Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" жовтня 2009 р. Справа № 15/161-09
вх. № 3550/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_1, м.Харків
до ЗАТ "Дека", м. Харків
про стягнення 3094,92 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( позивач) просить суд стягнути за договором про надання транспортних послуг з ЗАТ "Дека" суму основного боргу 2700 грн, 3 % річних- 49,27 грн, індексакцію 345,65 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач в судове засідання не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи (а.с.19), але через канецелярію суду надав відзив на позов в якому повідомляє суд про те, що позивачем не обгрунтовано позовні вимоги, до матеріалів справи надано акт виконаних робіт який датовано 20.08.2008 роком але фактично, послуги здавалися значно пізніше. (а.с.28), в зв*язку з чим відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 13.10.2009 року до 20.10.2009 року до 10 години для підготовки повного тексту рішення по справі.
Розглянувши матеріали по справі та вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне, що 20.08.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір на надання транспортних послуг у відповідності до договору, "Перевізник" ( позивач по справі) зобов*язався надати "Замовнику" (відповідачу) автомобіль НОМЕР_1 ( п.1.1 договору). У відповідності до п.1.2 договору автомобіль надається для здійснення перевезення вантажу 1,1 тони за маршрутом м.Харків (Україна) до м.Белгрод (Росія). Дата надання автомобіля для завантаження 22.08.2008 року ( п.1.3 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору "Замовник" за використання автомобіля проводить оплату "Перевізнику" за тарифом 2700 грн. Оплата транспорту проводиться на протязі двух банківських днів з моменту розвантаження автомобіля відповідно до акту виконаних робіт ( п.3.4 договору).
В обгрунтування позовних вимог позивач надає акт сдачі виконаних робіт від 20.08.2008 року ( а.с.10). за підписом двох сторін. Міжнародну товарно-транспортну накладну № А № 2564169 (а.с.23). В судовому засіданні 13.10.2009 року позивач пояснив , що доказом виконання робіт по перевезенню вантажу свідчить відмітка в вищевказаній CMR 2564169 розділ 22 "вантаж завантажений підпис "Мельський" та підпис з печаткою ЗАТ"Дека" в накладній CMR 2564169 розділ 10 "Вантажє отримав "Бел-принт"( Росія) 26.08.2008 року.
02.06.2009 року позивач окремо письмово надав суду пояснення про наступне, що за період з 01.08.2008 ркоу по 03.06.2009 рік між позивачем та відповідачем було укладено тільки один договір від 20.08.2008 року, окрім акту про здачу виконаних робіт з перевезення вантажу за маршрутом Харків-Белгород інших актів як і договорів не укладалося., як доказ того що перевезення відбулося, позивачем також надане свідоцтво про завершення внутрішнього митного транзиту за № 10101060/260808/0003834 ( а.с.36).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України, для договорів перевезення встановлюється позовна давність в 1 рік, а відповідно до ч.5 ст. 315 ГК України - 6 місяців.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахувнням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу).
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині основного боргу обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю в сумі 2700 грн.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок річних та інфляційних втрат позивачем зроблений вірно, а тому вимоги в частиін стягнення 3% річних в сумі 49,27 грн. та інфляційних втрат в сумі 345,65 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
На підставі ст. 1, 2,12, 43, 44-49, 82-85 ГПК України, ст. 525, 526, 625, 925 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Дека" (61124, м. Харків, вул.Зернова, 55, корп.1, р/р 260023232 у ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 31234947) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61015, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ТОВ "Укрпромбанк" МФО 350686, код ЄДРПОУ НОМЕР_4, індивід.номер НОМЕР_2) основний борг в сумі 2700 грн., 3% річних в сумі 49,27 грн. та інфляційні втрати в сумі 345,65 грн., держмито в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 194,50 грн.
Наказ видати після набранням рішення законної сили.
Суддя
повний текст судового рішення підписано 20.10.2009 року.