Справа № 22ц-2196/2009
Категорія - цивільна Головуючий у першій інстанції - Луговець О.А.
Доповідач - Заболотний В.М.
13 жовтня 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Іваненко Л.В.
суддів - Заболотного В.М., Шарапової О.Л.
при секретарі - Штупун О.М.
з участю - відповідачки ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Борзнянської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
Оскаржуваним рішенням Борзнянського районного суду від 08.07. 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено. Суд прийшов до висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_2. відповідно до вимог чинного законодавства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення скасувати, через його незаконність і необґрунтованість, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Апелянт вказує, що при отриманні державного акту ОСОБА_2. було порушено порядок виготовлення технічної документації, оскільки межі земельної ділянки не було погоджено з сусідами, тобто позивачем. Відмовляючи у задоволенні позову, суд вказав на вирішення даного спору між сторонами місцевою радою, пославшись на розгляд 14.11.2007 року заяви ОСОБА_3. про виділення їй земельної ділянки, що є необґрунтованим. При цьому, Борзнянською міською радою не були дотримані вимоги законодавства, які регламентують порядок безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок. Крім того, з проведеної працівниками районного відділу земельних ресурсів перевірки вбачається, що відповідачкою право постійного користування спірною земельною ділянкою не встановлено, тобто вона не отримувала документів, що посвідчували б дане право. Таким чином, рішення виконкому Борзнянської міської ради від 12.04.2000 року про передачу в постійне користування ОСОБА_2. спірної земельної ділянки станом на 2007-2008 роки останньою не було реалізоване.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2., перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 ч. 1 п. ”г” Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у містах - не більше 0,10 гектара.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. отримали земельні ділянки площею по 0,06 га кожна, під будівництво та обслуговування належних їм житлових будинків, відповідно по АДРЕСА_1, і являються суміжними землекористувачами.
На підставі рішення виконкому Борзнянської міської ради №26 від 12 квітня 2000 року відповідачка отримала в постійне користування земельну ділянку площею 0,04 га, яка примикає до її присадибної ділянки, для ведення особистого підсобного господарства (а.с.10). Відповідно до заяви від 16.08.2007 року та згідно рішення 13 сесії 5 скликання Борзнянської міської ради від 21 грудня 2007 року ОСОБА_2. було передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2, а 07 квітня 2009 року вона отримала державний акт на право власності на дану земельну ділянку серії ЯЖ № 609107 (а.с.16-17).
Житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2 ОСОБА_3. подарувала позивачу, що підтверджується договором дарування від 06.10.2007 року (а.с.11, 19).
Як вбачається з акту обстеження земельних ділянок від 06.07.2009 року, у користуванні ОСОБА_1. перебуває присадибна земельна ділянка площею 0,08 га, що на 0,02 га більше ніж значиться відповідно до облікової (шнурової) книги Борзнянської міської ради (а.с.36-38). Тобто, позивач фактично користується земельною ділянкою більших розмірів, чим йому було надано.
Крім того, рішенням Борзнянської міської ради від 14 листопада 2007 року було відмовлено у задоволенні заяви матері позивача ОСОБА_3. про виділення частини спірної земельної ділянки, оскільки вона з 2000 року знаходиться в постійному користуванні ОСОБА_2. (а.с.9).
Посилання апелянта на те, що при виготовленні технічної документації межі земельної ділянки не були погоджені з позивачем, а тому акт права власності на земельну ділянку є недійсним, не заслуговують на увагу. Сама по собі відсутність погодження меж земельних ділянок, що приватизується, з суміжним власником чи землекористувачем не передбачена чинним законодавством як підстава для визнання недійсним державного акта на право власності на землю.
До того ж, як слідує з висновку відділу земельних ресурсів у Борзнянському районі від 09.07.2008 року, технічна документація по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2. відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.29).
За таких обставин, коли площа земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2., відповідає нормам безоплатної передачі земель громадянам, передбачених п. ”г” ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України, і при цьому будь-які права суміжного землекористувача ОСОБА_1. не порушуються, то суд вірно відмовив у задоволенні позову останнього.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити , а рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2009 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: