Справа №2- 2141 /09
заочне
19.10.2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Супрун Г.Б.
при секретарі : Костюк А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, засновника і видавця щоденної інформаційно-політичної газети «Україна молода» - ПП «Україна молода», редактора газети «Україна молода» - Дорошенка Михайла Івановича, автора статті - ОСОБА_4, 3-тя особа: засновник Інтернет видання - ПП «Українська правда», про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,-
У березні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив визнати недостовірною інформацію, поширену редакцією щоденної інформаційно-політичної газети “Україна Молода” у номері 45 (3566) 12.03.2009 р. у статті ОСОБА_4 “Право на безмір” наступного змісту: “... до смерті дніпропетровського прокурора ОСОБА_2 причетний БЮТівець ОСОБА_1 ”, “... наразі відомо, що атаки на ринок “Озерка” здійснювалося угрупуванням ОСОБА_9. А куратором, замовником і стратегом гучного нападу був саме ОСОБА_1 ”. “... Повірити в таку версію можна, якщо згадати “послужний” список ОСОБА_1, ім'я якого неодноразово фігурувало в кримінальних справах. Йому було висунуто звинувачення у справі про вбивство у 2001 році голови Держаної комісії з цінних паперів ОСОБА_6 ”. “..... ОСОБА_1 особисто погрожував ОСОБА_7 розправою”. “...ОСОБА_1 може бути лідером “Капітошок”, його “мозковим” центром ”; також просив визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України у наданні цій газеті недостовірної та негативної інформації щодо ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 причетний до смерті дніпропетровського прокурора ОСОБА_2; має відношення до злочинної групи під назвою “Капітошки”, причетний до вбивства у 2001 році члена ДКЦПФР ОСОБА_8 та проходив у даній справі в стадії обвинуваченого, зобов'язати ПП „Україна Молода” опублікувати у найближчому номері друкованого засобу масової інформації щоденної інформаційно-політичної газети „Україна Молода”, спростування недостовірної інформації, яка була поширена в даному виданні 12 березня 2009 року у номері № 45 (3566) “Право на безмір”. Спростування опублікувати тим же шрифтом під заголовком “СПРОСТУВАННЯ” на тому ж місці шпальти, де містилася вказана стаття.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, що щоденною інформаційно-політичною газетою “Україна Молода” було опубліковано 12 березня 2009 року статтю ОСОБА_4 під назвою “Право на безмір” в якій зазначено, що “ за інформацією “УМ”, Генеральна прокуратура Україна підозрює, що до смерті дніпропетровського прокурора ОСОБА_2 причетний БЮТівець ОСОБА_1 ”; що “ співробітник Генеральної прокуратури розповів “УМ” про те, що “ наразі відомо, що атаки на ринок “Озерка” здійснювалося угрупуванням ОСОБА_9. А куратором, замовником і стратегом гучного нападу був саме ОСОБА_1 ”; що “... Повірити в таку версію можна, якщо згадати “послужний” список ОСОБА_1, ім'я якого неодноразово фігурувало в кримінальних справах. Йому було висунуто звинувачення у справі про вбивство у 2001 році голови Держаної комісії з цінних паперів ОСОБА_6 ”. Окрім цього, автор вказує, що нібито за словами ОСОБА_7, представника Соціалістичної партії у Вищому адміністративному суді, ОСОБА_1 “ особисто погрожував розправою, якщо соціалісти не відмовляться від розгляду численних порушень на останніх парламентських виборах”. Автор статті стверджує, що “ за інформацією правоохоронців, ОСОБА_1 може бути лідером “Капітошок”, його “мозковим” центром ”. Дана стаття була розміщена також на сторінках Інтернет видань за адресою www.umoloda.kiev.ua ., передрукована Інтернет виданням „Українська правда” за адресою www.pravda.com.ua під назвою „Газета ОСОБА_9 пов'язує ОСОБА_1 з убивством прокурора Шуби”, а також іншими засобами масової інформації.
Позивач зазначає, що поширена відповідачами інформація стосовно нього не відповідає дійсності, є недостовірною образливою, наклепницькою, та порушує його особисте немайнове право на повагу до гідності та честі, право на недоторканість ділової репутації.
Представник відповідача Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, проте в попереднє засідання подав відзив на позовну заяву в якій проти позову щодо Генеральної прокуратури заперечував зазначивши, що Генеральна прокуратура України не надавала ПП “Україна Молода” інформації щодо позивача, яка міститься в оскаржуваній статті, просив у даній частині позову відмовити, а розгляд справи здійснити без участі представника Генеральної прокуратури України.
Залучений до участі в якості співвідповідача автор статті ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився. Як пояснили представники відповідача ПП «Україна молода» це є псевдонім особи, яка є автором. Проте повідомити його про судове засідання відмовились. Судом 04.09.2009 року було направлено на адресу ПП “Україна Молода” судову повістку на ім'я автора статті ОСОБА_4, проте ПП “Україна Молода” відмовилося отримувати листа від Печерського районного суду м. Києва з посиланням на те, що така особа у редакції газети не працює. 09.10.2009 року судом на ім'я головного редактора газети “Україна Молода” Дорошенка М.І. було направлено лист з проханням повідомити справжнє прізвіще, ім'я, по-батькові та адресу ОСОБА_4 та вручити цому судову повістку (з додатками) про необхідність прибути вказаній особі в судове засідання, проте редакція газети відмовилася отримувати пакет документів від суду. Представники ПП “Україна Молода” та представник Дорошенка М.І. не надали суду відомостей щодо справжнього прізвіща, ім'я, по-батькові та адресу ОСОБА_4, хоча про необхідність надання такої інформації були завчасно повідомлені. Разом з тим, повідомляли про те, що автор відмовляється повідомляти справжнє прізвіще та ім»я, також просили повідомити про день та час слухання справи через пресу цю особу за її псевдонімом, а не за справжнім ім»ям. Протирічні пояснення з цього приводу та неодноразові клопотання щодо відкладення розгляду справи суд розцінює як намір затягування розгляду справи, що не може свідчить про добросовісне користування процесуальними правами.
Судом було вжито всіх належних заходів з метою залучення до участі у справі та виклику автора статті. Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки згідно зі ст. 21 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” редакція або інша установа, що виконує її функції здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації, а згідно з частиною четвертою ст. 23 Закону про пресу редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до редакції, до справи залучені належні відповідачі. Окрім цього, в судове засідання представником позивача було подано офіційний лист Міністерства Внутрішніх Справ України з якого вбачається, що МВС України було опитано заступника редактора видання “Україна Молода”, який підтвердив факт публікацій оскаржуваної статті позаштатним працівником ОСОБА_4 та зазначив, що за опубліковані матеріали газета бере на себе повну відповідальність. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю автора статті “Право на безмір”.
Представник третьої особи ПП “Українська правда” в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Під час оголошення позовної заяви представники відповідача ПП “Україна Молода” та представник Дорошенка М.І. залишили зал судового засідання.
Залишення відповідачами залу судового засідання не є перешкодою для розгляду справи у зв'язку з чим, керуючись вимогами ч.5 ст. 169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та постановляє заочне рішення.
Представник позивача під час судового засідання подала заяву про зменшення позовних вимог в частині вимог до Генеральної прокуратури України.
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши представлені докази, встановив наступне.
Щоденною інформаційно-політичною газетою „Україна молода” 12 березня 2009 року у № 45 (3566) була опублікована стаття під назвою „Право на безмір” (а.с. 91)
У вказаній статті зазначено, що “ за інформацією “УМ”, Генеральна прокуратура Україна підозрює, що до смерті дніпропетровського прокурора ОСОБА_2 причетний БЮТівець ОСОБА_1 ”; що “ співробітник Генеральної прокуратури розповів “УМ” про те, що “ наразі відомо, що атаки на ринок “Озерка” здійснювалося угрупуванням ОСОБА_9. А куратором, замовником і стратегом гучного нападу був саме ОСОБА_1 ”; що “... Повірити в таку версію можна, якщо згадати “послужний” список ОСОБА_1, ім'я якого неодноразово фігурувало в кримінальних справах. Йому було висунуто звинувачення у справі про вбивство у 2001 році голови Держаної комісії з цінних паперів ОСОБА_6 ”. Окрім цього, автор вказує, що нібито за словами ОСОБА_7, представника Соціалістичної партії у Вищому адміністративному суді, ОСОБА_1 “ особисто погрожував розправою, якщо соціалісти не відмовляться від розгляду численних порушень на останніх парламентських виборах”. Автор статті стверджує, що “ за інформацією правоохоронців, ОСОБА_1 може бути лідером “Капітошок”, його “мозковим” центром” . Згідно з вихідними даними друкованого засобу масової інформації зазначений випуск видання вийшов тиражем 133637 примірників.
Зазначену статтю було також розміщено на сторінках Інтернет видання за адресою www.umoloda.kiev.ua ., а також передруковано Інтернет виданням „Українська правда” за адресою www.pravda.com.ua під назвою „Газета ОСОБА_9 пов'язує ОСОБА_1 з убивством прокурора Шуби”.
Таким чином, інформація, яка розповсюджена відповідачами, поширена серед читачів газети та користувачів Інтернету, тобто великої кількості осіб.
