Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" жовтня 2009 р. Справа № 07/256-09
вх. № 6571/5-07
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Смірнов І.Ю., дов. № 273 від 24.03.09 р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ДП ДАК "Хліб України" "Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів", м. Новоукраїнка
до ТОВ "Міапак", м. Харків
про стягнення 53944,10 грн.
Позивач - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії „Хліб України” Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів, звернувся до суду з позовом про стягнення, з урахуванням заявлених 12.10.09 р. та прийнятих судом уточнень, з відповідача - ТОВ Міапак”33600,00 грн. заборгованості, 10344,10 грн. пені та відшкодування сплачених судових витрат по справі.
Відповаідач в судове засідання не з*явився, відзив на позов не надав, звірку розрахунків не провів, суму заборгованості, заявлену позивачем до стягнення не спростував.
Справа слухається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами, визнаними судом достатніми.
Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до укладеного між сторонами по справі генерального договору (дистриб*юторської угоди) № 169 від 13.03.07 р., ( далі - договір), продавець (позивач) зобов*язався передавати покупцеві ( відповідачу) товар (пластівці, мюслі), а останній - приймати його в кількості не менше 31 тонни щомісячно, з метою подальшої його реалізації і сплачувати за товар обумовлену ціну. Ціна на товар встановлюється в специфікаціях до договору, які є невід*ємною його частиною.
Згідно п. 4.1 договору, покупець зобов*язався здійснювати оплату за кожну окрему партію товару на протязі 21 календарного дня з моменту підписання документів, на підставі яких переходить право власності на товар.
Відповідно до п. 4.2 договору, умови оплати за пунктом 4.1 застосовуються покупцем виключно при розрахунках через факторинг, про що останній буде належним чином повідомлений продавцем про застосування такого розрахунку на користь фактора. В разі відсутності факторингового повідомлення продавця, покупець здійснює 100% попередню оплату на розрахунковий рахунок продавця.
Позивачем не доведено суду додержання ним вказаних умов щодо порядку оплати проданого товару.
Як зазначає позивач, в період з 14 березня 2007 р. по 18 жовтня 2007 р. ним на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 336848,00 грн., який був останнім частково оплачений, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 33600,00 грн.
Позивач в судовому засіданні стверджував, що несплаченою залишилась остання видаткова накладна № РП-006417 від 18.10.07 р. на суму 77460,00 грн.
Дослідивши вкзану видаткову накладну та надану позивачем товарно-транспорту накладну від 18.10.07 р. сер. 02АБЗ № 020572, суд встановив неналежне їх оформлення, в зв*язку з чим вони втрачають доказову силу. Так, видаткова накладна № РП-006417 від 18.10.07 р. не містить ані підпису отримувача товару, ані печатки підприємства-покупця, якою такий підпис мав бути засвідчений, а товарно-транспорта накладна сер. 02АБЗ № 020572 від 18.10.07 р. в графі прийняття вантажу до перевезення містить лише печатку відповідача, яка не засвідчує ніякого підпису; графа про одержання вантажу вантажоотримувачем не оформлена ніяким чином.
Викладене свідчить про недодержання позивачем норм Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідно до ст.9 якого, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України № 88 від 24.05.95 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов*язань та фінансових результатів. Отже, факти проведення суб*єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов*язань, повинні підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами. Такими первинними документами, в розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і є, зокрема, видаткові накладні, що видаються господарюючим суб*єктом і повинні мати обов*язкові реквізити : назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за її здійснення і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відсутність в видатковій накладній та в товарно-транспортній накладній підпису уповноваженої відповідачем на отримання товару особи свідчить про те, що дані документи не можуть бути прийняті судом як належні докази передачі відповідачу зазначеного в накладних товару, а саме, пластівців вівсяних в мішках в кількості 20 тонн на загальну суму 77460,00 грн.
Крім того, відповідно до умов п. 4.1 договору, строк оплати товару відраховується з моменту підписання покупцем документів, на підставі яких переходить право власності на товар, тобто, видаткових та товарно-транспортних накладних.
В підтвердження часткової оплати відповідачем отриманого товару за видатковою накладною № РП-006417 від 18.10.07 р., позивачем надано копію прибуткового касового ордеру № 1253 від 17.09.09 р. про прийняття від ТОВ „Міапак” 10000,00 грн. дебіторської заборгованості за пластівці вівсяні, яким він бажав підтвердити отримання відповідачем товару та факт його заборгованості перед позивачем.
Однак, даний документ не може бути прийнятий судом як доказ отримання відповідачем товару за видатковою накладною № РП-006417 від 18.10.09 р. в зв*язку з відсутністю в ньому таких відомостей.
З урахуванням всіх обставин справи, суд визнає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б об*єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили б його позицію щодо настання у відповідача грошового зобов*язання перед позивачем, доводи якого позбавлені фактичного та правового обгрунтування.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя
Рішення підписано 19 жовтня 2009 року.