Справа № 22ц-1905/2009 р. Головуючий у 1 інст.- Деркач О.Г.
Категорія - цивільна Доповідач - Шемець Н.В.
22 жовтня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі: Рачовій І.І., Бивалькевич Т.В.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1.- ОСОБА_2, представників відповідача ВАТ „Страхове товариство „гарантія”- Аршиниці М.О., Кінебаса О.М., представника відповідача ТОВ „Пассервіс-Люкс”- Руденка В.М., третьої особи ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства ?трахове товариство “Гарантія” на заочне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Пассервіс-Люкс”, відкритого акціонерного товариства ?трахове товариство “Гарантія” про відшкодування матеріальної шкоди,
Оскаржуваним заочним рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено, стягнуто на користь ОСОБА_1.: з ТОВ “Пассервіс-Люкс” - 510 грн., з ВАТ „Страхове товариство “Гарантія” - 14740 грн. 42 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ВАТ „Страхове товариство “Гарантія” просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на те, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що винною особою у ДТП є водій ТОВ “Пассервіс-Люкс” ОСОБА_3, і головним доказом його винуватості суд визнав висновок судової авто-технічної експертизи №743 від 30 січня 2009 року.
Проте експерт у вихідних даних свого висновку вказав обставини ДТП за версією іншого учасника ДТП- ОСОБА_4. та необґрунтовано не взяв до уваги пояснення ОСОБА_3.. Згідно висновку спеціаліста №1632-Д від 29 грудня 2007 року письмові покази водія ОСОБА_4., надані ним 10 листопада 2005 року щодо механізму зіткнення транспортних засобів і розвитку пригоди, з технічної точки зору є неспроможними і в діях водія ОСОБА_3. відсутні порушення ПДР.
Тому апелянт вважає недоведеною вину ОСОБА_3. у скоєнні ДТП.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
По справі встановлено, що 10 листопада 2005 року о 17 год. 20 хв. у м.Чернігові на перехресті проспекту Миру та проспекту Перемоги сталося зіткнення автомобіля ВМW-518, під керуванням ОСОБА_4., власником якого є ОСОБА_1., та автомобіля ГАЗ-2705, що належить ТОВ “Пассервіс-Люкс”, під керуванням ОСОБА_3., у зв'язку з чим автомобіль позивача було пошкоджено, що і стало підставою для його звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд першої інстанції прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_5. і це підтверджується наявними у справі доказами.
Зокрема, по даній ДТП була проведена перевірка і постановою ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 16 січня 2006 року в порушенні кримінальної справи по факту ДТП було відмовлено (а.с.27-30).
Згідно висновків даної постанови дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті невиконання п.п.1.3, 8.7.3., 8.10, 16.5, 16.8 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3., невиконання яких і явилось причиною та умовою виникнення ДТП; в діях водія ОСОБА_4. порушень ПДР не вбачається.
За висновком заступника прокурора м.Чернігова від 31 березня 2006 року зазначена постанова винесена законно і обгрунтовано і підстав для її скасування не вбачається (а.с.31-33).
Згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 14 грудня 2006 року постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 16 жовтня 2006 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_3. на постанову інспектора з дізнання ВДАІ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 16 січня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без змін (а.с.34-37).
Суд прийшов до висновку, що перевірка по факту ДТП проведена повно і всебічно, а постановлене судом рішення відповідає вимогам закону і є правильним по суті.
За висновком експерта №743 від 30 січня 2009 року (а.с.93-96) у умовах місця події за показами ОСОБА_4. водій автомобіля „ГАЗ 2705” ОСОБА_3, що наближався до світлофора на червоне світло світлофору, мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п.8.7.3 „а”, п.16.3 ПДР, тобто, зупинивши автомобіль „ГАЗ 2705” перед світлофором так, щоб бачити його сигнали. В умовах місця події за показами ОСОБА_4. в діях водія „ГАЗ 2705” ОСОБА_3. щодо незупинки перед світлофором і продовженням руху на заборонений сигнал світлофору вбачається невідповідність вимогам п.8.7.3 „а”, яка знаходиться в причинному зв”язку з виникненням даної ДТП.
Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо вини відповідача ОСОБА_3. у даній ДТП ґрунтується на зазначених матеріалах справи, відповідає нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Доводи апелянта про недоведеність вини водія ОСОБА_3. у скоєнні ДТП є необгрунтованими та спростовуються вищезазначеними матеріалами справи, тому апеляційний суд не може взяти їх до уваги, як підставу для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Посилання апелянта на те, що експерт взяв за основу обставини ДТП, викладені лише водієм ОСОБА_4., спростовуються висновком експерта, оскільки експертом враховані як матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ВАТ „Страхове товариство „Гарантія”, ТОВ „Пассервіс -Люкс”, ВАТ Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, ОСОБА_4. про відшкодування шкоди (саме у даній справі була проведена дана експертиза), так і матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріали адміністративної справи, тобто, експертом враховувались всі наявні докази стосовно факту дорожньо-транспортної пригоди.
Зазначений висновок судової автотехнічної експертизи є належним доказом у даній справі, тому посилання апелянта на наявний у іншій справі висновок спеціаліста №1632 Д від 29 грудня 2007 року не може бути підставою для спростування висновку судової експертизи, проведеної на підставі ухвали суду відповідною судово-експертною установою.
Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 12 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ВАТ „Страхове товариство „Гарантія”, ТОВ „Пассервіс-Люкс”, ВАТ Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, ОСОБА_4. про відшкодування шкоди, залишено без змін рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 березня 2009 року, яким стягнуто на користь позивачки матеріальну та моральну шкоду в результаті ДТП 10 листопада 2005 року (ОСОБА_6 перебувала в салоні автомобіля БМВ в якості пасажира і отримала тілесні ушкодження) (а.с.128-129).
В ухвалі апеляційного суду констатовано про наявність вини саме водія ОСОБА_3. у даній ДТП.
Тому цей висновок суду є обов”язковим для суду при вирішенні даного спору.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винність у ДТП ОСОБА_3. є вірним, підтвердженим вищезазначеними доказами та не спростований апелянтом.
Також суд першої інстанції обгрунтовано врахував, що 21 грудня 2004 року між ТОВ “Пассервіс-Люкс” та ВАТ „Страхове товариство “Гарантія” був укладений договір про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, згідно якого страховик ВАТ „СТ “Гарантія” взяло на себе обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної транспортним засобом ТОВ “Пассервіс-люкс” життю, здоров'ю та майну третіх осіб, що підтверджується страховим полісом на а.с.97, та вірно стягнув спричинену позивачеві суму матеріальних збитків в результаті ДТП з ВАТ„СТ “Гарантія” в сумі 14740 грн.42 коп. та з ТОВ “Пассервіс-Люкс” 510грн., що відповідає розміру визначеної договором страхування франшизи.
За висновком товарознавчого дослідження транспортного засобу від 11 січня 2006 року (а.с.16-17) спеціалістом-автотоварознавцем визначено вартість матеріального збитку в сумі 15250 грн.42 коп. з врахуванням того факту, що вартість відновлювального ремонту автомобіля не є меншою за його ринкову вартість та сума вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу замінюваних складових та ВТВ не є меншою за ринкову вартість автомобіля.
В частині вирішення питання про передачу майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, особі, відповідальній за шкоду, після відшкодування нею збитків особі, якій ця шкода заподіяна, апеляційний суд враховує, що автомобіль позивача був зареєстрований у Німеччині, на території України знаходився тимчасово, і згідно довідки Чернігівської митниці №13/4265 від 19 жовтня 2009 року вивезений за межі митної території України 08 квітня 2006 року, а в Німеччині даний автомобіль зданий ОСОБА_1. на металобрухт, при цьому сплачені відповідні кошти, що підтверджується рахунком НОМЕР_1 від 10 травня 2006 року.
За таких обставин, вимога чинного законодавства щодо передачі автомобіля ОСОБА_1 ВАТ „СТ „Гарантія” в даному випадку не може бути дотримана судом.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” належить відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ?трахове товариство “Гарантія” - відхилити.
Заочне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: