рік по 21.01.2010 р., якою призначено тимчасового адміністратора та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців до 21.07.2009 р., який з 05.08.2009 р. продовжено до 21.01.2010 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров»ю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язанням банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Строк дії договору ОСОБА_1 закінчився 13.06.2009 р., тобто після введення мораторію. Тому неповернення вкладу позивачу порушує його законні права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення вкладу підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення відсотків за невчасну сплату відсотків по договору та 3% річних за неповернення вкладу задоволенню не підлягають, оскільки згідно п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції не застосовуються. Окрім цього, представник позивача в судовому засіданні зазначила, що її сестра з'явилась до банку для отримання відсотків по договору пізніше, ніж передбачено умовами договору (через 5 днів). Тому банк не мав можливості сплатити відсотки вчасно.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 4500 грн. Згідно ст. 84 ЦПК України витрати на правову допомогу це витрати пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. В матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи, що правова допомога надавалася саме фахівцем в галузі права.
Згідно ст. 79 ЦПК України, витрати за касове обслуговування при сплаті судових витрат до судових витрат не відносяться, тому вимоги позивача про стягнення витрат у розмірі 2 грн. за касове обслуговування при сплаті ІТЗ задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.
За правилами ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 250 грн. та 90 грн. недоплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1060 ЦК України, ст. ст. 10,11,60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу у розмірі 25000 грн. та судові витрати у розмірі 30 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір у розмірі 250 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.
Суддя: