Справа №2-1706-1/09
21 жовтня 2009року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого- судді: Литвинової І.В.,
при секретарі: Гайченя О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” про стягнення банківського вкладу, процентів, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ “Укрпромбанк” про стягнення банківського вкладу, процентів, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на те, що 13.11.2008р., 18.11.2008р., 16.02.2009р. вона у відділенні №12 КРУ ТОВ “Укрпромбанк” розмістила вклади на суму 19150 Євро строком до 11.02.2009р., 20000доларів США строком до 16.02.2009р., 58600грн. строком до 17.08.2009р. Звернувшись до відповідача з вимогою повернути належні грошові кошти згідно умов договорів, їй було безпідставно відмовлено. Вважає, що відповідач діє всупереч умовам договорів, а також порушує норми цивільного законодавства. В зв”язку з чим, просить стягнути з відповідача на користь позивачки суми вкладів в розмірі 19150 Євро, 20000доларів США, 58600грн., 12,2% річних за користування грошовими коштами за період з 11.02.09 по 27.07.09 в розмірі 1068,93 Євро, 14,2% річних за користування грошовими коштами за період з 16.02.09 по 27.07.09 в розмірі 1260,49 доларів США, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 4923,36грн. та витрати на ліки в розмірі 659,72грн. Крім того, вважає, що неправомірною відмовою відповідача у поверненні належних коштів, їй завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях і яку вона оцінює в 10000грн.
Позивачка в судове засідання не з”явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду направила заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину своєї неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13.11.2008року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ “Український промисловий банк” від імені якого діяв начальник відділення №12 КРУ ТОВ ”Укрпромбанк” Олександрова Т.В. було укладено договір банківського вкладу № 1012/0305299001909001 на строк до 11.02.2009р., відповідно до умов якого відповідач на умовах строковості та платності прийняв від позивачки грошові кошти в розмірі 19150 Євро, що підтверджується квитанцією №1012/136 від 13.11.09 (а.с.а.с.6,10).
18.11.2008року між тими ж сторонами було укладено договір № 1012/0305301001909001 на строк до 16.02.2009р., відповідно до умов якого відповідач на умовах строковості та платності прийняв від позивачки грошові
кошти в розмірі 20000 доларів США, що підтверджується квитанцією №1012/120 від 18.11.09 (а.с.,а.с.7,10). 16.02.2009року між тими ж сторонами було укладено договір № 1012/0308585001909001 на строк до 17.08.2009р., відповідно до умов якого відповідач на умовах строковості та платності прийняв від позивачки грошові кошти в розмірі 58600грн.,що підтверджується квитанцією №1012/358 від 16.02.09 (а.с.,а.с. 9-10,11).
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка по закінченню строку дії договорів зверталась до відповідача з заявою про повернення їй належних грошових коштів, але вимогу позивачки згідно умов договорів, відповідач не виконав. В зв»язку з чим, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь суми банківських вкладів в розмірі 19150 Євро, 20000 доларів США та 58600грн.
Відповідно до ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Крім того, згідно ч.3 ст.1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК україни, передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що відповідач неправомірно відмовив позивачці у поверненні їй суми вкладів, тобто діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Таким чином, позивачкою доведено, що діями відповідача порушені права позивачки і тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення суми банківських вкладів в розмірі 19150 Євро, 20000 доларів США та 58600грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення 12,2% річних за користування грошовими коштами за період з 11.02.09 по 27.07.09 в розмірі 1068,93 Євро, 14,2% річних за користування грошовими коштами за період з 16.02.09 по 27.07.09 в розмірі 1260,49 доларів США, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 4923,36грн., суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки 21.01.09 до ТОВ “Укрпромбанк” введено тимчасову адміністрацію та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, а ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, передбачено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань, а також умовами договорів не передбачено нарахування процентів після закінчення строку дії договорів.
Крім того, позивачкою заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов”язаних із постійними переживаннями, що позивачка може втратити значну суму коштів, які необхідні
їй для забезпечення належного існування та відновлення стану здоров”я і яку вона оцінює в 10000грн., суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки в даному випадку мають місце договірні відносини і як вбачається з договорів банківського вкладу, зобов”язання по відшкодуванню моральної шкоди в цих договорах не передбачені. З тих же підстав не підлягає задоволенню вимога про стягнення витрат на ліки в розмірі 659,72грн.
Відповідно ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп., на користь держави судовий збір в розмірі 1700грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 626,1058, 1060, 1066, 1068, 1074ЦК України, ст.ст.10, 11, 34, 60, 61, 212, 213, 215ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” про стягнення банківського вкладу, процентів, штрафних санкцій та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 19150 Євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 20000 доларів США.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на користь ОСОБА_1 суму вкладу в розмірі 58600грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на користь держави судовий збір в розмірі 1700грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення
суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий І.В. Литвинова