Справа № 22ц-2014/2009 р. Головуючий у першій інстанції - Кучерявець О.М.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
1. жовтня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого -судді Хромець Н.С.
суддів - Острянського В.І., Страшного М.М.,
при секретарі -Вареник О.М.,
з участю - представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року у справі за позовом прокурора Носівського району в інтересах Козарівської сільської ради Носівського району до ОСОБА_1 про визнання недійсним Держаного акту на право власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Козарівської сільської ради про скасування рішень Козарівської сільської ради Носівського району від 14.02.2009 року та від 05.05.2009 року та про визнання права власності на земельні ділянки,
Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року позовні вимоги прокурора Носівського району задоволені, визнано недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку розміром 0, 2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, і виданий ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті зустрічних позовних вимог, посилаючись на неповне з”ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуальне права та порушення норм матеріального закону. Апелянт вказує, що її вина в порушенні ст.ст. 211, 212 ЗК України не доведена, що вона не допускала порушень прав і законних інтересів Козарівської сільської ради, а тому позов прокурора є прямим порушенням ст. 41 Конституції України. Також вказує, що місцевому суду було надано копію рішення позачергової сесії Козарівської сільської ради від 17.06.2009 року, яким було визнано за апелянтом право власності на спірну земельну ділянку, що, на думку апелянта, свідчить про відсутність спору між нею та Козарівською сільською радою та про порушення судом ч.1 ст. 213 ЦПК України. Також, апелянт зазначає, що 05.05.2009 року Козарівська сільська рада відмовила їй у виділенні спірних земельних ділянок, мотивуючи таку відмову наявністю у неї права власності на земельні ділянки згідно з державними актами. Стаття 55 Конституції України дає їй право звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельні ділянки, проте реалізація цього права утруднена у зв”язку з поданням прокурором Носівського району даного позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.
Розглядаючи справу та постановлюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на земельну ділянку, яка є об”єктом спору, набуте ОСОБА_1 всупереч ст.ст. 116, ч.1 ст. 122 ЗК України, п.34 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а рішення Козарівської сільської ради від 14.02.2009 року і від 05.05.2009 року є законними та ухваленими в межах повноважень сільської ради.
Такі висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2008 року за вироком Носівського районного суду Чернігівської області, який набув чинності, ОСОБА_2., голову Козарівської сільської ради, було притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст.365 КК України „Перевищення влади або службових повноважень” і ст.366 КК України „Службове підроблення” (а.с.5,6).
Судом встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді голови Козарівської сільської ради Носівського району, перевищив свої службові повноваження і одноособово прийняв рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку і надав фіктивний витяг з рішення третьої сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 28.07.2006 року про надання такого дозволу. В подальшому ОСОБА_2 одноособово прийняв рішення про затвердження технічної документації щодо виготовлення державного акту про право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку і про передачу даної ділянки їй у власність, видавши відповідні фіктивні витяги з рішення шостої сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 13.12.2006 року. На підставі зазначених документів Носівський районний відділ земельних ресурсів видав ОСОБА_1 Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На підставі виданих ОСОБА_2. витягів, які містили неправдиві відомості, 19 грудня 2006 року ОСОБА_1. отримала Державний акт серії ЯБ №626037 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,2500 га по АДРЕСА_1
В цьому акті зазначено, що підставою для його видачі є рішення шостої сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 13.12.2006 року, яке в дійсності, як встановлено судом, Козарівською сільською радою не приймалось.
Рішенням дев”ятнадцятої сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 14.02.2009 року скасовані як незаконні рішення цієї ж ради : третьої сесії п”ятого скликання від 28.07.2006 року в частині надання ОСОБА_1 в приватну власність земельної ділянки розміром 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і 0,6 га для ведення особистого селянського господарства в с. Козари та четвертої сесії п”ятого скликання від 08.09.2006 року в частині затвердження технічної документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (а.с.11).
Рішенням двадцять першої сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 05.05.2009 року ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельних ділянок на території даної ради з мотивів уже використаного нею права на приватизацію землі.
Таким чином, висновки місцевого суду про те, що оспорюваний Державний акт на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку отримано нею з порушенням правил, встановлених ст.ст. 116, 118 ЗК України, а також п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування” грунтуються на матеріалах справи і є законними та обгрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про незаконність рішення суду першої інстанції внаслідок відсутністі особистої вини ОСОБА_1 у порушенні порядку і правил набуття права власності на земельну ділянку, на правильність вирішення спору не впливає і не може бути підставою для його скасування.
Рішення двадцять другої позачергової сесії п”ятого скликання Козарівської сільської ради від 17.06.2009 року (а.с.36) в силу п.3 ч.3 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” не є допустимим доказом по справі, оскільки не підписане сільським головою як особою, уповноваженою законом для вчинення таких дій.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову та про законність оспорюваних ОСОБА_1 рішень сільської ради.
За таких обставин, рішення місцевого суду постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити .
Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий: Судді :