Справа № 22ц-2221/2009 Головуючий у першій інстанції-
Зарічна Л.А.
Категорія - цивільна Доповідач - Коренькова З.Д.
Іменем України
19 жовтня 2009 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Лакізи Г.П.
Суддів: Коренькової З.Д., Шевченка В.М.
При секретарі: Зіньковець О.О.
За участю: представника ВАТ „Ерсте Банк” - Загриви В.В., представника відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2009 року у справі за заявою ВАТ „Ерсте Банк” про забезпечення позову, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2009 року, якою накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2124 га, кадастровий номер 2320683001:01:069:0013, розташовану в с. Луначарське Бердянського району Запорізької області, що належить відповідачці.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд порушив ст.ст. 153, 151 ЦПК України, адже спочатку відкривається провадження у справі на підставі поданої позивачем позовної заяви, а потім на будь - якій стадії розгляду справи, розгладається питання про забезпечення позову. В порушення норм ЦПК, суд розглянув заяву про забезпечення позову та наклав арешт на нерухоме майно, не дивлячись на те, що у провадженні суду справа ще не перебувала.
Також, суд порушив вимоги ст. 152 ч.3 ЦПК, оскільки не врахував, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Наклавши арешт на земельну ділянку, суд не врахував, що її вартість складає близько 80000 дол. США, а вартість заставленої в забезпечення кредитного договору квартири складає 66307 дол. США. Заборгованість за кредитним договором (розмір позовних вимог) складає 51598, 50 дол. США. Отже, вартість квартири, яка знаходится в іпотекі, перевищує розмір позовних вимог, а накладення арешту щє й на земельну ділянку є не співмірним з розміром заборгованості за кредитним договором.
Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить відповідачці, суд виходив із того, що ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, і оскільки розмір заборгованості за договором складає 51598, 50 дол. США, неприйняття заходів щодо забезпечення позову, може зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 151-153 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Накладення арешту на майно є одним із видів забезпечення позову. Заява про забезпечення позову може бути подана і до подання позовної заяви і розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ „Ерсте Банк” 12 серпня 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_3. про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. В цей же день подав заяву про забезпечення позову. В цей же день суд розглянув заяву про забезпечення позову та ухвалою від 12.08.2009 року наклав арешт на належну відповідачу ОСОБА_1. на праві власності земельну ділянку. Виходячи з викладеного доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального законодавства, а саме розгляд заяви про забезпечення позову без відкриття провадження у справі за позовом про стягнення заборгованості не ґрунтуються на законі та є безпідставними.
В той же час апеляційний суд вважає, що судом не взято до уваги вимоги ч.3 ст. 152 ЦПК України, а саме, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2008 року сторони уклали договір № 014/5366/3/12188 про надання кредиту в сумі 50000 дол. США строком до 24.03 2018 року зі сплатою 13,5% річних на споживчі цілі. На забезпечення кредитного договору 25.03.2008 року був укладений іпотечний договір на квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_4 яка належить йому на праві власності і він виступає по даному договору поручителем. Вартість заставного майна (п. 1.3. договору) зазначена 334850 грн. З наданого банком розрахунку сукупної вартості спожитого кредиту (графік платежів по кредиту) вартість застави встановлена 66307,00 дол. США.
Враховуючи, що курс долару змінився і вартість заставленого майна не покриває суму боргу за кредитним договором банк просив накласти арешт на земельну ділянку, яка належить боржнику на праві власності.
Задовольнивши заяву банку про забезпечення позову, суд не виконав умови ч.3 ст.153 ЦПК України, в якій зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, суд може вимагати від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Заявник послався на зміну курсу долару США і припустив, що вартість заставленого майна може не покрити суму боргу, що не підтверджено належними доказами. Заставлене майно у доларовому еквіваленті відповідає 66307 дол. США, а сума боргу складає 51598 дол. США. Крім того зі Звіту з незалежної оцінки заставленої квартири, проведеної ТОВ” ЕКСПЕРТ- АЛЬЯНС” станом на 18 вересня 2009 року вартість квартири складає 441400 грн., що еквівалентно 55175 дол. США, що значно більше ніж сума боргу по заявленому банком позову.
Виходячи з викладеного у суду не було передбачених законом підстав для задоволення заяви банку та накладання арешту ще на земельну ділянку, належної боржнику на праві власності.
К еруючись ст.ст. 151 - 153, 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2009 року - скасувати.
Відмовити ВАТ „Ерсте Банк” в задоволенні заяви про забезпечення позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: