Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" жовтня 2009 р. Справа № 59/255-09
вх. № 7554/4-59
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - ОСОБА_2, особисто
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків
про стягнення 59986,47 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 38181,17 грн. основної заборгованості, 3706,61 грн. процентів за безпідставне користування грошовими крштами позивача; 7413,20 грн. пені; 4280,93 грн. збитків від інфляції; 951,24 грн. річних, що утворилися на підставі договору суборенди № 12/17-08, укладеного між сторонами 17.09.2008р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на юридичні послуги в сумі 5453,32 грн., а також по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач в призначене судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги в сумі 54533,15 грн., в частині стягнення юридичних послуг в сумі 5453,32 грн. просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки послуги надані не адвокатом, про що в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву (вх.12640), яка долучається судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 22.09.2009 року суд попередив сторони, що у разі неявки в судове засідання їх представників, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
17 вересня 2008 року між ФОП ОСОБА_3 (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір суборенди № 12/17-08, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування приміщення, загальною площею 31,3 кв.м., розташовані на 1-му поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_3.
Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі від 23.09.2008р., підписаним обома сторонами.
Відповідно до п. 3.2.2. договору відповідач зобов"язаний сплачувати орендну плату шляхом передплати за один місяць - не пізніше 5 числа нового місяця оренди.
Відповідач не сплатив орендну плату за користування орендованими приміщеннями згідно з договором, в зв"язку з чим утворилась заборгованість в сумі 38181,17 грн., що підтверджується актами приймання наданих послуг, нявними в матеріалах справи, які підписані обома сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 38181,17 грн. основного боргу обгрунтованою, не спростованою відповідачем (відповідач своєю заявою визнав суму основного боргу) та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3706,61 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 30.04.2008р. по 16.09.2009р., що виникли при несвоєчасній оплаті відповідачем орендованого приміщення, що становлять
Згідно ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
На підставі ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України до комерційного кредиту застосовуються положення ст.ст. 1054-1056 Цивільного кодексу України, тобто положення про банківський кредит. У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин банківського кредиту застосовуються положення про позику.
У відповідності до ст. 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором позики не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Націнального банку України.
Враховуючи вищевикладене, а також що відповідач визнав позовні вимоги в цій частині позову, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
Пунктом 10.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством та договором.
Згідно п. 10.2. договору при простроченні платежу відповідач зобов"язаний сплатити відповідачу штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості, від вартості, вартості простроченої суми за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 7413,20 грн. (згідно розрахунку, приведеного позивачем) відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 951,24 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 4280,93 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 5453,32 грн. витрат на юридичні послуги, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з деравного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.
У відповідності до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Договір суборенди № 12/17-08 від 17.09.2008р. не містить такого пункту, який би передбачав сплату відповідачем юридичних послуг, наданих позивачу, у разі звернення до господарського суду.
Крім того, суд зазначає, що із укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 договору від 07.09.2009р. про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт не вбачається, що договір був укладений з адвокатом. До договору не надано адвокатського свідоцтва, в зв"язку з чим суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 не являється адвокатом, тому надані ним послуги не відносяться до судових витрат відповідно до ст. 44 ГПК України.
За таких підстав, враховуючи викладене суд відмовляє в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5453,32 грн. витрат на юридичні послуги.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61010, м. харків, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61108, АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_2) 38181,17 грн. основної заборгованості, 3706,61 грн. процентів за безпідставне користування грошовими крштами позивача; 7413,20 грн. пені; 4280,93 грн. збитків від інфляції; 951,24 грн. річних, 545,33 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційнл-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 5453,32 грн. витрат на юридичні послуги відмовити в задоволенні позову.
Суддя
Повний текст рішення підписано 16.10.2009р.
Справа № 59/225-09