Згідно частини четвертої статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Представниками відповідачів ПП “Україна Молода” та представником головного редактора щоденної інформаційно-політичної газети “Україна Молода” Дорошенком М.І. в попереднє судове засідання не було подано жодних доказів, які б свідчили про достовірність поширеної щодо позивача інформації та не було повідомлено суд про наявні у них докази. Представник відповідача Дорошенка М.І. в попереднє судове засідання не надав доказ того, що відповідач, як головний редактор перевірив (знайшов доказ) достовірності поширеної у статті “Право на безмір” інформації щодо Позивача.
В судове засідання представником позивача було надано листи Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України, з яких вбачається, що позивач не має жодного відношення до злочинних діянь, які були поширені 12 березня 2009 року у № 45 (3566) щоденною інформаційно-політичною газетою “Україна Молода” у статті під назвою “Право на безмір”.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 299 Цивільного кодексу України передбачено що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації.
Стаття 68 Конституції України встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 47-1 Закону України “Про інформацію” ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
У статті 10 Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, вказано, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
В судовому засіданні було з'ясовано, що редакцією щоденної інформаційно-політичної газети “Україна Молода” інформацію щодо позивача не було отримано з офіційних джерел, а саме із джерел Генеральної прокуратури України як зазначено у оскаржуваній статті “Право на безмір”, поширені відомості не є д ослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян, а також не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації.
Незважаючи на те, що позивач є політичним діячем, народним депутатом України, поширивши у статті “Право на безмір” з посиланням на джерело отримання інформація співробітника Генеральної прокуратури України відповідач ПП “Україна Молода” перевищив межи допустимої критики та порушив особисті немайнові права позивача.
Відповідачем ПП “Україна Молода” було поширено за відомо недостовірні та неправдиві відомості у вигляді фактичних даних щодо вчинення Позивачем злочинних діянь, які порушують особисті немайнові права позивача, зокрема, право на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, а тому поширення ПП “Україна Молода” у статті під назвою “Право на безмір” інформації щодо Позивача, яка є предметом даного розгляду не може кваліфікуватися як оціночне судження або критика.
Відповідно до статті 302 Цивільного кодексу України особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Згідно зі статтею 23 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції, представляє редакцію у відносинах із громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Жодних доказів того, що відповідачі переконалися у достовірності поширеної ними інформації щодо позивача в судове засідання не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інформація, яка була розміщена в щоденній інформаційно-політичній газети “Україна Молода” у номері 45 (3566) від 12.03.09р. у статті ОСОБА_4 “Право на безмір” вищезазначеного змісту є недостовірною.
На підставі викладеного, керуючись нормами ст.ст. 4, 15, 208, 212-215, 224, Цивільного процесуального кодексу України, ст. 3, 68 Конституції України, ст.ст. 229, 277 302 ЦК України, Законом України «Про друковані засоби масової інформації(пресу) в Україні», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, засновника і видавця щоденної інформаційно-політичної газети «Україна молода» - ПП «Україна молода», редактора газети «Україна молода» - Дорошенка Михайла Івановича, автора статті - ОСОБА_4, 3-тя особа: засновник Інтернет видання - ПП «Українська правда», про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації задовольнити .
Визнати недостовірною інформацію, поширену редакцією щоденної інформаційно-політичної газети "Україна Молода" у номері 45 (3566) від 12.03.2009 року у статті ОСОБА_4 "Право на безмір" наступного змісту: "...до смерті дніпропетровського прокурора ОСОБА_2 причетний БЮТівець ОСОБА_1", "...наразі відомо, що атаки на ринок "Озерка" здійснювалося угрупуванням ОСОБА_9. А куратором, замовником і стратегом гучного нападу був саме ОСОБА_1'". "...Повірити в таку версію можна, якщо згадати "послужний" список ОСОБА_1, ім'я якого неодноразово фігурувало в кримінальних справах. Йому було висунуто звинувачення у справі про вбивство у 2001 році голови Держаної комісії з цінних паперів ОСОБА_6 ". "ОСОБА_1 особисто погрожував ОСОБА_7 розправою". "...ОСОБА_1 може бути лідером "Капітошок", його "мозковим" центром'".
Зобов'язати Приватне підприємство „Україна Молода" опублікувати у найближчому номері друкованого засобу масової інформації щоденної інформаційно-політичної газети „Україна Молода", спростування недостовірної інформації, яка була поширена в даному виданні 12 березня 2009 року у номері № 45 (3566) "Право на безмір". Спростування опублікувати тим же шрифтом під заголовком "СПРОСТУВАННЯ" на тому ж місці шпальти, де містилася вказана стаття.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом десяти днів з моменту його проголошення .
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження . Заява та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: Супрун Г.Б.