Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" жовтня 2009 р. Справа № 42/255-09
вх. № 7656/1-42
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (паспорт)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Вовчанськ Харківської області
до ТОВ Рибоконсервний завод "Екватор", м. Харків
про стягнення 71638,68 грн.
Позивач, ФО П ОСОБА_1, звернувся до господарського суду харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Рибоконсервний завод "Екватор", про стягнення 71638,68 грн., в т.ч. інфляційні втрати в сумі 19638,96 гривень, штрафні санкції в сумі 45793,97 гривень, 3 % річних у сумі 6205,75 гривень. А також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача умов договору № 30/01/09 від 30.01.2009р.
У судовому засіданні позивач повністю підтримує позовні вимоги.
Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
12.10.2009р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що несвоєчасне виконання зобов'язань перед позивачем було обумовлено важким фінансовим становищем на підприємстві, у зв'язку з несплатою контрагентами коштів за отриманий товар. Відповідач у відзиві на позов підтверджує, що розрахунок з позивачем за отриманий товар був здійснений 09.09.2009р.
Суд вважає, що нез'явлення відповідача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.
30 січня 2009 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (відповідач) був укладений договір поставки № 30/01/09 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідача продукцію, а саме жерстяну банку та кришку до жерстяної банки, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату на умовах визначених договором.
На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 378400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 001/02 від 02.02.2009 року та № 004/02 від 05.02.2009 року.
Згідно п.6.2 Договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за продукцію протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.
Отже кінцевий термін оплати отриманого товару повинен був наступити у відповідності зі строками поставки відповідно 16.02.2009 року та 19.02.2009 року.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
09 вересня 2009р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, згідно якої змінений п.6.1 Договору, а саме сторони дійшли згоди , що розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом передачі покупцем майна, а саме готової продукції - консервів на загальну суму 378400,00 грн.
09.09.2009р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором відповідно до акту приймання-передачі майна був переданий позивачу товар на загальну суму 378400,00 грн.
Отже розрахунок за отриманий товар відповідачем був проведений 09.09.2009р., тобто несвоєчасно, з порушенням строків встановлених умовами договору.
Статтею 230 ГК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання боржник, як учасник господарських відносин, зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Умовами договору, а саме п.8.3, передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем умов щодо строків оплати товару, останній сплачує постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином умовами договору передбачено нарахування пені за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 45793,97 грн., наданий розрахунок відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, не оспорюється відповідачем.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок 3% річних, відповідно до якого сума річних складає 6205,75 грн.
Наданий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та відносинам, що склались між сторонами.
Позивачем також наданий розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 19638,96 грн.
Як вбачається з наданого розрахунку, позивачем нараховані інфляційні втрати за період з лютого по серпень 2009р.
Суд зазначає, що згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" при застосуванні індексу інфляції необхідно враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується з врахуванням даного місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, враховуючи, що строк оплати товару настав 16.02.2009р. та 19.02.2009р., нарахування індексу інфляції можливо за період з березня 2009р. по серпень 2009р. Інфляційні втрати від суми заборгованості 378400,00 грн. за даний період складають 13634,24 грн. та ця сума підлягає стягненню з відповідача, в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6004,72 грн. суд відмовляє.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами, та підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення пені в сумі 45793,97 грн., 3% річних у сумі 6205,75 грн., інфляційних втрат у сумі 13634,24 грн., в іншій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 656,34 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (61105, м. Харків, вул. Енгельса, 29-А, кімн. 901, п/р 26006301998 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599, код 32674729) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АКБ "Базис", МФО 351760) пеню в сумі 45793,97 грн., інфляційні втрати в сумі 13634,24 грн., 3 % річних у сумі 6205,75 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 656,34 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 19.10.2009р.